Рішення № 86688906, 27.12.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2465/19

Справа № 235/8176/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Комарової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Мирноградвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працював у ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» з 16.08.1989р. по 24.06.2019р., звільнений у зв`язку зі скороченням чисельності працівників за ч.1 ст.40 КЗпП України.

У день звільнення відповідач виплату всіх сум, що належали йому від підприємства, не провів. Виплата всіх сум, що належали йому від підприємства, буда здійснена лише 25.07.2019р.

На підставі наведеного просив згідно ст.117 КЗпП України стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 42 робочих днів в сумі 10 441,86 грн. з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому зазначило, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля», звільнений за ч.1 ст.40 КЗпП України. Розмір суми, належної позивачу при звільненні, склав 50 269,45 грн, які відповідач 26 липня 2019 року перерахував на особовий рахунок ОСОБА_1 . З позовною заявою про стягнення з ДП «Мирноградвугілля» середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні позивач звернувся 20 листопада 2019 року, тобто з порушенням встановленого ч.1 ст.233 КЗпП України тримісячного строку для звернення до суду про вирішення трудового спору.

Крім того, позивачем при розрахунку середнього заробітку невірно зазначений розмір середньоденного заробітку в розмірі 474,63 грн., тоді як згідно довідки ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» № 01-10/1752 від 05.12.2019р. середньоденний заробіток ОСОБА_1 склав 467,97 грн.

На підставі наведеного ДП «Мирноградвугілля» просило відмовити в позові ОСОБА_1 повністю.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносини.

Позивач перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» з 16 серпня 1989 року (наказ № 1974-к від 16.08.1989р.) по 24 червня 2019 року (наказ № 391к від 24.06.2019р.), де працював в якості електрослюсаря 4 розряду підземного, гірничого майстра підземного, звільнений у зв`язку з ліквідацією ВП шахта «Родинська» на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.08.2017р. № 551 згідно п.1 ст.40 КЗпП України – скорочення чисельності працівників з виплатою одноразової допомоги в розмірі 3-х заробітних плат відповідно до п.12-15 «Галузевої угоди…» як пенсіонер (а.с.8, 9).

ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» остаточно розрахувалось з ОСОБА_1 25 липня 2019 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.03.2019р. – 20.11.2019р. (а.с.11-13).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Оскільки відповідачем належні позивачу від підприємства суми були остаточно виплачені лише 25 липня 2019 року - позивач має право отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на 23 робочих днів затримки розрахунку.

Згідно довідки ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 467,97 грн.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 24 червня 2019 року по 24 липня 2019 року включно дорівнює 10 763,31 грн. (23 робочих днів х 467,97 грн.), де 23 – кількість робочих днів затримки розрахунку, 467,97 грн. - середньоденний заробіток позивача.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Згідно висновків Конституційного Суду України, що містяться в рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі 3 1-5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 17, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено трирічний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Дослідженням доказів встановлено, що відповідач фактично остаточно розрахувався з позивачем 25 липня 2019 року. Отже, виходячи зі змісту вищевказаного рішення Конституційного Суду України, позивач мав право з цього часу протягом трьох місяців з моменту проведення із ним фактичного розрахунку звернутись до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку, однак звернувся до суду з позовом лише 20 листопада 2019 року, поважних причин для поновлення строків суду не привів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити у зв`язку з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України строку звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Відповідно до ст.ст.116, 117, 233, 234 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства "Мирноградвугілля» (м. Мирноград Донецької області, вулиця Соборна, 1, код ЄДРПОУ 32087941) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити у зв`язку з пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко