Ухвала суду № 86687346, 26.12.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/18110/17

Провадження №1-кп/127/1429/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Шлапака Д.О.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Ужвака О.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених

Котенка Д.В., Ланге С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020010001845 по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Вінницької області м. Могилів-Подільський, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся до суду, чим перешкоджав розгляду кримінального провадження, неодноразові ухвали суду про привід обвинуваченого, належним чином також не виконувались. В подальшому ОСОБА_1 може переховуватись від суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Також зазначив, що у ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки, він ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, постійного місця проживання в м. Вінниці не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що йому не потрібно надавати час для ознайомлення з клопотанням та його можна розглядати в даному судовому засіданні. Щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, зазначив, що він знав, що в Вінницькому міському суді Вінницької області розглядається кримінальне провадження відносно нього, від суду не ухилявся, а до суду не з`являвся, оскільки в нього були поважні причини. Також зазначив, що він не отримував повісток. Зобов`язується з`являтися до судових засідань та не перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Котенко Д.В., заперечив проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що підстави для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі ОСОБА_1 не має. Просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 щодо обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, поклався на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Ланге С.Ю. щодо обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав думку адвоката Котенка Д.В.

Вислухавши заявлене клопотання, врахувавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.

Вирішення питання про обрання запобіжного заходу судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Клопотання прокурора вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи дані про особу ОСОБА_1 , суд вважає наявним наступні ризики. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, він неодноразово ухилявся від суду та перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні, а саме судові засідання 06.07.2018, 06.09.2018, 09.10.2018, 19.11.2018, 14.01.2019, 18.03.2019, 14.05.2019, 04.07.2019, 17.09.2019 та 08.11.2019 не відбулись з причин неявки обвинуваченого ОСОБА_1 . Судом неодноразово виносились ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_1 , на виконання яких, на адресу суду надходили рапорти працівників поліції та розписки самого ОСОБА_1 , в яких зазначалось, що ОСОБА_1 ознайомлений з ухвалою суду та зобов`язується прибуди до судового засідання самостійно, однак будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`являвся та виклики суду ігнорував.

Крім того, у обвинуваченого відсутнє постійне місце проживання в м. Вінниці, тому перебуваючи на волі, обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа може бути засуджена до реальної міри покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків та потерпілу.

За таких обставин обрання відносно ОСОБА_1 домашнього арешту, як більш м`якого запобіжного заходу, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 196, 314, 315, 370-372, 395 КПК України,-

УХВАЛИВ

Клопотання прокурора Ужвака О.С. – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали суду 60 днів до 23.02.2020 включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 80280 (вісімдесят тисяч двісті вісімдесят) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кілька обов`язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя