Ухвала суду № 86685342, 27.12.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22610/19

Провадження № 1-кс/344/11235/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Осадцої М.З.,прокурора Рудого О.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Яблончука В.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження внесеного 30.09.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019090000000527, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_1 за невстановлених обставин незаконно придбав паперовий згорток із білою таблеткою з маркуванням «В8», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, який незаконно зберігав при собі з метою незаконного збуту.

У подальшому, 14.08.2019 у період часу з 10 год. 20 хв. по 11 год. 50 хв., перебуваючи по вул. Глібова в м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 400 гривень, вказаний паперовий згорток із білою таблеткою з маркуванням «В8», яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-578НЗ/19 від 22.08.2019 містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – бупренорфін в кількості 0,00797 грама.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 за невстановлених обставин повторно незаконно придбав чарункову упаковку із написом «Subutex» з вмістом таблетки, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, який незаконно зберігав при собі з метою незаконного збуту.

10 вересня 2019 року в період часу з 18 год. 40 хв. по 20 год. 40 хв., перебуваючи неподалік покинутої військової частини по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, діючи умисно та з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1 повторно незаконно збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 300 гривень, вказану чарункову упаковку із написом «Subutex» з вмістом таблетки, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-624НЗ/19 від 12.09.2019 містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – бупренорфін в кількості 0,008 грама.

06 листопада 2019 року ОСОБА_1 Івано-Франківським міським судом продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, терміном до 03.01.2020 року включно.

Ризики передбачені у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб.

Враховуючи репутацію підозрюваного, наявність судимостей за систематичне вчинення злочинів вважає, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_1 буде недостатнім, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного на строк проведення досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив про часткове задоволення клопотання та обрати запобіжний не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

10 вересня 2019 року о 19 год. 15 хв. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 11 вересня 2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

12 вересня 2019 року Івано-Франківським міським судом відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 57 630 гривень з покладенням відповідних обов`язків на строк 60 днів, до 09.11.2019 включно.

01 листопада 2019 року Івано-Франківським міським судом продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до 4 місяців, тобто до 11.01.2020 року.

06 листопада 2019 року ОСОБА_1 Івано-Франківським міським судом продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, терміном до 03 січня 2020 року включно

05 листопада 2019 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 , в межах продовженого до 4-х місяців строку досудового розслідування, до 03 січня 2020 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів, його вік, стан здоров`я, відсутність офіційного місця роботи та міцних соціальних зв`язків, а також наявність судимостей.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочину, тому розмір застави слід визначити в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до - 11 січня 2020 року включно, із визначенням застави в розмірі 57 630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 11 січня 2020 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 57 630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA188201720000037312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ,на строк до 11 січня 2020 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну,

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Рудого О.Б

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.

Повний текст ухвали оголошено 27 грудня 2019 року о 14 год. 00 хв.