Ухвала суду № 86685320, 26.12.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22487/19

Провадження № 1-кс/344/11202/19

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., з участю секретаря Єрмак М.О., розглянувши клопотання слідчого Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Грозіцького Любомира Михайловича, яке погоджене з прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури Буджаком І.Я., про арешт майна в кримінальному провадженні №12019090010003936 від 22.11.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

в клопотанні вказано, що впродовж 2015-2019 років посадовими особами ПАТ «Дельта Банк», державними реєстраторами, нотаріусом та громадянином ОСОБА_1 здійсненні, дії щодо заволодіння нерухомим майном, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: 71,7 кв.м., житлова площа: 42,5 кв.м. Так 04.08.2005 року між АКІБ Укрсиббанк та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №10300311000. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 23000,00 дол. США, який зобо`вязалась повернути у повному обсязі в строк до 03.08.2012 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним Кредитним договором ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали у іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру: АДРЕСА_1 ; загальна площа: 71,7 кв. м.; житлова площа: 42,5 кв. м., що підтверджується Договором іпотеки № б/н від 08.08.2005, укладеним між АКІБ «УКРСИББАНК» та зазначеними особами. Предмет іпотеки належав потерпілим на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 30.11.2014 р. Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду на підставі розпорядження голови Івано-Франківської міської ради № 632-р від 29.11.2004. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. На підставі вказаного Договору до ПАТ «Дельта банк» перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора. За адресою квартири АДРЕСА_1 станом на сьогодні зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та неповнолітня особа ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Зазначена квартира є єдиним їхнім житлом. Заволодіння майном, розпочато у 2015 році, коли ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність та виселення з квартири їх мешканців. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області виніс заочне рішення у цивільній справі: - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: 71,7 кв.м., житлова площа: 42,5 кв.м., на підставі договору іпотеки від 08.08.2005 року шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ Дельта Банк (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: м.Київ, вул.Щорса , 36, корп. Б, Київська обл., 01001) права власності на вказане майно; - визнати за ПАТ Дельта Банк (ЄДРПОУ: 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б, Київська обл., 01001) права власності на предмет іпотеки: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: 71,7 кв.м., житлова площа: 42,5 кв.м.; - припинити право власності іпотекодавців на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: 71,7 кв.м., житлова площа: 42,5 кв.м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою; - виселити з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , іпотекодавців та всіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою. Заочне рішення Івано-Франківського суду було підставою для втілення подальших кроків щодо заволодіння майном. Зазначене рішення суду не підлягало виконанню та перереєстрації права власності, оскільки у провадженні Івано-Франківського міського відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області було відкрито декілька виконавчих проваджень в рамках яких державними виконавцями накладено арешти (обтяження) на будь-яке рухоме та нерухоме майно потерпілих, що в свою чергу унеможливлювало будь-які реєстраційні дії з нерухомим майном. Незважаючи на це посадові особи ПАТ «Дельта банк» у 2017 році здійснили перереєстрацію права власності на нерухоме майно, ймовірно шляхом подання неправдивих відомостей державному реєстратору або за допомогою «маніпуляцій» з державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Зазначені дії ймовірно були проведені спільно з державним реєстратором. Реалізовуючи свій умисел, який спрямований на незаконне заволодіння майном посадові особи ПАТ «Дельта банк» продовжили реалізацію незаконно набутого нерухомого майна третім особам шляхом проведення відкритих торгів із реалізації квартири та ймовірно вступили в змову з громадянином ОСОБА_1 , який за результатами торгів став переможцем та отримав право на придбання зазначеної квартири. Стартова ціна продажу квартири становила 873 873 гривень, кінцева ціна продажу 177 223.72 грн. За результатами продажу нерухоме майно придбав ОСОБА_1 за ціною нижчою у кілька разів від ринкової вартості квартири. Посадові особи банку володіли інформацією про зареєстрованих на момент продажу на торгах квартири громадян та малолітньої особи, а також про існуючі заборони на відчуження зазначеного майна, що підтверджується інформацією з інтернет-ресурсу елктронного майданчику ProZorro https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-08-21-000198-b, номер лоту GL22N210894. В оголошенні з продажу квартри зазначено: «Згідно довідки від 12 лютого 2019р. є зареєстровані особи, в т.ч. неповнолітня (2012 року народження). На нерухоме майно накладено арешт, банком вживаються дії щодо його зняття» Продаж квартири (лота) відбувся з обґрунтованим порушенням порядку проведення аукціону в електронній формі, що відбувся 12.09.2019 з реалізації активів ПАТ «Дельта банк» - приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа: 71,7 кв.м., житлова площа: 42,5 кв.м. В порушення Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016, на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено не повну інформацію про лот, що створило умови для продажу лота за заниженою ціною аніж реальна вартість такого майна. В паспорті відкритих торгів з продажу активів ПАТ «Дельта Банк» від 12.09.2019 року, зокрема зазначено неповну інформацію про стан квартири, а саме внутрішній стан квартири після ремонту, що суттєво капіталізує об`єкт та здорожчує його вартість, що призвело до реалізації квартири за стартовою ціною нижчою ніж ринкова вартість на 75 %, що призвело до нанесення збитків потерпілим та малолітній особі. Незважаючи на всі вищевикладені обставини, а саме наявність зареєстрованої малолітньої особи в квартирі, порушення порядку організації торгів, а також наявних заборон на відчуження майна, були проведені торги та відбулась незаконна зміна власника нерухомого майна, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілим, а також втрата основного засобу існування - житла малолітньої особи. Станом на сьогодні ОСОБА_1 здійснює спроби продажу незаконно отриманого майна (квартири) шляхом розміщення оголошення про продаж квартири в мережі Інтеренет за посиланням https://www.olx.ua/uk/obyavlenie/ohayna-3-h-kmnatna-kvartira-paschna-IDFWcq7.html та із залученням посередників-ріелторів, а також існує загроза втрати або знищення майна, що належить потерпілим і знаходиться в квартирі. Крім цього, у винних осіб є усі можливості на даний час здійснити подальший продаж вказаного нерухомого майна та майна, що знаходиться в квартирі. 02.12.2019 від потерпілої надійшло клопотання з приводу накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні з метою запобігання можливості, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на вище перелічені предмети.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просив розглянути клопотання без його участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно з ст. 170 КПК України арешт майна повинен переслідувати легітимну мету.

Натомість в клопотанні вказано, що незаконне позбавлення особи майна розпочалось із ухвалення судового рішення. Однак незаконні дії щодо позбавлення особи майна не можуть розпочатись із ухвалення судового рішення, оскільки, відповідно до змісту Конституції України судове рішення є обов?язковим до виконання, що є визначено в якості загальних засад правосуддя.

Також в клопотанні вказано, що правам потерпілих завдано шкоду одночасно зверненням стягнення на їх майно та продажем майна за заниженою ціною, що є взаємно заперечувальними обставинами.

Крім цього в клопотанні вказано, що майно відчужено в результаті виконання судового рішення, що виключає зазначені в клопотанні правові підстави, обмежує можливість висунення претензій щодо такого майна; законом встановлено особливий порядок вирішення спорів у зазначеній сфері за обставин, що вказані в клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже в клопотанні в обґрунтовано яким чином спірна квартира чи речові права на неї були використані і розглядаються слідчим в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні 3) наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

В клопотанні не обґрунтовано відмежування обставин за ним від цивільно-правового спору, в якому учасники спору реалізують їх права та виконують обов?язки з підстав та у порядку, що встановлені законодавством.

Поняття «зловживання» представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66).

В параграфі 68 рішення в справі Європейського суду з прав людини «Birsan проти Румунії» вказано, що ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на забезпечення демократій засобами боротьби з діями та діяльністю, які знищують або неналежним чином обмежують основні права та свободи незалежно від того, чи дії або діяльність здійснюються «державою», «групою» або «особою».

У разі встановлення законом правових підстав, порядку та процедури розгляду та вирішення претензій, реалізації прав і обов`язків учасники відповідних відносин зобов`язані їх дотримуватись.

Таким чином клопотання не обґрунтовано належними правовими підставами.

Відповідно зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.О. Бородовський