Постанова № 86684778, 20.11.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8640/19

2-а/296/234/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі судді Рожкової О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до рядового інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Вишневського Андрія Ігоровича про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2019 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕАВ №779760 від 07.12.2018 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.12.2018 рядовим інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Вишневським А.І. винесено постанову серії ЕАВ №779760 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Підставою для винесення постанови про накладення штрафу стало порушення ч.1 ст.121 КУпАП, а саме те, що 07.12.2018 позивач керував транспортним засобом "Фольксфаген Пасат", д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками патрульної поліції, які в свою чергу повідомили, що у позивача не працюють зовнішні світлові прилади, а саме правий задній габарит, чим порушив п.31.4.3 ПДР України. Зазначає, що відповідач його пояснення не заслухав, лише попросив надати йому документи для перевірки. Крім того, позивачеві не роз`яснено його права, в тому числі право на захист. Про існування постанови дізнався у травні 2019 року, однак постанову отримав 22.08.2019 через засоби поштового зв`язку, за його неодноразовими письмовими зверненнями. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою, винесеною без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також з відсутністю посилання на підпункти п.31.4.3. ПДР України та просить скасувати останню, а провадження закрити.

Ухвалою судді від 09.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у судове засідання (а.с.17).

Копію ухвали суду про відкриття провадження направлено сторонам для відома. Відповідачеві також направлено копію позовної заяви з доданими до неї додатками, які відповідач отримав 08.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Відповідачем відзив до суду не подано та не направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Розглянувши подані позивачем докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

07.12.2018 рядовим інспектором УПП у м. Києві Вишневським А.І. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №779760, у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.6).

В постанові зазначено, що 07.12.2018 о 22 год. 30 хв. позивач, керував транспортним засобом Фольксфаген Пасат", д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Зодчих 69, з непрацюючою правим заднім габаритом, чим порушив п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП (а.с.6).

Даючи правову оцінку доводам позивача щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

У відповідності до ч.2 ст.222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція) та накладають стягнення.

Ч.1, 2 ст.286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Нормою частини 1 статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1 статті 7 цього Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні повноваження поліції. Поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Звертаючись з позовом до суду позивач посилається, як на підставу для скасування постанови про адміністративне правопорушення, на те, що інспектором поліції постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була складена незаконно, оскільки жодних доказів порушення ним правил дорожнього руху інспектором поліції на місці зупинки надано не було, що також унеможливлює встановлення наявності його вини у вчиненні такого правопорушення.

Як вбачається із правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 30.05.2018 року по справі № 337/3389/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29775/18), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Так, у постанові про адміністративне правопорушення від 07.12.2018 про накладення на позивача адміністративного стягнення відсутні будь-які посилання на докази, на яких ґрунтується рішення рядового інспектора Управління патрульної поліції у м.Києві Вишневського А.І. про вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Крім того, в постанові зазначено суперечливі дані щодо складу адміністративного порушення, а саме вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з непрацюючими правим заднім габаритом. Разом з тим, не зазначено, який саме підпункт пункту 31.4.3 ПДР України порушив позивач.

Згідно п.п.31.4.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зовнішніх світлових приладів:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскаржувана постанова вручена позивачу 22.08.2019, адміністративний позов подано до суду 02.09.2019 (а.с.18).

За таких обставин позивач звернувся до суду із позовом у строки, передбачені статтею 286 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статей 251,283 КУпАП, обґрунтування позивача знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів, доводів на спростування обставин на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог відповідачем не надано, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.19,241-246,286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову, винесену 07.12.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №779760 від 07.12.2018, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та закрити справу.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядок, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції Закону №2147- VIIІ) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач:

ОСОБА_1

місце проживання:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

Рядовий інспектор

Управління патрульної поліції

у м. Києві Вишневський А.І.

місцезнаходження за адресою:

м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9

ЄДРПОУ 40108646

Cуддя О. С. Рожкова