
Справа № 215/7565/19
1-кс/215/1864/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2019 року слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О., за участю секретаря судового засідання Кошмак А.С., прокурора – Яроцької Т.М., підозрюваного- ОСОБА_1 , захисника- Сіренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Поддубної В.В. погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Яроцькою Т.М., подане в межах кримінального провадження №12019040760001630 від 19.10.2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, українця, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню доньку 2016р.н., не є особою з інвалідністю, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 09.10.2012 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.190, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 03.12.2012 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185, 71 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 21.01.2013 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.263, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнився 14.08.2014 умовно-достроково строком на 5 місяців 19 днів;
- 22.08.2018 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
26 грудня 2019 року до слідчого судді надійшли матеріали вказаного клопотання, в якому слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , оскільки останній обгрунтовано підозрюється у тому, що 17.10.2019, приблизно о 00.15 годині, ОСОБА_1 , знаходився біля лавки, що розташована напроти будинку №2 по вул. Т.Буряченко в Тернівському АДРЕСА_2 м. Кривого Рогу, разом із своїм знайомим ОСОБА_2 , де у останнього виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, а саме кабельно-провідникової продукції, що належить ПАТ «Укртелеком» (ЕДРПОУ 25543196).
З метою реалізації свого раптово виниклого, зазначеного вище прямого умислу, ОСОБА_1 , залишивши належний йому рюкзак біля свого знайомого ОСОБА_2 , який сів на лавку неподалік будинку АДРЕСА_3 2 АДРЕСА_4 , направився до бічної сторони вищезазначеного будинку, де побачив кабель марки ТПП 30*2*0,4, який виходив з цоколю будинку, який визначив предметом свого злочинного посягання.
Далі, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою викрадення кабельно-провідникової продукції, за допомогою фізичної сили рук взяв двома руками кабель марки ТПП 30*2*0,4 і почав тягнути його на себе. Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , витягнувши декілька метрів вищезазначеного кабелю, відтягнув його в бік від будинку та почав складати на землю, біля будинку №2 по вул. Т.Буряченко в Тернівському районі м. Кривого Рогу, таким чином вивільнивши з місця встановлення 18 метрів кабелю марки ТПП 30*2*0,4, який належить ПАТ «Укртелеком».
Однак, не отримавши реальної змоги розпорядитись викраденим майном у власних корисливих інтересах, ОСОБА_1 був помічений мешканцями будинку АДРЕСА_4 , які викрили та зупинили злочинні дії останнього, який на місці покинув вищевказаний кабель та з місця вчинення злочину одразу ж втік.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, до кінця, а саме: кабелю марки ТПП 30*2*0,4, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи №34/12.1/960 від 18.11.2019 складає 591,19 грн., але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки злочинні дії останнього були припинені та він не отримав змоги розпорядитись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями, у разі доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити матеріальну шкоду ПАТ «Укртелеком» на суму 591,19 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі
В порядку ст. 208 КПК України підозрюваного затримано не було.
Прокурор в судовому засіданні обставини викладені в клопотанні підтримав,просить клопотання задовольнити. Вказує, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та в період відбуття випробувального терміну, повторно підозрюється у вчинені кримінального правопорушення проти власності, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення, також ОСОБА_1 постійного місця роботи не має, постійного джерела доходу не має, тому існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, не оспорював обґрунтованість підозри, просить обрати більш м`який запобіжний захід.
Захисник Сіренко А.В. вказує на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому просить обрати більш м`який запобіжний захід.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, перевіривши надані матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення середньої тяжкості, що йому інкримінується, та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
Також має враховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема в п. 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов`язує оцінити вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного доходу, раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні злочину протягом іспитового строку, встановленого вироком суду від 22.08.2018, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1ст.177 КПК України.
Також суд враховує особу підозрюваного, який має на утриманні малолітню доньку, має постійне місце реєстрації та мешкання , однак існування у останнього таких соціальних зв`язків, на думку суду не є виключним стимулюючим фактором для запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, вважаю, що запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу не можливо, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, а саме, що він не працює, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та обставини його вчинення,вважаю за необхідне визначити йому заставу в розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Окрім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки , передбачені ч. 5ст. 194 КПК України .
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання слідчого СВ Тернівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Поддубної В.В. погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Яроцькою Т.М., про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Ухвала слідчого судді діє до 24 лютого 2020 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні розмір застави, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 28815 (двадцять вісім вісімсот п`ятнадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення розміру застави на відповідний рахунок суду, вважати, що до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід - застава.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, на строк до 24 лютого 2020 року обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого Тернівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області , прокурора або суду по першому виклику у визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Кривого Рогу без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 86684436, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 27.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/7565/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: