Ухвала суду № 86683938, 23.12.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/19038/19

Провадження №2/523/5540/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р. Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Бабаков В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання особи такою, що має право користування житловим приміщенням ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання особи такою, що має право користування житловим приміщенням.

23 грудня 2019 позивач подав до суду заяву, в якій просить з метою забезпечення позову заборонити відповідачу Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради надання квартири АДРЕСА_1 іншим особам; заборонити зміну статусу цієї квартири та включення її до числа «службових» та/або до числа нежитлових приміщень. Зобов`язати комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс « Пересипський» не чинити перешкод позивачу ОСОБА_1 у доступі та користуванні квартирою АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що дана квартира є предметом спору та у разі здійснення відповідачами вищезазначених дій які позивачка просить заборонити вчиняти, права позивача будуть порушені.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати незаконними дії КП ЖКС « Пересипський », а саме перешкоджання позивачу у користуванні квартирою та зобов`язати відповідача демонтувати змурований вхід у квартиру. Визнати за позивачем права наймача та права постійного проживання у зазначеній квартирі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача щодо зобов`язання комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» не чинити перешкод позивачу ОСОБА_1 у доступі та користуванні квартирою АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню та є передчасною тому як фактично такі ж вимоги заявлені в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується -2) забороною вчиняти півні дії .

Згідно з ч.1.ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Оскільки забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясовує відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно встановити наявність зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Аналіз матеріалів справи з урахуванням заяви про забезпечення позову в даному випадку не вказує на обовязок суду застосувати зустрічне забезпечення. Але при цьому суд доводить до відома сторони позивача, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у ст. 155 ч.1 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися (ст. 159 ЦПК України).

Таким чином, виходячи із суті позовних вимог, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи по забезпеченню позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання особи такою, що має право користування житловим приміщенням, а саме, до вирішення справи по суті, в межах позовних вимог - заборонити відповідачу Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради надавати право користування квартири АДРЕСА_1 іншим особам. Заборонити змінювати статус квартири АДРЕСА_1 та включення її до числа «службових» та/або до числа нежитлових приміщень.

Учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування засобу забезпечення позову.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк предявлення ухвали до виконання 3 роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити позивачу до відома, відповідачу до виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до утворення апеляційних судів апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Суворовський районний суд м.Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя: