Вирок № 86683811, 23.12.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/2052/18

Провадження №1-кп/523/339/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Позняка В.С.

при секретарі Ситник І.П.

за участю прокурорів відділу прокуратури Одеської області Чередника Р.В., Лященка А.В.

за участю захисника Маковецького О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м.Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42017160000001215 від 11.09.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, тимчасово офіційно не працюючого, раніше не судимого.

Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток військової частини №1238 Одеського прикордонного загону).

у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України,-

Встановив:

Наприкінці серпня 2017 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_1 , який на той період часу працював інспектором прикордонної служби - майстром відділення інспекторів прикордонної служби «Ліски» відділу прикордонної служби «Одеса» І, 26 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України та ніс службу в прикордонному наряді «Контроль за режимом» на території пункту пропуску через державний кордон України для міжнародного морського сполучення «Одеський морський торгівельний порт», а саме на території «Євротермінал», діючи навмисно, маючи намір на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, зловживаючи довірою представника ТОВ «Фортіс-Групп» ОСОБА_2 , з яким познайомився на території терміналу, достовірно знаючи, що в його в посадові обов`язки виконання будь-яких функцій або вжиття заходів щодо процедури розформування контейнерів в зоні прикордонного та митного контролю не входило, реалізуючи свій злочинний умисел, підтвердив останньому неправдиві відомості, що для уникнення додаткової перевірки вантажу ТОВ «Фортіс-Групп» та безперешкодного розформування контейнерів з автомобілями, які прийшли на адресу підприємства, необхідно щомісяця сплачувати йому десять доларів з кожного розформованого автомобіля, при цьому не маючи службових повноважень щодо надання зазначених послуг та не збираючись виконувати взяті на себе зобов`язання. ОСОБА_2 , будучи введеним в оману і переконаним в виконанні ОСОБА_1 домовленостей між ними, погодився.

В подальшому 9.10.2017 року приблизно о 11:00 годині, ОСОБА_2 , продовжуючи довіряти ОСОБА_1 та будучи впевненим, що він діє в його інтересах та здатний надавати допомогу в розформуванні транспортних засобів, передав йому на автостоянці «Євротерміналу», розташованій по вул. Хаджибеївська дорога, 4/1 у м. Одесі 190 доларів США за 19 безперешкодно, на думку ОСОБА_2 , розформованих автомобілів ТОВ «Фортіс-Групп».

Крім того, 2.11.2017 року приблизно о 12:20 годині, ОСОБА_1 , знову діючи умисно, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужими коштами шляхом зловживання довірою та обманом, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання, на автостоянці «Євротерміналу», розташованій по вул. Хаджибеївська дорога, 4/1 у м. Одесі, отримав від представника ТОВ «Фортіс-Групп» ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 450 доларів США, після чого ОСОБА_1 був затриманий співробітниками СБУ в Одеській області, тим самим своїми діями спричинивши ОСОБА_2 . згідно офіційного курсу НБУ станом на день скоєння кримінального правопорушення матеріальний збиток на суму 17170,20 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у зміненому обвинувальному акті від 8.11.2019 року та пред`явленому 21.11.2019р. обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України визнав повністю, та пояснив, що у вказаний період часу проходив службу в Одеському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби, влітку 2017 році ніс службу в прикордонному наряді на контролерському пункті в Одеському торговому порту, де діяв контрольний режим пропуску. В його обов`язки безпосередньо входило перевіряти документи в режимі пункту пропуску. У серпні 2017 року на пункті пропуску Одеського морського торгівельного порту до нього з невідомих йому причин підійшов чоловік, представився представником фірми «Фортіс-Групп» ОСОБА_2 , сказав, що займається оформленням машин на терміналі, що документи в порядку, також при розмові ОСОБА_2 поцікавився про можливість безперешкодного розформування автомобілів, які прийшли на їх адресу, наполягаючи запропонував, що за кожну машину в кінці місяця буде давати йому 10 доларів, на що він, скориставшись виниклою ситуацією, з метою привласнення грошових коштів шляхом шахрайства мовчки погодився, при цьому не маючи ніякого відношення та повноважень щодо розформування автомобілів, так як це в його обов`язки не входило. Потім ОСОБА_2 , будучи впевненим в щирості його дій щодо розформованих автомобілів, зателефонував йому, після чого 9.10.2017 року вони зустрілися на автостоянці «Євротерміналу», де ОСОБА_2 передав йому грошові кошти у розмірі 190 доларів. Потім вдруге у листопаді 2017 року він шахрайським шляхом отримав від ОСОБА_2 450 доларів США, був затриманий на місці скоєння злочину.

Вину визнає повністю, не заперечуючи факту заволодіння грошима, які отримав від ОСОБА_2 , що ввів людину в оману, не маючи ніякої можливості сприяти в оформленні транспортних засобів. Причини свого вчинку обвинувачений пояснив виниклим тяжким сімейним та матеріальним становищем.

Крім того, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, повністю підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, дослідження яких було проведено судом.

Так, допитаний у суді ОСОБА_2 пояснив, що у 2017 році за довіреністю представляв інтереси ТОВ «Фортіс Групп», які займалися розформуванням автомобілів, які приходили з США в порт м. Одеси на адресу фізичної особи. Один з прикордонників, хто саме не пам`ятає, познайомив його з ОСОБА_1 , як з особою, яка працює на Євротерміналі інспектором та може вирішити питання щодо розформування автомобілів. При спілкуванні на загальні теми поступила інформація, якщо не хочемо затримки, простоїв, додаткової перевірки автомобілів, щоб не було проблем, треба заплатити в кінці кожного місяця 10 доларів США за кожну розформовану машину, на що він погодився, обмінялися номерами телефонів. З цього приводу ситуація була доведена до відома керівництва, було прийняте спільне рішення звернутися до правоохоронних органів. В подальшому при оперативному супроводженні, будучи переконаним ОСОБА_1 та впевненим, що отримує допомогу в безперешкодному розформуванні автомобілів, у жовтні 2017 року при першій зустрічі добровільно передав ОСОБА_1 190 доларів США. При другій зустрічі, яка відбулася у листопаді 2017 року передав ОСОБА_1 450 доларів США за 45 розформованих машин, при цьому на запитання учасників процесу зазначив, що ОСОБА_1 як таких зобов`язань на себе не брав, особисто жодного документу не підписував, безпосередньо розформування контейнерів не проводив, взагалі проблем з оформленням документів не було, є списки в центральній базі даних, які легко перевірити, скільки машин організація вивезла. Крім цього додатково вказав, що на розформування чотирьох автомобілів приблизно затрачується три години, однак контейнер без дозволу на вивантаження може простояти на території терміналу день, два, тиждень, а зберігання коштує певну суму, тому припускаючи таку можливість, запобігаючи простою, погодився на домовленість сплачувати грошові кошти, при цьому гроші, які передав ОСОБА_3 належали безпосередньо йому.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що у 2017 році ніс прикордонну службу на території Одеського морського торгівельного порту, безпосередньо служба наряду «Контроль за режимом» на території Євротерміналу виконувала функції догляду автомобілів, перевірки документів осіб, які перебувають в зоні допуску, ніякого відношення до розформування контейнерів наряд не мав. В загальний наряд з ОСОБА_1 він не заступав, представника фірми «Фортіс-Групп» ОСОБА_2 не знає.

- Протоколом огляду місця події від 2.11.2017 року, в ході якого в присутності понятих приблизно в 30 метрах від приміщення «Євротерміналу», розташованому по вул. Хаджибеївська дорога, 4/1 у м. Одесі на пропускному пункті був затриманий ОСОБА_5 , у якого були вилучені грошові кошти у сумі 450 доларів США, які він отримав від ОСОБА_2 ;

- Протоколом огляду та вручення грошових коштів з додатком копій купюр номіналом 50 та 20 доларів США від 9.10.2017року;

- Протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів з додатком ксерокопії дев`яти купюр номіналом 50 доларів США серії МВ 92396979 В, ІІ 18587948 А, МВ 34843667 В, МВ 97910643 В, JB 46382695 В, ІВ 52152156 В, JD 30336559 А, JL 76290617 А, МЕ 17804469 А від 2.11.2017року;

- Протоколом обшуку від 2.11.2017 року та висновком експертизи №17-5726 від 27.12.2017р., якими зафіксовано отримання грошових коштів;

- Протоколом про результати НСРД аудіо, відео контролю від 15.11.2017 року;

- Протоколом про результати НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.11.2017 року;

- Посадовою інструкцією інспектора прикордонної служби - майстра відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Одеса» старшого прапорщика ОСОБА_1 .

8.11.2019 року прокурором відділу прокуратури Одеської області в результаті судового розгляду було змінено обвинувачення з перекваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_1 зі ст. 368 ч.1 КК України на ст. 190 ч.1 КК України.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.190 ч.1 КК України та його дії правильно кваліфіковані у зміненому прокурором обвинуваченні за кваліфікуючими ознаками, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та його вина повністю доказана.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем служби, що підтверджується характеристикою, долученої до матеріалів кримінального провадження, вбачається, що до вчинення протиправних дій його спонукало тяжке матеріальне та сімейне становище, також суд враховує, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, його негативне відношення до скоєного діяння.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України суд відносить щире каяття, повне визнання своєї провини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.

Разом з цим, суд приймає до уваги висновки досудової доповіді Суворовського районного відділу пробації стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 зі змісту соціально-психологічної характеристики якої вбачається, що обвинувачений має постійне місце мешкання, до адміністративної відповідальності та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на військовій службі зарекомендував себе з позитивної сторони, є рішучим, цілеспрямованим з високими стандартами, добре ладнає з оточуючими, є довірливим, оцінка виявляє окремі показники ризику небезпеки, при цьому слід врахувати, що методичними рекомендаціями складання досудової доповіді, показник нижче середнього не може бути, тому ймовірність ризику повторного вчинення злочину є середньою, ризик небезпеки для суспільства є низьким, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі.

Також встановлено, що у ході досудового слідства здійснювалось залучення експертів для проведення судово-криміналістичної експертизи за №17-5726 від 27.12.2017р., у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у розмірі 4952 грв.

Крім того, з огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та дослідженням матеріалів кримінального провадження з`ясовано, що з метою забезпечення кримінального провадження слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси 6.11.2017 року було винесено ухвалу про накладення арешту на майно, вилучене у ході обшуку у відділі прикордонної служби «Одеса» Одеського прикордонного загону, у ході огляду місця події, в ході обшуку автомобілю «Шкода», належного ОСОБА_1 .

Також ухвалою Приморського районного суду м. Одеси 6.11.2017 року було накладено арешт на майно вилученого під час особистого огляду, в тому числі грошові кошти у сумі 450 доларів США.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших осіб.

Статтею 174 ч.4 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За змістом ст.100 ч.1 КК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

За змістом ст.100 ч.9 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Вислухавши думку учасників процесу - прокурора, захисника, обвинуваченого, які просили скасувати арешт з майна, суд дійшов до висновку про недоцільність подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки викладені обставини щодо належності майна найшли своє підтвердження у ході судового засідання; невжиття цього заходу не впливає на забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 , який при ухваленні вироку втрачає статус обвинуваченого, враховуючи, що цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся, конфіскація майна не передбачена санкцією статті, з метою не порушення Конституційних прав громадян, приймаючи до уваги, що грошові кошти у сумі 450 доларів США, які були вилучені у ОСОБА_1 належать ОСОБА_2 , суд вважає, що є достатньо законних підстав для скасування арешту та повернення тимчасово вилученого майна за належністю, разом з цим виконання вироку в частині повернення вилучених грошових коштів та предметів покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні за №42017160000001215 від 11.09.2017 року - прокурора відділу прокуратури Одеської області Лященка А.В.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням санкції ч.1 ст.190 КК України та вимог ст.ст.51, 53 цього ж Кодексу, суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотив вчиненого злочину; характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у судовому засіданні вину визнав повністю, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, відсутність тяжких наслідків, приймаючи до уваги висновки досудової доповіді, думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаної з позбавлення волі, вважає, що міра покарання у вигляді штрафу є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак в подальшому запобіжний захід був змінений на запобіжний захід у вигляді застави, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_7 : банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ (одержувач: ТУ ДСА України в Одеській області, р/р отримувача 37317035005435, код отримувача 26302945, МФО 820172) у сумі 128000 гривень відповідно до платіжного доручення АТ «Ощадбанк» за № 80046615 від 6.11.2017 року на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 3.11.2017р. (Пр.1-кс/522/21311/17) та діє до теперішнього часу.

Відповідно до положень ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або порушив інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

За змістом ст.182 ч.11 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 протягом досудового слідства та судового провадження виконання покладених на них обов`язків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави не порушував, відсутність матеріальної шкоди, суд вважає за можливе повернути внесені кошти застоводавцю.

При цьому, запобіжний захід у вигляді застави змінений під час досудового розслідування щодо ОСОБА_1 суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 51, 53 КК України, ст.ст. 100, 170, 174, 369-371, 373-374, 395 КПК України, -

Ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, призначив йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід, змінений під час досудового розслідування щодо ОСОБА_1 у вигляді застави, після набрання вироком чинності припиняє свою дію та внесена сума застави у розмірі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень підлягає поверненню особі, яка внесла заставу - заставодавцю ОСОБА_7 відповідно платіжного доручення АТ «Ощадбанк» за № 80046615 від 6.11.2017 року, згідно якого банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ (отримувач: ТУ ДСА України в Одеській області, р/р отримувача 37317035005435, код отримувача 26302945, МФО 820172).

Виконання вироку в даній частині покласти на Державне Казначейство України та ТУ ДСА України в Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ОНДІ процесуальні витрати у загальній сумі 4952 гривень - вартість проведеної експертизи за №17-5726 від 27.12.2017р., пов`язаної із залученням експертів під час досудового розслідування для проведення судово-криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин.

Скасувати ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 6.11.2019 року про накладення арешту на майно.

Вилучені у ході досудового розслідування під час проведення обшуку у відділі прикордонної служби «Одеса» Одеського прикордонного загону, у ході огляду місця події, в ході обшуку автомобілю «Шкода», належного ОСОБА_1 предмети відповідно переліку, вказаному в змісті ухвали слідчого судді - повернути за належністю - ОСОБА_1 .

Грошові кошти у розмірі 450 доларів США номіналом 50 доларів США серії МВ 92396979 В, ІІ 18587948 А, МВ 34843667 В, МВ 97910643 В, JB 46382695 В, ІВ 52152156 В, JD 30336559 А, JL 76290617 А, МЕ 17804469 А, наданих ОСОБА_2 для документування скоєного злочину повернути за належністю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси.

Виконання вироку в даній частині покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні за №42017160000001215 від 11.09.2017 року - прокурора відділу прокуратури Одеської області Лященка А.В.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя: