Рішення № 86681880, 25.11.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/3634/19

2/206/1004/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.11.2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту проживання разом із спадкодавцями та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2019 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання разом із спадкодавцями та визнання права власності на нерухоме майно. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона з 2003 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однак не зареєстрована за вищезазначеною адресою. За цією ж адресою до дня смерті проживали та були зареєстровані спадкодавці, її батьки. Після смерті батьків залишилась спадщина до складу якої входить таке майно: земельна ділянка площею 0,0562 Га, для ведення особистого підсобного господарства, місце розташування: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії IV-ДП №091872, Д* №028947, виданого Дніпропетровською міською радою 09.03.2000 року, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №028947. 05.03.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що відсутні документи, які б підтверджували безспірний факт постійного проживання разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини. Позивач просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання її разом із спадкодавцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент їх смерті за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0562 для ведення особистого підсобного господарства, місце розташування: АДРЕСА_1 .

01.07.2019 року ухвалою суду провадження по справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження на 17.07.2019 року на 10.00 год. (а.с. 28-29).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона зареєстрована за іншою адресою, однак на час смерті батьків проживала разом з ними оскільки вони потребували догляду.

Представник відповідача - Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу заочно в порядку ст.280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.07.2013 року (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.08.2017 року (а.с. 12).

Факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками позивача підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 16.03.1954 року (а.с. 10).

Після смерті матері відкрилась спадщина на все належне їй мано, а саме, земельну ділянку площею 0,0562 Га, для ведення особистого підсобного господарства, місце розташування: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії IV-ДП № 091872, Д* №028947, виданого Дніпропетровською міською радою 09.03.2000 року, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №028947 (а.с.13).

Відповідно до ст.ст. 22, 23 ЗК України (в редакції станом на 06.04.1999 року) право власності на земельну ділянку виникає з моменту одержання державного акту.

Позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса від 05.03.2019 року їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з тим, що відсутні документи, які б підтверджували факт постійного проживання із спадкодавцями на час відкриття спадщини (а.с.20).

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що вона постійно проживала з батьками на момент їх смерті.

Відповідно до довідки голови квартального комітету №22 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю та були зареєстровані з 27.08.2000 року по момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Відповідно до довідки про постійне місце проживання ОСОБА_1 , виданої квартальним комітетом №22 Самарської районної у м. Дніпрі ради від 12.03.2018 року позивач, у зв`язку із хворобою матері та батька, що померли відповідно в 2013 та 2017 роках, постійно проживала та проживає на зазначений час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно довідки голови квартального комітету №22 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає по АДРЕСА_1 з 2006 року та по теперішній час (а.с.16).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є сусідом батьків позивача, йому відомо, що позивач єдина донька в сім`ї, він постійно спілкувався з сім`єю. Коли захворіла мати позивач переїхала проживати до батьків, це сталося в 2006-2008 роках. Мати позивача померла в 2013 році, а батько в 2017 році, весь цей час позивач проживала з ними і зараз також мешкає за їх адресою.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем постійного проживання є адреса, за якою людина проживає більше шести місяців на рік.

Відповідно до ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , інших спадкоємців крім заявника за законом та за заповітом не має ( а.с. 46-63).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи матеріали справи та докази у їх сукупності, враховуючи ті обставини, що підтвердив в судовому засіданні свідок, а саме, факт проживання позивача за однією адресою на момент смерті спадкодавців, суд приходить до висновку, що обставини викладені позивачем знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вважає за можливе встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцями на момент їх смерті, а так і визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,0562 Га, для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивачем були понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 14795,20 грн., що підтверджується актом приймання передачі послуг №11/01 від 04.11.2019 року (а.с.74), у зв`язку з чим, відповідно до положень ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1987,82 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 14795,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1270 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_2 , проживає: АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 ) до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) про встановлення факту проживання разом із спадкодавцями та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцями ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на момент їх смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0562 Га., за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1987,82 грн., а також витрати з надання правової допомоги у розмірі 14795,20 грн., а всього 16783,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев