Ухвала суду № 86680410, 02.12.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/146/15-ц

Провадження № 2-п/496/19/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Білоус Ярослава Михайловича про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25.02.2015 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково, зокрема в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за договором відновлювальної кредитної лінії № 2348-н від 19.05.2008 року у розмірі 1306086,49 грн., з яких: 353500 грн. –прострочений основний борг по кредиту, 430887,75 грн. – прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2008 року по 17.11.2014 року; 137395,35 – пеня за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.12.2018 року по 17.11.2014 року, 224363,63 грн. – пеня за прострочені проценти по кредиту за період з 01.06.2011 року по 17.11.2014 року, 49095,39 грн. – сума інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 17777,04 грн. – 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 25025,74 грн. – 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.05.2008 року за Р№086, а саме на: земельну ділянку, загальною площею 0,250 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 5121084200:02:001:0439, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №667067, виданого відділом земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області Головного управління земельних ресурсів Одеської області, на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Галайко О.Д., 01.06.2007 та зареєстрованого у реєстрі за Р№2875, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оцінюючої діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 3654 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

13.09.2019 року представник ОСОБА_1 – адвокат Білоус Я.М. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання через те, що не була повідомлена про дату його проведення, не отримувала будь-яких документів щодо розгляду даної справи, в тому числі й заочне рішення суду від 25.02.2015 року. Зазначає, що рішення ухвалено судом без врахування практики ВСУ.

Представник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» подав до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25.02.2015 року, в якій просив залишити вказану заяву без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 знала про існування вказаного заочного рішення, але замовчувала це, оскільки воно перебувало на виконанні не один рік, проводилися торги з реалізації предмета іпотеки і всю документацію по виконавчому провадженню вона отримувала особисто. При цьому зазначає, що адреса реєстрації та місце проживання ОСОБА_1 не змінилась, судові повістки направлялися за належною адресою, про розгляд справи вона була повідомлена, але зловживала своїми процесуальними правами. В заяві про перегляд заочного рішення не зазначено жодної причини її неявки у судове засідання, причин неподання відзиву, а також не зазначено жодного доказу, що має істотне значення для вирішення справи.

Сторони до судового засідання не з`явилися, але представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення,

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Ч. 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, вирішуючи питання про скасування заочного рішення суд повинен встановити поважність причини неявки відповідача в судове засідання, наявність доказів, на які посилається відповідач, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області за вих. №112 від 21.01.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 15.09.2000 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.35).

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення (а.с.41), надіслане ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, і воно було отримане нею, про що свідчить відповідний підпис.

Наступне поштове повідомлення, надіслане на адресу реєстрації ОСОБА_1 , повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти: за вказаною адресою не проживає.

Доводи представника відповідача про те, що відповідачка не знала про розгляд відносно неї вказаної справи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в матеріалах справи міститься підписане поштове повідомлення, що свідчить про отримання нею судової повістки (а.с.41). Проте після отримання судової повістки на 09.02.2015 року ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, заяв та клопотань від неї не надходило. Наступна судова повістка, надіслана на адресу її реєстрації повернулася до суду з відміткою у зв`язку із не проживанням, але відповідно до законодавства, діючого на момент розгляду справи, вважалася врученою їй належним чином. Інших причин поважності неявки в судове засідання представником заявника не наведено та в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Представником заявника до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодного письмового доказу, що спростовував би висновки, викладені в заочному рішенні, або підтверджував будь-які обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Представник заявника зазначає, що судом не враховано правову позицію, викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, проте суд вважає, що вказана правова позиція не підлягає застосуванню до вказаних правовідносин, оскільки, з пп. 3.2.1, 3.2.3 кредитного договору №2348-н від 19.05.2008 року вбачається, що банк вправі вимагати від позичальника належного виконання взятих на себе зобов`язань по кредитному договору та, при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами, передбаченими цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту та стягнути кредитні кошти, нараховані відсотки та інші платежі, що підлягають сплаті в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення на предмет іпотеки за іпотечним договором, що і було враховано судом при ухваленні заочного рішення.

Крім цього, вказана правова позиція була викладена після прийняття рішення та не могла бути врахована в той час.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про час слухання справи, доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи суду не надала, у зв`язку з чим відсутні підстави для перегляду заочного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 128, 259, 260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Представнику ОСОБА_1 – адвокату Білоус Ярославу Михайловичу в заяві про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду від 25.02.2015 року у справі №496/146/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

ОСОБА_1 роз`яснюється, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.О. Пендюра