Рішення № 86679922, 24.12.2019, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1917/19

2/180/764/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Янжули О.С.

при секретарі: Котовій Н.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/1917/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення страхових виплат,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2019 року позивач звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхових виплат.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, залучено ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12 вересня 2017 року приблизно об 11-30 годині ОСОБА_3 керував автомобілем марки «Міцубісі Паджеро», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ПФ НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухався по проїзній частині вулиці Лермонтова в м.Марганці зі сторони вулиці Луганської в бік вулиці Виїзної, де при виїзді на міст, що пролягає над залізничною дорогою по вулиці Лермонтова від автомобіля від`єднався причіп, який, здійснюючи подальший некерований рух, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся із мопедом «Кануні Ностальгія», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під його, ОСОБА_1 , керуванням.

ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п.п31.1. та 31.6 ч. «г» Правил дорожнього руху України, внаслідок чого від автомобіля від`єднався причіп та зіткнувся із мопедом, внаслідок чого йому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритих багатоосколкових переломів 1-5 плеснових кісток лівої стопи, двухкісточкового перелому лівого гомілково-ступеневого суглобу, що призвело до травматичної ампутації лівої нижньої ампутації лівої нижньої кінцівки суглобу Лісфранка, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Також було пошкоджено мопед «Кануні Ностальгія».

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» була застрахована у ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», поліс від 28.07.2017 року №АК/4094634.

20.04.2018 року він подав письмову заяву до ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про страхове відшкодування пошкодженого мопеда «Кануні Ностальгія», отримав листа11.07.2018 року , в якому страхова компанія вимагала надати копію постанови апеляційного суду, надати на огляд їх представнику пошкоджений мопед. Страхова компанія провела оцінку пошкодженого мопеда, розмір матеріального збитку становить 11016 грн.

30.05.201 року він надав до страхової компанії ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26.11.2018 року та вирок Марганецького міського суду від 28.02.2019 року. 16.05.2019 року отримав від відповідача листа про відмову у виплаті страхових сум, оскільки він пропустив однорічний строк звернення до страхової компанії.

Вважає рішення страхової компанії про відмову у виплаті йому страхових виплат протиправним.

Просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на його користь страхове відшкодування у розмірі 11016 гривень та витрати на професійну правничу допомогу 500 грн.

З урахуванням ціни позову, суд розглядає справу в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, що відповідає вимогам ст.ст.274,279 ЦПК України.

28 жовтня 2019 року представник ПАТ «НАСК «Оранта» надав суду відзив на позовну заяву, за яким відповідач заперечує проти позову з наступних підстав: ОСОБА_1 звернувся до них з заявою про страхове відшкодування 07.05.2019 року. З моменту ДТП, яка відбулася 12.09.2017 року минуло більше року. Згідно з п.п.37.1.4 п.37.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. На цій підставі позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. У позові ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою від 12.09.2017 року. Відповідно дослідження №АЕ2374АВ, він звертався цього ж дня до ТОВ «Гарант- АСІСТАНС», однак не із заявою про страхове відшкодування, а із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження. Вказана заява не є заявою про страхове відшкодування у контексті норм закону. Заяву про страхове відшкодування ОСОБА_1 подав 07.05.2019 року. До цього часу позивач не заявляв у письмовій формі свого волевиявлення щодо отримання страхового відшкодування саме від ПАТ «НАСК «Оранта», а лише повідомив відповідача про настання ДТП і просив визначити вартість матеріального збитку, завданого у зв`язку з пошкодженням мопеду.

31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, у якій просив стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на його користь страхове відшкодування у розмірі 11016 гривень та 500 гривень витрат, пов`язаних із розглядом справи – на професійну правничу допомогу. Свою відповідь на відзив обгрунтовує тим, що посилання відповідача з приводу пропуску ним однорічного строку для звернення до страхової компанії із заявою про виплату страхових виплат є безпідставними та спростовуються матеріалами позову. Його заява про виплату страхових сум була подана до спливу однорічного строку, що підтверджується письмовою заявою від 20.04.2018 року до ПАТ «НАСК «Оранта», листом-відповіддю страхової компанії від 11.07.2018 року, де вказано, що він повідомив про ДТП і для вирішення питання про виплату страхових сум йому необхідно надати копію постанови апеляційного суду та надати для огляду представнику компанії пошкоджений мопед, протоколом огляду транспортного засобу від 05.09.2018 року представником страхової компанії.

09 грудня 2019 року представником ПАТ «НАСК «Оранта» суду надано додаткові пояснення, згідно яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 звернувся до них з заявою про страхове відшкодування 07.05.2019 року. З моменту ДТП, яка відбулася 12.0.2017 року, минуло більше року, і навіть на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою від 01.10.2019 року з моменту ДТП минуло вже більше одного року. До цього часу позивач не заявляв у письмовій формі свого волевиявлення щодо отримання страхового відшкодування саме від ПАТ «НАСК «Оранта», а лише повідомив відповідача про настання ДТП і просив визначити вартість матеріального збитку, завданого в зв`язку з пошкодженням мопеда.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила в позові відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК).

ОСОБА_3 , згідно полісу №АК/4094634 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.07.2017 року забезпечив транспортний засіб автомобіль Міцубісі Паджеро, державний номерний знак НОМЕР_1 , у Публічному акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», строком дії з 30.07.2017 року по 29.07.2018 року (а.с.69).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2018 року щодо ОСОБА_3 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції (а.с.14-15).

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить нового злочину і не виконає покладені на нього обов`язки. Вироком встановлено, що ОСОБА_3 12 вересня 2017 року приблизно об 11-30 годині ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем марки «Міцубісі Паджеро», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , з причепом ПФ-01, державний реєстраційний знак НОМЕР_3 , та рухався по проїзній частині вулиці Лермонтова в м.Марганці, Дніпропетровської області зі сторони вулиці Луганської в бік вулиці Виїзної, де при виїзді на міст, що пролягає над залізничною дорогою по вулиці Лермонтова від автомобіля від`єднався причіп, який, здійснюючи подальший некерований рух, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся із мопедом «Кануні Ностальгія», державний реєстраційний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався у зустрічному напрямку. ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п.31.1. та 31.6 ч. «г» Правил дорожнього руху України, внаслідок чого від автомобіля від`єднався причіп та зіткнувся із мопедом, яким керував ОСОБА_1 , внаслідок ДТП останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритих багатоосколкових переломів 1-5 плеснових кісток лівої стопи, двухкісточкового перелому лівого гомілково-ступеневого суглобу, що призвело до травматичної ампутації лівої нижньої кінцівки суглобу Лісфранка, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (а.с.7-13).

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно копії повідомлення про ДТП від 20.04.2018 року, ОСОБА_1 повідомив про настання події, яка сталася 12.09.2017 року в період часу 11-30 год. в м.Марганці по вул. Лермонтова, де водій ОСОБА_3 був водієм ТЗ Міцубісі Паджеро, реєстраційний номер НОМЕР_1 , другим учасником ДТП є ОСОБА_1 , який керував ТЗ Кануні Ностальгія, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.68).

Відповідно до листа ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» від 11.07.2018 року №09-02-09/348-01 про порядок відшкодування шкоди, адресованого ОСОБА_1 , ПАТ НАСК «Оранта», розглянувши його повідомлення щодо спричинення шкоди належному йому транспортного засобу KANUNI держномер АЕ2374АВ № НОМЕР_5 , в якому міститься інформація про настання події 12 вересня 2017 року, що має ознаки страхового випадку, за участю забезпеченого транспортного засобу Міцубісі Паджеро держаний номер НОМЕР_1 , повідомило про наступне. Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для подальшого розгляду заяви та прийняття остаточного рішення страховику необхідно надати такі документи: копію постанови апеляційного суду, надати на огляд представнику ПАТ НАСК «Оранта» пошкоджений належний йому транспортний засіб, заяву на виплату страхового відшкодування. До теперішнього часу зазначених документів до страхової компанії надано не було. Повідомили, що до надання вищезазначених документів у ПАТ НАСК» Оранта» відсутні правові підстави для здійснення виплати страхового відшкодування, у зв`язку з чим розгляд справи припиняється (а.с.16).

05.09.2018 року було оглянуто ТЗ KANUNI NOSTALGIA держномер АЕ2374АВ та встановлено пошкодження транспортного засобу, про що ПАТ «НАСК «Оранта» було складено протокол (акт) огляду транспортного засобу (а.с.25).

Відповідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0032182 від 11.03.2019 року, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності (а.с.27).

07.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування, дата події 12.09.2017 року, місце події АДРЕСА_1 .Марганець, вул АДРЕСА_2 Лермонтова, винна особа ОСОБА_3 , потерпіла особа ОСОБА_1 (а.с.67).

Відповідно до листа ПАТ НАСК «Оранта» від 16.05.2019 року №09-02-09/4490 щодо страхового відшкодування, адресованого ОСОБА_1 , ПАТ НАСК «Оранта», розглянувши його заяву від 07.05.2019 року щодо виплати страхового відшкодування за пошкоджений належний йому транспортний засіб KANUNI NOSTALGIA держномер АЕ2374АВ внаслідок ДТП, що сталася 12.09.2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу Міцубісі Паджеро державний номер НОМЕР_1 (поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 28.07.2017 року №АК/4094634), повідомило наступне. Згідно зі ст.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до ст.37.1 та 37.1.4. підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентного виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП. Слід зазначити, що ДТП сталася 12.09.2017 року, а з письмовою заявою про страхове відшкодування до ПАТ НАСК «Оранта» він звернувся тільки 05.05.2019 року. Таким чином ПАТ НАСК «Оранта» не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за пошкоджений йому транспортний засіб (а.с.18).

22.05.2019 року ПАТ «НАСК «Оранта» було складено додатковий протокол (акт) огляду транспортного засобу та виявлено пошкодження (а.с.26).

30.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ НАСК «Оранта» із заявою з приводу відмови у страховій виплаті по ДТП, у якій вказав, що 12.09.2017 року страхувальником ПАТ НАСК «Оранта» ОСОБА_3 було вчинено ДТП, в результаті якого було нанесено шкоду його ТЗ (мопеду Кануні) та його здоров`ю (ампутація частини стопи), що призвело до ІІ групи інвалідності. В СК Оранта він звернувся 20.04.2018 року, бо знаходився на лікуванні. За фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження, розгляд справи продовжується близько півтора роки, всі документи були передані. Після вступу у законну силу вироку ним 05.05.2019 року було написано заяву на відшкодування страхової виплати по даному ДТП. Просив переглянути рішення про відмову у виплаті страхової суми (а.с.17).

Відповідно копії Дослідження №АЕ2374АВ 2 дод, складеного 03.06.2019 року ПАТ «НАСК «Оранта», 12.09.17 року надійшла заява ОСОБА_1 до ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», з проханням провести автотоварознавче дослідження, на вирішення якого поставити питання: 1) який матеріальний збиток, завданий власникові КТЗ KANUNI NOSTALGIA держномер АЕ2374АВ в результаті його пошкодження при ДТП, згідно умов договору страхування; 2) визначити вартість металобрухту КТЗ KANUNI NOSTALGIA держномер АЕ2374АВ (а.с.21-23).

Відповідно копії ремонтної калькуляції №АЕ2374АВ від 03.06.2019 року, вартість ремонту ТЗ KANUNI NOSTALGIA держномер АЕ2374АВ складає 11016,50 гривень (а.с.24).

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР) страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п.п.37.1.4 п. 37.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачем ОСОБА_1 ПАТ НАСК «Оранта» надано заяву про страхове відшкодування лише 07.05.2019 року, з пропуском однорічного строку, встановленого для подачі вказаної заяви, оскільки ДТП сталася 12.09.2017 року.

Доводи позивача щодо факту подачі ним заяви про страхове відшкодування 20.04.2018 року спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що 20.04.2018 року ОСОБА_1 було подано до ПАТ «НАСК «Оранта» повідомлення про ДТП.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 вересня 2019 року по справі №761/44196/17, відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до пункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП. Визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в окремих випадках Моторного (транспортного) страхового бюро України) виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування. Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП. Відтак, право отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Моторного (транспортного) страхового бюро України), узятих на себе зобов`язань виникає виключно за умови подання потерпілим у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов`язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків. При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб`єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відмовити у здійсненні страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 910/7449/17.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч.6 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому судовий збір віднести за рахунок держави.

На підставі вищевикладеного , керуючись ст.ст. 5, 10, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення страхових виплат – відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2019 року.

Суддя: О. С. Янжула