Ухвала суду № 86679914, 09.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

09.12.2019 Справа №607/4319/14-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючої Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря судового засідання Лобач І.В.,

представника боржника, адвоката Гуцалюка А.Р.,

представника стягувача Маракіна О.Г.,

представника відділу ДВС Корнати Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року у справі № 607/4319/14-ц позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по договору відновлюваної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24 000,00 євро, що еквівалентно (станом на 20 березня 2014 року курс НБУ 13,798 грн. за 1 євро) 331 200 грн. 00 коп., а також 3 312 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд. За наслідками прийняття рішення було видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання до Тернопільського районного відділу ДВС. В Тернопільському районному відділі Державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 47084041, відкрите на підставі виконавчого листа № 607/4319/14-ц. З моменту відкриття виконавчого провадження заборгованість сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанціями, згідно наведеного у скарзі переліку. 03 жовтня 2019 року представником ОСОБА_1 було подано заяву з повідомленням про повне виконання судового рішення. До заяви додано копії платіжних документів, які підтверджують сплату заборгованості за судовим рішенням. 15 жовтня 2019 року представник скаржника отримав відповідь ДВС від 11 жовтня 2019 року №33748, згідно якої виконавче провадження не підлягає до закриття, так як в ОСОБА_1 досі наявний борг за даним рішенням суду, який складає 17 283,68 євро.

02 вересня 2016 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із заявою про роз`яснення даного судового рішення в частині валюти, в якій воно повинно бути виконане. Місцевий суд відмовив в задоволенні такої заяви, зазначивши при цьому, що незалежно від фіксації еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, згідно з частинами 1 та 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» було залишено без задоволення. Суд погодився з доводами місцевого суду про те, що у випадку стягнення боргу в іноземній валюті в резолютивній частині має бути зазначено про конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу, однак заявник вважає, що рішення суду від 22 травня 2014 року виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом, а тому обов`язок боржника відсутній повністю.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов`язати його винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

15 листопада 2019 року державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано до суду пояснення на скаргу, в яких він просить в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити. Додатково зазначає, що на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження АСВП №47084041, згідно виконавчого листа № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТОУ АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24000 євро, що еквівалентно 331 200 грн. та 3 312,00 грн. судового збору. На адресу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 03 жовтня 2019 за вх. №8317 надійшла заява, згідно якої боржник просить винести постанову про закінчення вищенаведеного провадження з відповідними наслідками, визначеними ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з цим, 04 жовтня 2019 за вих. №32927 направлено вимогу державного виконавця на адресу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» із проханням надати інформацію про залишок суми боргу за виконавчим документом, а саме: виконавчим листом № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року, виданим Тернопільським міськрайонним судом на підставі рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТОУ АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24000 євро, що еквівалентно 331200 грн. та 3312,00 грн. судового збору. На адресу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 10 жовтня 2019 року за вх. №8521 надійшла відповідь АТ «Державного ощадного банку України» в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» на вищенаведену вимогу держаного виконавця. Згідно відповіді стягувача встановлено, що на виконання вимоги державного виконавця від 04 жовтня 2019 року №32927 АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» повідомляє наступне: заборгованість ОСОБА_1 згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року у справі № 607/4319/14-ц, на виконання котрого видано виконавчий лист № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТОУ АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24000 євро, що еквівалентно 331 200 грн. та 3312 судового збору, станом на 09 жовтня 2019 року становить 17 283,68 євро - заборгованості по кредиту.

Також, 09 грудня 2019 року до суду подано додаткові пояснення начальника філії – Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», в яких він зазначає, що отримані від ОСОБА_1 грошові кошти на погашення заборгованості зараховано за офіційним курсом євро на день платежу та сума платежів становила наступний розмір: згідно квитанції № 22100717 від 31 травня 2014 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 801,41 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 22664302 від 27 червня 2014 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 804,34 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 2339504 від 31 липня 2014 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 810,58 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 26436717 від 28 листопада 2014 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 934,08 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 27954228 від 29 січня 2015 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 904,93 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 758087521 від 27 лютого 2015 року ОСОБА_2 внесена сума в розмірі 3000 грн., що становило 95,48 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24А133028033755098 від 02 квітня 2015 року внесена сума в розмірі 5000 грн., що становило 197,98 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 800591931 від 27 квітня 2015 року ОСОБА_2 внесена сума в розмірі 5000 грн., що становило 205,75 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24А6300371А5600765 від 31 серпня 2015 року внесена сума в розмірі 1000 грн., що становило 41,89 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24А28592214А016152 від 23 жовтня 2015 року внесена сума в розмірі 1000 грн., що становило 39,67 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24АР24А110745359А69053 від 20 липня 2016 року внесена сума в розмірі 30000 грн., що становило 1095,59 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24А138068657А49649 від 17 вересня 2016 року внесена сума в розмірі 10000 грн., що становило 343,92 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № 239 від 01 лютого 2018 року Відділом ДВС перераховано грошову суму в розмірі 233 885,63 грн., що еквівалентно 6777,01 євро виручених в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-5966; згідно квитанції № 0.0.1354747732.1 та № 0.0.1354749464.1 від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 16015,81 грн., що еквівалентно 549,54 євро на погашення рішення суду № 607/4319/14-ц. Окрім того зазначає, що в межах виконавчого провадження ВП № 47084041 на виконання виконавчого листа, виданого 31 липня 2014 року у справі № 607/4319/14-ц із заробітної плати ОСОБА_3 утримано 21398,32 грн. та 645.86 грн. стягнуто із пенсії боржника, що в сумі на день зарахування грошових коштів на рахунок АТ «Ощадбанк» становить 721,52 євро. Станом на сьогоднішній день рішення суду від 21 березня 2012 року у справі № 2-5966 (на виконання якого 23 квітня 2012 року видано виконавчий лист з примусового виконання якого відкрито ВП № 40307829) фактично не виконано, у зв`язку із чим 17 жовтня 2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З аналізу чинного законодавства вбачається, що сплата гривневого еквівалента заборгованості не може вважатись виконанням судового рішення в повному обсязі. Подана скарга на бездіяльність державного виконавця є безпідставною, а доводи в ній не підтверджено жодними належними, допустимими та достатніми доказами, а отже є такою, що не підлягає до задоволення, адже не дає підстав вважати, що ОСОБА_1 на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2014 у справі № 607/4319/14-ц, на виконання котрого 31 липня 2014 видано виконавчий лист, сплатила заборгованість в розмірі 24 000,00 євро.

Представник боржника, адвокат Гуцалюк А.Р. в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник стягувача АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» та представник відділу ДВС в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували з підстав, викладених у поданих ними письмових поясненнях. Просили суд відмовити у її задоволенні.

Суд, проаналізувавши зміст поданої скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі № 2-5966/11 від 21 березня 2012 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості: ОСОБА_1 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,54 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 євро – 1030,8440 грн.) становить 298682,30 грн., ОСОБА_5 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,61 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти з НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 євро – 1030,8440 грн.) становить 298683,02 грн., ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,59 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 Євро - 1030,8440 грн.) становить 298682,82 грн., ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №7 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,61 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 євро - 1030,8440 грн.) становить 298683,03 грн., ОСОБА_8 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 10 квітня 2006 року у сумі 28974,61 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валюти НБУ станом на 23 січня 2012 року (100 євро = 1030,8440 грн.) становить 298683,02 грн., звернути стягнення на належне ОСОБА_4 та передане нею згідно Іпотечного договору від 30 квітня 2009 року зареєстрованого в реєстрі за №620 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з цокольним поверхом і терасою під літ. А, загальною площею 308,5 кв.м., житловою площею - 106,6 кв.м., який складається з: господарської будівлі з підвалом під літ. Б; альтанки під літ. В; огорожі під 1-4; площадки під І; доріжки під ІІ; криниці під К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,18 га, кадастровий номер 6125280600020010956, що знаходиться в селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області. Реалізувати передане в іпотеку майно на прилюдних торгах з початковою вартістю 2 560 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі № 607/4319/14-ц від 02 червня 2014 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за Договором відновлювальної кредитної лінії № 4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24 000,00 євро, що еквівалентно (станом на 20 березня 2014 року курс НБУ 13, 798 грн. за 1 грн.) 331200,00 грн., а також 3312,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при звернення із позовом в суд.

За наслідками ухвалення цього рішення було видано виконавчий лист № 607/4319/14-ц, який пред`явлено до виконання до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та відкрито виконавче провадження № 47084041.

Долученими до матеріалів скарги квитанціями підтверджено отримання філією - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грошових коштів на погашення заборгованості, зокрема: згідно квитанції № 22664302 від 27 червня 2014 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 804,34 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 2339504 від 31 липня 2014 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 810,58 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 26436717 від 28 листопада 2014 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 934,08 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 27954228 від 29 січня 2015 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 904,93 грн., що становило 50 євро погашених відсотків згідно рішення суду від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 758087521 від 27 лютого 2015 року ОСОБА_2 внесена сума в розмірі 3000 грн., що становило 95,48 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24А133028033755098 від 02 квітня 2015 року внесена сума в розмірі 5000 грн., що становило 197,98 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно квитанції № 800591931 від 27 квітня 2015 року ОСОБА_2 внесена сума в розмірі 5000 грн., що становило 205,75 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24А6300371А5600765 від 31 серпня 2015 року внесена сума в розмірі 1000 грн., що становило 41,89 євро погашених відсотків згідно рішення суду № 2-5966 від 21 березня 2012 року; згідно платіжного доручення № Р24А285922114А016152 від 23 жовтня 2015 року внесена сума в розмірі 1000 грн., що становило 39,67 євро із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966; згідно платіжного доручення № Р24АР24А110745359А69053 від 20 липня 2016 року внесена сума в розмірі 30000 грн., що становило 1095,59 євро із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966; згідно платіжного доручення № Р24А138068654А23639 від 17 вересня 2016 року внесена сума в розмірі 10000 грн., що становило 343,92 євро із призначенням платежу згідно виконавчого листа № 2-5966; згідно платіжного доручення № 239 від 01 лютого 2018 року Відділом ДВС перераховано грошову суму в розмірі 1 092 572,15 грн., виручених в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-5966 ( ОСОБА_1 – 233885,63 грн.); згідно квитанції № 0.0.1354747732.1 та № 0.0.1354749464.1 від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 внесена сума в розмірі 16015,81 грн., що еквівалентно 549,54 євро на погашення рішення суду № 607/4319/14-ц.

За змістом дублікату квитанції № 0.0. 1477545410.1 від 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 відправила стягувачу 802,00 грн. (сплата згідно рішення суду 607/4319/14-ц), а ОСОБА_9 відправив стягувачу 3312,00 грн., що є сплатою судового збору згідно рішення суду 607/4319/14-ц згідно дублікату квитанції № 0.0. 1477530856.1 від 26 вересня 2019 року.

Згідно відповіді Комунального підприємства «Тернопільводоканал» № 1243/19 від 24 квітня 2019 року із заробітної плати ОСОБА_1 в користь ПАТ «Державний ощадний банк України», згідно постанови № 47084041 від 16 квітня 2015 року, винесеної на підставі виконавчого листа № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом. Загальна сума утримань за даний період становить 21875,03 грн., в тому числі на користь першого відділі ДВС ТМУЮ виконавчого збору – 436,71 грн. та витрат на проведення виконавчих дій – 40 грн.

Як слідує із листа Тернопільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області № 7026/04 від 07 травня 2019 року, стягнення із пенсії ОСОБА_1 згідно постанови державного виконавця № 47084041 від 27 листопада 2017 року на суму боргу 331200,00 грн. не проводиться з 01 березня 2018 року (відклик суду № 7091 від 13 лютого 2018 року); згідно даного ВП утримано 645,86 грн. та проводиться стягнення виконавчого збору та проведення виконавчих дій. Станом на 01 червня 2019 року утримано: виконавчого збору – 5599,63 грн., залишок заборгованості – 27530,37 грн.; проведення виконавчих дій – 17,05 грн., залишок заборгованості – 84,95 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості, яка з неї стягувалася на підставі рішень суду від 21 березня 2012 року по справі № 2-5966/11 та від 02 червня 2014 року по справі № 607/4319/14-ц.

08 жовтня 2019 року на адресу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області надійшла заява від представника боржника ОСОБА_1 , адвоката Гуцалюка А.Р. від 03 жовтня 2019 за вх. №8317, згідно якої представник боржника просить винести постанову про закінчення вищенаведеного провадження з відповідними наслідками, визначеними ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

04 жовтня 2019 за вих. №32927 направлено вимогу державного виконавця на адресу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» із проханням надати інформацію про залишок суми боргу за виконавчим документом, а саме: виконавчим листом № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року, виданим Тернопільським міськрайонним судом на підставі рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТОУ АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24000 євро, що еквівалентно 331200 грн. та 3312,00 грн. судового збору.

10 жовтня 2019 року за вх. №8521 на адресу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області надійшла відповідь АТ «Державного ощадного банку України» в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» на вищенаведену вимогу держаного виконавця. Згідно відповіді стягувача встановлено, що на виконання вимоги державного виконавця від 04 жовтня 2019 року №32927 АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» повідомляє наступне: заборгованість ОСОБА_1 згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року у справі № 607/4319/14-ц, на виконання котрого виданого виконавчий лист № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТОУ АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24000 євро, що еквівалентно 331 200 грн. та 3312 судового збору, станом на 09 жовтня 2019 року становить 17 283,68 євро - заборгованості по кредиту.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

В силу ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

За положеннями ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За приписами ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Обов`язковість судових рішень визначена і ст. 18 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04), рішення від 19 лютого 2009 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження керувався інформацією, яка надійшла від стягувача про те, що заборгованість ОСОБА_1 згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року у справі № 607/4319/14-ц, на виконання котрого видано виконавчий лист № 607/4319/14-ц від 31 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ТОУ АТ «Ощадбанк» заборгованість по тілу кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 10 квітня 2006 року в розмірі 24000 євро, що еквівалентно 331 200 грн. та 3312 судового збору, станом на 09 жовтня 2019 року становить 17 283,68 євро - заборгованості по кредиту.

Оскільки законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду, а тому суд приходить до переконання про відсутність обґрунтованих підстав для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження по справі № 607/4319/14-ц, згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд робить висновок, що державний виконавець, вчиняє всі необхідні дії для своєчасного і повного виконання судового рішення по справі № 607/4319/14-ц, доказів протилежного скаржник суду не надав та в судовому засіданні таких не здобуто. Суд не вважає сумування платіжних документів, якщо кошти за ними вносилися на виконання судових рішень від 21 березня 2012 року по справі № 2-5966/11 та від 02 червня 2014 року по справі № 607/4319/14-ц, по яких видано окремі виконавчі документи і боржниками в яких зазначено різних осіб, та підсумований розмір грошових коштів фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом № 607/4319/14-ц.

Такі доводи скаржника та її представника спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц, про те, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Таким чином, сплата гривневого еквівалента заборгованості не може вважатись виконанням судового рішення в повному обсязі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258-261, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська