
Справа № 203/3279/19
2/0203/1200/2019
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
IMEHEM УКРАЇНИ
24 грудня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Дикаленко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Центральний відділ державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що в серпні 2019 року після отримання заробітної плати за місцем роботи йому стало відомо про відрахування коштів за виконавчим провадженням, яке відкрито Центральним відділом державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Звернувшись до вказаного відділу виконавчої служби він дізнався, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису, вчиненого 10.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрованого в реєстрі за №8237. Вказаним виконавчим написом було запропоновано стягнути з нього на користь відповідача заборгованість за кредитним договором від 30.10.2008 року за період з 30.10.2008 року по 31.05.2017 року в сумі 81800 грн. 18 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4763 грн. 42 коп.. заборгованості за відсотками в сумі 68829 грн. 61 коп., заборгованості з пені та комісії в сумі 4150 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 250 грн. та штрафу (відсоток від суми заборгованості) в розмірі 3887 грн. Також позивач зазначив, що вказаний виконавчий напис було вчинено нотаріусом з порушенням вимог діючого законодавства. В обґрунтування цього посилався на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, яка була визнана незаконної та нечинною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року. Крім того, виконавчий напис було вчинено з підстав, що випливають із правовідносин за кредитним договором, який нотаріально не посвідчувався, а тому його було вчинено всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком є безспірним. Оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі розрахунку банку, який є одностороннім арифметичним розрахунок і не може вважатись безспірним. Також за виконавчим написом стягнуто заборгованість з пені та штрафів, тобто застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність. Розмір заборгованості було визначено поза межами загального трирічного строку позовної давності та спеціального строку позовної давності в один рік щодо пені та штрафів. Посилаючись на вказані обставин, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрований в реєстрі за №8237.
В наданій заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши про підтримання позову та не заперечуючи проти заочного розгляду справи.
Відповідач за неодноразовими викликами явку свого представника не забезпечив, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.
Третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., в наданій заяві просив розглядати справу без його участі.
Інша третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, явку свого представника за викликами суду не забезпечив, про причини неявки не повідомив, пояснень по суті справи не надав.
В зв`язку з цим, судом у відповідності до ч.3 ст.211, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.280,281 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку за відсутності учасників справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №8237, за яким було запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 30.10.2008 року за період з 30.10.2008 року по 31.05.2017 року в сумі 81800 грн. 18 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 4763 грн. 42 коп.. заборгованості за відсотками в сумі 68829 грн. 61 коп., заборгованості з пені та комісії в сумі 4150 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 250 грн. та штрафу (відсоток від суми заборгованості) в розмірі 3887 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 18.06.2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» н отаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно пп.1.1.,1.2 п.1 глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року (далі – Порядок), встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Згідно пп.3.1-3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Відповідно до п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Згідно ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Статями 15,16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд враховує, що з виконавчого напису не вбачається та під час розгляду справи відповідачем та третьою особою – приватним нотаріусом Завалієвим А.А., не спростовано доводи позивача про те, що останньому не направлялось та не отримувалось повідомлення про порушення зобов`язань за кредитним договором, направлення якого передбачено Пунктом 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку.
Також відповідачем та третьою особою не надано доказів надання нотаріусу для вчинення виконавчого напису засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, як це передбачено п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
В той час, як розрахунок заборгованості, наданий банком, не визначений у зазначеному вище Переліку та по суті є одностороннім арифметичним розрахунком, який не може свідчити про безспірність заборгованості.
Також суд враховує, що згідно виконавчого напису була стягнута заборгованість за тілом кредиту, відсотками, комісією, пеня та штрафи за період з 30.10.2008 року по 31.05.2017 року, тобто поза межами загального строку позовної давності у три роки, встановленого ст.257 ЦК України, для вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією; а також з пропуском спеціального строку позовної давності в один рік, встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для вимог про стягнення пені та штрафів.
Таким чином, судом встановлено, що виконавчий напис було вчинено без дотримання вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, за відсутності всіх документів, визначених п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172; щодо заборгованості, розрахованої поза межами строків позовної давності, встановлених для вказаного виду вимог, що безумовно свідчить про відсутність безспірної заборгованості боржника ОСОБА_1 на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, обмеження його прав, визначених ст.267 ЦК України.
В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог і визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 10.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрованого в реєстрі за №8237.
Відповідно до ст.141 ЦПК України та ставок, встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 768 грн. 40 коп. та судовий збір за заяву про забезпечення позову в сумі 384 грн. 20 коп., а всього судовий збір в сумі 1152 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.15,16,18 ЦК України, п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, пп.1.1.,1.2 п.1, п.2.3, пп.3.1-3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року ст.ст.2,4, 5,10-13,43,44,76-81,141,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Центральний відділ державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрованим в реєстрі за №8237.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1152 грн.60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 27 грудня 2019 року.
Суддя С.Ю.Казак
Судове рішення № 86678860, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 24.12.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/3279/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: