
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/14160/19
Провадження № 1-кс/201/6970/2019
УХВАЛА
24 грудня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого – слідчого судді Федоріщева С.С.
за участю:
секретаря
судового засідання – Максимової О.В.
прокурора – Смирнова А.В.
слідчого – Лєсних Р.Д.
захисника – Слєпуха С.М.
підозрюваного – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019040650003201 від 23 грудня 2019 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лєсних Р.Д., погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Очеретяним Д.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого в порядку 89 КК України, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 чт.263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що у невстановленому в ході досудового розслідування місці та часі, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Так він у невстановленому в ході досудового розслідування місці, часі та у невстановленої особи, розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292), придбав вогнепальну зброю пістолет «Шмайсер», калібру 9мм РА knall з маркуванням – НОМЕР_1 , виробництва України ПСШ790, споряджений 1 патроном калібру 9 мм РА «ПС9», після чого після чого почав зберігати його без при собі мети збуту.
23 грудня 2019 року в період часу з 10:14 год. по 11:18 год. співробітниками Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019040650000257, при проведеннія особистого обшуку у порядку 208 КПК України у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено вогнепальну зброю пістолет «Шмайсер», калібру 9мм РА knall» з маркуванням на ньому – КО009041, виробництва України ПСШ790, споряджений одним патроном калібру 9 мм РА «ПС9».
Згідно Висновку експерта №7/3.1/927 від 24.12.2019 року, наданий на дослідження пістолет є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Пістолет придатний для проведення пострілів. Конструкція пістолету дозволяє проводити постріли як способом роздільного заряджання з використанням в якості ініціюючого складу холостих (шумових) патронів калібру 9мм Р.А. (Knall), а в якості снаряду – куль сферичної форми зі сплаву на основі свинцю діаметром 7.00 мм, при цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль) так і холостими (шумовими) та газовими патронами калібру 9 мм Р.А. (Knall) та патронами калібру 9 мм ОСОБА_2 .А., спорядженими метальними травматичної дії.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконне носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
За даним фактом розпочато досудове розслідування відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650003201 від 23.12.2019, про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України.
23.12.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку ст.208 КПК України було затримано, за підозрою у вчиненні злочину.
23.12.2019 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю Дніпропетровської області, громадянину України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КПК України.
На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 тримання під вартою у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження №12019040650003201, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 23.12.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650003201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:
1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;
3. недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Також, на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.
Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри. При цьому підозрюваний раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, а скоєний ним злочин є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до семи років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.
Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, офіційно не працюючого, при цьому підозрюється у скоєнні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.
Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 20 лютого 2020 року.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 50 000 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя С.С. Федоріщев
Судове рішення № 86678123, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 24.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/14160/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: