
Справа № 457/818/18
провадження №2/457/62/19
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
13 грудня 2019 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого - судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Стрийська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно,
з участю відповідачок ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , представниці відповідачки ОСОБА_2 – адвокатки Сушко О.С., -
в с т а н о в и в:
У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Стрийська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно.
У судове засідання не з`явилася повторно належним чином повідомлена сторона позивача, хоча була повідомлена належним чином про час та місце судового засідання.
Представниця відповідачки ОСОБА_2 , - адвокатка Сушко О.С. при вирішенні питання про залишення позову без розгляду поклалася на думку суду.
Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заперечили проти залишення позовної заяви без розгляду.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасниць судового засідання, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не зявилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд України при розгляді справи № 6-3082цс16 (постанова від 01 листопада 2017 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Між тим, статтею 223 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання осіб (особи), які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 5 цієї статті у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивач своєю поведінкою не реалізував свого права, а своєю неявкою у судове засідання продемонстрував неповагу до суду та зловживання процесуальними правами.
Таким чином, суд приходить до переконання, що сторона позивача зловживає своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та порушення встановлених цивільним процесуальним законодавством строків.
Як було вказано вище, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд наділений правом на залишення заяви без розгляду в разі повторної неявки позивача в судове засідання, якщо він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, незалежно від причин повторної неявки.
Зважаючи на всі обставини справи, з метою дотримання процесуальних строків, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України позивач має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Отже, враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду в зв`язку із повторним неприбуттям позивача в судове засідання судові витрати не підлягають поверненню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 260 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Стрийська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя: В. І. Марчук
Судове рішення № 86676212, Трускавецький міський суд Львівської області було прийнято 13.12.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 457/818/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: