Вирок № 86673702, 26.12.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3685/19

Провадження № 1-кп/311/302/2019

26.12.2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.

за участю прокурора Стельмащук Д.С.

захисника обвинуваченого Котюкова С.П.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Василівка Запорізької області, громадянина України, який має неповну середню освіту (9 класів), не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 26.03.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік;

2) 07.12.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1, ч.2 ст.71, п.1 «Б» ч.1 ст.72 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 26.03.2015 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. 10.01.2018 року звільнений з Софіївської ВК Запорізької області (№55) на підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.01.2018 року за ст.81 КК України, умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 11 місяців 2 дня;

3) 16.07.2019 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки;

4) 03.09.2019 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки. З 15.10.2019 року по теперішній час перебуває на обліку Василівського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Запорізькій області,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В середині квітня 2019 року, в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження замку на вхідних дверях, потрапив до дачного будинку АДРЕСА_3 садівничого товариства « АДРЕСА_4 » Верхньокриничанської сільської ради Василівського району Запорізької області, де в приміщенні спальної кімнати виявив та таємно викрав полімерний мішок із клеючою сумішшю «ЕКО 11», вагою 24 кг, який матеріальної цінності для потерпілої ОСОБА_3 не представляє, армований тришаровий поливальний ПВХ шланг з внутрішнім діаметром 18,01 мм, довжиною 19,7 м, світло-зеленого кольору вартістю 195 гривень 25 копійок, армований тришаровий поливальний ПВХ шланг з внутрішнім діаметром 19,19 мм, довжиною 17 м, темно-зеленого кольору вартістю 112 гривень 54 копійки, що належать ОСОБА_3 Так, ОСОБА_4 своїми злочинними діями заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 307 гривень 79 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті не заперечує, кваліфікацію інкримінованого кримінального правопорушення не оспорює, з вартістю викраденого майна згодний та в судовому засіданні пояснив суду про обставини вчинення ним кримінального правопорушень, зазначивши про те, що в середині квітня 2019 року, точної дати не пригадує, у денний час доби, він вирішив пройтися по дачним ділянкам, позбирати метал. Знаходився у тверезому стані, наркотичні засоби не вживає. Зайшов він до садівничого товариства «Райдуга» в селі Верхня Криниця, потім пройшов на територію дачного будинку АДРЕСА_3 та за допомогою викрутки, яку мав при собі, він відкрив замок на вхідних дверях будинку. Потрапивши всередину цього будинку, побачив, що там нікого немає, пройшов по кімнатам та в приміщенні спальні побачив мішок із клеючою сумішшю, церезитом, вагою 24 кг, далі побачив у кімнаті поливальні шланги світло-зеленого кольору довжиною близько 20 м. та темно-зеленого кольору довжиною близько 17 метрів та вказане майно вирішив викрасти з метою його продажу, оскільки на той час не працював та постійного заробітку не мав. Викрадене майно в той же день він переніс до міста Василівки, де за залізничним мостом сховав викрадене майно в очереті. Потім він пішов до свого знайомого ОСОБА_5 , якому запропонував придбати у нього вказане майно, на що той погодився. В подальшому він забрав зі схованки викрадене ним раніше майно та продав його ОСОБА_6 , отримавши від реалізації майна приблизно 150 грн. та за виручені кошти він придбав продукти харчування. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі. Запевнив суд, що належні відповідні висновки для себе зробив та подібного більше ніколи не повториться.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України, як: таємне викрадення чужого манна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, в ході судового розгляду даного кримінального провадження активно сприяв встановленню істини по справі, що суд відносить до обставин, які пом`якшують його покарання. Крім того, на теперішній час заподіяна потерпілій ОСОБА_3 матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі, шляхом повернення потерпілій викраденого майна працівниками поліції.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість за які на теперішній час знята та погашена у встановленому законом порядку, проте певних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин проти власності який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 на теперішній час ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, статусу безробітного немає, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, міцні соціальні зв`язки у ОСОБА_1 відсутні: він не одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на його утриманні не знаходиться. Крім того, ОСОБА_1 чітко визначеного та постійного місця проживання на теперішній час немає, мешкає у знайомих, оскільки, як пояснює обвинувачений, за місцем реєстрації мешкати фактично він не може у зв`язку з конфліктами, які виникають у нього з братом, компрометуючих матеріалів за місцем реєстрації відносно ОСОБА_1 немає, скарг від сусідів не надходило, на обліку у нарколога, психіатра ОСОБА_1 не перебуває, за медичною допомогою до вузьких спеціалістів не звертався, інвалідом не являється.

Враховуючи характеру та всі обставин вчинення кримінального правопорушення, яке має корисливий характер та відноситься до категорії тяжких злочинів, при цьому становить один епізод кримінального правопорушення проти власності. При цьому в судове засідання обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся, у зв`язку з чим був оголошений судом в розшук, крім того, за викликами Василівського ВР ФДУ «Центр пробації» Кааба В.С. також не з`являвся, у зв`язку з чим був оголошений у розшук, що свідчить про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 постійного та чітко визначеного місця проживання.

З урахуванням характеру та обставин вчинення кримінального провадження корисливого характеру та враховуючи позицію потерпілої ОСОБА_3 , яка на теперішній час матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має у зв`язку з відшкодуванням їй заподіяної шкоди шляхом повернення працівниками поліції викраденого майна, цивільний позов не заявляє та просить обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання на розсуд суду, та приймаючи до уваги вищенаведене, особу обвинуваченого, його вік, сімейне, матеріальне становище, який раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, відбував покарання в місцях позбавлення волі, та невздовзі після спливу строку умовно-дострокового звільнення, знову продовжував вчиняти корисливі злочини, що свідчить про стійкість його злочинного умислу та небажання вставати на шлях виправлення. Крім того, раніше до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовувалось звільнення від відбування покарання та умовно-дострокове звільнення, однак останній знову вчиняв злочини проти власності, що свідчить про те, що обвинувачений не зробив для себе належних висновків та на шлях виправлення не став, ніде не працює, міцних соціальних зв`язків не має, тому суд не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України, а також не вбачає достатніх підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75, 76 КК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуванням на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.3 ст.185 КК України, оскільки таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним та достатнім і воно сприятиме перевихованню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 реальної міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, положення ч.4 ст.70 КК України судом не застосовуються, та при цьому, попередній вирок Василівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2019 року засудженим ОСОБА_1 належить виконувати самостійно, так як застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, що вбачається з роз`яснень, викладених у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2013 року «Про практику призначення судами кримінального покарання (зі змінами та доповненнями від 06.11.2009 року).

Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75, 75 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_3 не заявлений.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, ст.126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення судової товарознавчої експертизи № 10-622 від 17.09.2019 року в розмірі 1099,07 гривень.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 під час судового розгляду даного кримінального провадження, згідно ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 19.12.2019 року (а.с.58-59), суд вважає необхідним залишити без змін, до набрання цим вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 19 грудня 2019 року, згідно ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 19.12.2019 року про обрання запобіжного заходу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2019 року по кримінальному провадженню № 1-кп/311/262/2019 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України - виконувати самостійно (окремо) від вироку Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному провадженні №12019080190000401 експертів для проведення судової товарознавчої експертизи № 10-622 від 17.09.2019 року в розмірі – 1099 (одна тисяча дев`яносто дев`ять) гривень 07 копійок.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні – два фрагменти гумового шлангу темно зеленого кольору та світло-зеленого кольору довжиною 20 м. кожен, діаметр шлангу 25 мм., мішок з клейною сумішшю «ЕКО-11» вагою 24 кг, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 , згідно розписки від 19.09.2019 року – залишити потерпілій ОСОБА_3 , за належністю.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО