Рішення № 86673591, 17.12.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1631/19

2/310/1382/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 грудня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

за участю секретаря судового засідання Артьоменко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 310/1631/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23.11.2009 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 29000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http: //privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг і и. 5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п. 6.6 Умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг, — при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 0 від суми позову. В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого станом на 31.01.2019 року має заборгованість 221433,31 грн., яка складається з наступного: 3709,69 грн. - заборгованість за кредитом; 212233,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5489,63 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь частину боргу за кредитом у розмірі 120983,00 грн., з яких: 3709,69 грн. – заборгованість за кредитом, 117273,31 грн. - нараховані процентів за користуванням кредитом з 23.11.2009 по 30.05.2018 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що строк позовної давності звернення до суду сплив. Крім того, зазначив, що ПАТ КБ «Приватбанк» не надано доказів наявності заборгованості, а лише розрахунок заборгованості за договором. Просив застосувати позовну давність та залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача надав відповідь на відзив в якому заперечив проти закінчення строку позовної давності, зазначивши, що відповідачем згідно укладеного договору від 23.11.2009 року було отримано дві картки, остання з них мала термін дії до 05.2017 року. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився попре те, що його явка була визнана судом обов`язковою. В матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_2 ( за довіреністю) про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлений. Причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23.11.2009 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 29000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивачем всі зобов`язання за договором були виконані належним чином, відповідачу був виданий кредит.

В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання зі сплати щомісячних платежів не здійснювала, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача станом на 31.01.2019 року відповідач має заборгованість 221433,31 грн., яка складається з: 3709,69 грн. - заборгованість за кредитом; 212233,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5489,63 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь частину боргу за кредитом у розмірі 120983,00 грн., з яких: 3709,69 грн. – заборгованість за кредитом, 117273,31 грн. - нараховані процентів за користуванням кредитом з 23.11.2009 по 30.05.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі статті 638 Цивільного кодексу України випливає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Згідно до ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц.

Відповідно до п. 1.27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на час написання зазначеної анкети-заяви), платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до ст. 14.8 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

Відповідно до ст. 14.9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов`язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу. Національний банк України має право встановлювати обов`язкові умови договору.

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затв. постановою НБУ №223 від 30.04.2010 (в редакції, що діяла на час оформлення анкети-заяви) спеціальний платіжний засіб є власністю емітента і може передаватись у власність або надаватися в користування клієнту відповідно до умов договору, на підставі якого надається та використовується спеціальний платіжний засіб.

Згідно з п. 2.4 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затв. постановою НБУ №223 від 30.04.2010, договір укладається в письмовій формі. Умови договору мають бути викладені державною мовою. Укладення договору іншою мовою здійснюється за домовленістю емітента та клієнта відповідно до законодавства України. Один примірник договору зберігається в емітента, а другий примірник договору емітент зобов`язаний надати клієнту під підпис. Емітент зобов`язаний під час видачі спеціального платіжного засобу надати клієнту договір, правила використання спеціального платіжного засобу і тарифи банку.

Тобто, з п.2.4 Положення вбачається, що банк зобов`язаний оформити та надати споживачу такі документи: власне сам договір, Правила та умови користування платіжною карткою і Тарифи банку.

У відповідності до п. 2.6 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затв. постановою НБУ №223 від 30.04.2010 емітент перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити клієнта з умовами одержання спеціального платіжного засобу, переліком необхідних документів, тарифами на обслуговування та правилами користування спеціальним платіжним засобом. Ця інформація має бути викладена в доступній формі й розміщуватися в доступному для клієнтів місці в банку та на офіційному сайті емітента в мережі Інтернет, а також надаватися клієнтам на їх вимогу в письмовій або електронній формі.

Наданий позивачем Витяг з Умов та правил банківських послуг та Правил користування платіжною карткою – це загальні, уніфіковані відомості щодо усіх можливих та вірогідних послуг, що надає банк, оскільки вони містять відомості і щодо розрахунково-касового обслуговування і щодо платіжних переказів і щодо користування, відкриття та закриття рахунків, щодо депозитних договорів, відкриття кредитних ліній, овердрафтів інших кредитних операцій, тощо (а.с. 10-15).

Предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду були вже аналогічні правовідносини. Постановою від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 банку було відмолено у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом, а також штрафних санкцій.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, «Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань».

Велика Палата Верховного Суду зауважила у цій постанові, що «Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору».

Окрім того, згідно до ч.2,3 ст.1056-1 ЦК України, в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Але банк, відповідно до розрахунку заборгованості, неодноразово, в односторонньому порядку, підвищував процентну ставку з 30 % до 34,80 % з 29.09.2014 та з 34.80% до 43.20 % з 01.04.2015.

Згідно ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку (правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 жовтня 2017 року в цивільній справі №6-1374цс17).

При цьому, матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення ОСОБА_1 про зміни кредитного ліміту, відсоткової ставки за користування кредитом, штрафних санкцій, тощо.

Таким чином, позивачем не доведені, відповідно до ст. 12 ч. 3, ст.ст. 77-81 ЦПК України, позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом.

Отже, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, то у цій частині в позові слід відмовити, а задоволенню підлягає тільки стягнення 3709,69 грн., як тіла кредиту.

Що стосується посилання відповідача щодо пропуску строку позовної давності, то суд виходить з наступного.

Як встановлено судом 23.11.2009 року ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № б/н від 23.11.2009 року отримала у ПАТ КБ «ПриватБанк» картку Кредитка «Універсальна» № НОМЕР_1 зі строком дії по серпень 2013 року включно.

При оформленні картки відповідач підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та пройшла ідентифікацію у ПриватБанку. Повторне заповнення будь-яких Анкет-Заяв не вимагалося згідно до процедури, що затверджена наказами у ПриватБанку.

Після закінчення строку дії картки № 5577212910284549 ОСОБА_1 отримала кредитну картку № НОМЕР_2 з новим строком дії до травня 2017 року включно.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як зазначив у своїй правовій позиції Верховний Суд України у справі № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року та у справі № 6-61цс14 від 18 червня 2014 року та Верховний Суд у справі 357/5654/17-ц від 27 лютого 2019 року, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складової кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (статті 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного для вказаного місяця.

Отже, оскільки строк дії кредитної картки № НОМЕР_2 до травня 2017 року включно, суд приходить до висновку, що підстави для застосування загального строку позовної давності відсутні.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 57.63 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263-268, 280 - 284 ЦПК України, ст.ст. 514, 631, 653, 1050, 1054 ЦК України, суд -

У х в а л и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, МФО 305299, розрахунковий рахунок НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 23.11.2009 року у розмірі 3709,69 грн., а також судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 57.63 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. В. Маринін