Ухвала суду № 86673476, 27.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7744/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участі секретаря Пассер М.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2019 року по справі №308/7744/19, -

В С Т А Н О В И В

У провадженні суду знаходиться вищевказана заява про виправлення описки у судовому рішенні, яка мотивована тим, що в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2019 року по справі №308/7744/19 не зазначено ім`я особи позивача (його найменування). З огляду на що, заявник просить: «внести правильне, законне, конституційне написання імені особи позивача (його найменування) у відповідності вимог п. 2 ч. 1 ст. 260 ЦПК України в ухвалі від 09.08.19 провадження №308/7744/19 в мотивувальній частині».

У судове засідання заявник та інші учасники справи не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися завчасно і належним чином. В силу ст. 269 ЦПК України, їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

02 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.ст. 447–451 ЦПК України.

12 липня 2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказану скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

09 серпня 2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказану скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.

12 листопада 2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.08.2019 по справі №308/7744/19.

В межах розгляду питання про виправлення описки на підставі поданої заявником заяви від 12 листопада 2019 року, ОСОБА_1 через канцелярію суду подані наступні заяви: про забезпечення позову (ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2019 року така повернута заявнику); про зупинення провадження по справі (в якій заявник просить зупинити провадження «на час складання рішення по справі №62019000000001385 у ДБР м. Львова»); про зупинення провадження по справі (в якій заявник просить зупинити провадження «до набрання законної сили основної справи, врахов. висновки Верховного Суду (ст. 417 ЦПК)»).

Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/), ОСОБА_1 неодноразово подаються до судів всіх інстанцій заяви про внесення виправлень в судові рішення щодо написання його імені («внести правильне, законне, конституційне написання імені особи позивача (його найменування)» без зазначення, якої саме помилки припустився суд в написанні його імені). За наслідками розгляду такі заяви, в основному, залишаються без задоволення, зокрема:

-ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2019 у справі №308/7747/19;

-ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2019 у справі №308/4085/17;

-ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.01.2019 у справі №308/10876/18;

-ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15.10.2019 у справі №712/2-1925/2002;

-ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22.08.2019 у справі №308/10188/17;

-ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.09.2018 у справі №308/6757/17;

-ухвалою Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №308/6757/17;

-ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №308/4085/17;

-ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №308/6581/17.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

За змістом наведеної норми, перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що заявником свідомо неодноразово подаються заяви про виправлення описки в написанні його імені, хоча таких судом допущено не було, що підтверджується вищенаведеними судовими рішеннями. У даному випадку такої описки судом також не встановлено. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що такі дії ОСОБА_1 суперечать завданню та основним засадам цивільного судочинства, принципу ефективності судового процесу, порушують права інших учасників судового процесу та носять очевидно штучний характер. Таким чином, в сукупності такі дії свідчать про недобросовісне використання наданих процесуальних прав на подачу заяви про виправлення описки та визнаються судом зловживанням.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

На підставі наведеного, подана ОСОБА_1 заява про внесення виправлень в ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2019 року по справі №308/7744/19 – підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на те, що подача ОСОБА_1 заяви про внесення виправлень в ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2019 року по справі №308/7744/19 – визнана судом зловживанням процесуальними правами, а подані заявником заяви про забезпечення кримінального провадження та про зупинення провадження подані в межах розгляду такої, відтак є похідними – суд приходить до висновку, що такі заяви також підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Таким чином, враховуючи обставини справи суд приходить до висновку про застосування до заявника заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576,30 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 44, 148, 260-261, 269, 352-355 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2019 року по справі №308/7744/19 – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету (стягувач: Державна судова адміністрація України; місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ - 26255795) штраф у сумі 576,30 грн. (п`ятсот сімдесят шість гривень тридцять копійок).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко