Рішення № 86671498, 26.12.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.12.2019 227/4951/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовну заяву акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

26 листопада 2019 року представник позивача акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , відповідно до укладеного договору № б/н від 06.07.2007 року, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Натомість відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим у нього станом на 31.08.2019 року виникла заборгованість, загальна сума якої становить 67008,78 гривень, та включає в себе заборгованість за кредитом - 2414,42 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 60965,37 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 200,00 грн. А також штрафи відповідно до умов кредитного договору - 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 3178,99 грн. штраф (процентна складова) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 гривень. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «КБ «Приватбанк».

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання по справі.

Представник позивача акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в відкрите судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що дійсно має заборгованість, але не згоден з розміром заборгованості відповідно до розрахунку наданого позивачем.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив наступне.

Судом встановлено, що 06.07.2007 року ОСОБА_1 виявив намір на отримання кредиту у ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ «ПриватБанк», (відповідно до статуту в новій редакції Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" змінив найменування юридичної особи в акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"), на що вказує заява ОСОБА_1 , долучена до матеріалів справи. Вказана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і банком Договір про надання банківських послуг.

На підставі вказаної заяви ЗАТ КБ "ПриватБанк" зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Згідно з умовами укладеного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500,00 гривень на платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

Заперечень від відповідача ОСОБА_1 , що ним укладено договір з АТ КБ «ПриватБанк» та отримано кредитні кошти під час розгляду судом справи не надійшло.

Протягом строку дії договору кредитний ліміт неодноразово змінювався.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.08.2019 року складає 67008.78 гривень, з яких заборгованість за наданим кредитом - 2414 гривні 42 копійки, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 60965 гривні 37 копійок, заборгованість за пенею та комісією - 200 гривень 00 копійок, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору - 250 гривень 00 копійок (фіксована частина), - 3178 гривень 99 копійок (процентна складова).

У позовній заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а відповідно до вимог частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «Приватбанк» надало копію заяви від 06.07.2007 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ЗАТ КБ "Приватбанк", яка згідно посилань позивача, підписана відповідачем, Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, а також розрахунок заборгованості.

Жодних заперечень відносно того, що відповідач не підписував вищевказану Заяву про отримання кредиту, а відповідно і не отримував в ЗАТ КБ "ПриватБанк" кредитну картку, не користувався нею, отримуючи від банку кредитні кошти суду надано не було.

Зокрема, з наданого позивачем розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримував кредитні кошти від позивача, частково проводив повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 .

Згідно вказаного розрахунку заборгованість по тілу кредиту, який отримав відповідач від АТ КБ "ПриватБанк", складає 2414,42 грн.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, та не надав суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення вищевказаної заборгованості по тілу кредиту.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути з відповідача нараховані відсотки.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки, дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06.07.2007 року проценти за користування грошовими коштами банк нараховував за ставкою 36% в період з 23.07.2007 року по 31.12.2012 року, за ставкою 30% в період з 01.01.2013 року по 29.08.2014 року, за ставкою 34,80% - з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року, з 01.04.2015 року по 31.08.2019 року за ставкою 43,20%.

Підтверджень, щодо письмового повідомлення позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка, позивачем до суду надано не було. Доказів того, що відповідач був ознайомлений з одностороннім підвищенням процентної ставки та вчинив дії щодо прийняття пропозиції кредитора за таких умов матеріали справи не містять. Зміна тарифного плану через SMS-повідомлення не може бути прийнята до уваги, оскільки таке повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки не є належним.

Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти на поточну та прострочену заборгованості нараховано за період з 23.07.2007 року по 31.12.2012 року у розмірі 36%, що обумовлено договором між сторонами, з 01.01.2013 року по 29.08.2014 року застосовано ставку 30% річних, з 01.09.2014 року по 31.03.2015 застосовано ставку 34,80% річних, з 1 квітня 2015 року застосовано ставку 43,20%, що більше від обумовленої договором процентної ставки.

В заяві позичальника від 06.07.2007 року встановлена базова процента ставка 3% на місяць, що загалом на рік становить 36%.

За таких обставин суд вважає неправомірними дії позивача в частині прийняття одностороннього рішення по підвищенню процентної ставки до 43,2% річних і вважає, що вимога про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом підлягає частковому задоволенню, так як нарахування заборгованості за процентами за період з 01.04.2015 року по 31.08.2019 року має визначатися, виходячи із обумовленої договором ставки 36%.

Станом на день підвищення відсоткової ставки 01.04.2015 року заборгованість за тілом кредиту становить 2465,15 грн., вищезазначену суму суд перемножує на 36,00% річних, отриманий результат ділить на 360 днів, передбачених кредитним договором, після чого результат множить на кількість днів прострочення зобов`язання з 01 квітня 2015 року по 31.08.2019 року.

2465,15 х 36,00% : 360 х 1614 = 3979,00 грн. (сума заборгованості за процентами за період з 01.04.2015 року по 31.08.2019 року).

Оскільки сума заборгованості за процентами за період з 01.04.2015 року по 31.08.2019 року складає 3979,00 грн., загальний розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом становить 4245,06 грн. (3979,00 грн.+ 266,06 грн.).

При вирішенні питання щодо стягнення пені у розмірі - 200,00 грн., а також штрафів: фіксованої частини - 250,00 грн. та процентної складової - 3178,99 грн., суд приходить до наступних висновків. За розрахунком позивача сума пені та штрафів була нарахована внаслідок невиплати щомісячної суми кредитного платежу.

Згідно з ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. №1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно даного Переліку м.Білозерське є населеним пунктом, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Відносно строків дії вказаного розпорядження та проведення антитерористичної операції суд відзначає, що за пунктом 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від 02.09.2014 затверджується перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. Також у десятиденний строк після закінчення антитерористичної операції Кабінету Міністрів наказано прийняти остаточний перелік таких населених пунктів. З огляду на вказані положення нормативних актів на сьогоднішній день відсутні дані щодо дати остаточного закінчення антитерористичної операції для визначення кінцевого періоду дії Закону України №1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року відносно заборони нарахування пені та/або штрафів за кредитними договорами, зокрема, на території м. Білозерське.

Отже, нарахування штрафних санкцій за період з 14 квітня 2014 року по сьогоднішній день для боржників, які зареєстровані на території м. Білозерське, не відповідає вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що останнє відоме місце реєстрації відповідача АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного, у зв`язку з мораторієм на урахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, комісія та пеня в загальному розмірі 200,00 гривень, штрафи в розмірі 250,00 гривень та 3178,99 гривень з відповідача стягненню не підлягають, так як з розрахунку заборгованості вбачається, що вони нараховані позивачем після 14 квітня 2014 року.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно з вимогами ст.ст. 76-78 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів і показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, оскільки відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором від 06.07.2007 року, укладеним з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка включає в себе: 2414,42 гривень заборгованості за кредитом та 4245,06 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, що в сумі складає 6659,50 гривень.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 921 гривня (а.с.2).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 191,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-284, 288 Цивільно - процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624 - 625,1048 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовну заяву акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Білозерське Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 12 червня 1999 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № НОМЕР_3 ), заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.07.2007 року, яка виникла станом на 31.08.2019 року у розмірі 6659.50 гривень (шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 50 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2414.42 гривень (дві тисячі чотириста чотирнадцять гривнень 42 копійки), заборгованості по відсоткам за користування кредитом 4245.06 гривень (чотири тисячі двісті сорок п`ять гривень 06 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Білозерське Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 12 червня 1999 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № НОМЕР_3 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 191.00 гривень (сто дев`яносто одна гривня 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення направити сторонам.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк»», 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570;

- відповідач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 12 червня 1999 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 26 грудня 2019 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

26.12.2019