Рішення № 86671262, 24.12.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3300/19

Справа № 226/3300/19

Провадження № 2/226/946/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря – Альберті О.В.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ТОВ «Укрцентраль»,

третя особа: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» про стягнення моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на підприємстві

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Укрцентраль» про стягнення моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на підприємстві в обґрунтування якого вказав, що він перебуває з відповідачем у трудових відносинах. Під час виконання своїх трудових обов`язків 05.03.2019 року з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав виробничу травму: тупа травма, контузія, субкон`юктивальний крововилив, гіфема, мідріаз, гематома повік, ушиблена адаптована рана, садно верхньої повіки, вторинна некомпенсована офтальмогіпертензія правого ока. З 06.03.2019 року по 10.09.2019 року, внаслідок травми він перебував на лікуванні в офтальмологічному відділенні Покровської центральної районної лікарні. 11.09.2019 року Міжрайонною офтальмолого-кардіологічною МСЕК м.Краматорська йому було встановлено 25% втрати працездатності. 06.05.2019 року підприємством було складено акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та 07.05.2019 року складено акт про нещасний випадок за формою Н-1. Моральна шкода у зв`язку з отриманою ним травмою на виробництві не призначалась та не виплачувалась. Позивач вважає, що внаслідок отриманої травми йому заподіяна значна моральна шкода, оскільки він протягом тривалого часу лікувався на до обстежувався, страждає від посттравматичних ускладнень. Відчуває проблеми у спілкуванні, психологічний дискомфорт, пригнічення, відчай, порушення душевного спокою. З огляду на характер та глибину моральних страждань, просить стягнути з відповідача на свою користь суму 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої травмою на виробництві.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач до судового засідання не з`явився, про час місце розгляду справи повідомлений у порядку передбаченому цивільно-процесуальним законодавством України, надав суду клопотання з проханням розглянути справу без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав відзив, згідно з яким позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі. Вважає, що спірні правовідносини виникли з трудових відносин, а тому для звернення до суду позивачем пропущений тримісячний строк позовної давності передбачений ст.233 КЗпП Укрїни, оскільки нещасний випадок стався з ним 05.03.2019 року, а з позовними вимогами до суду він звернувся 30.10.2019 року. Просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності та з цієї підстави відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Крім того, наслідки травми на які посилається позивач (вади, які заважають йому у спілкуванні, відчуття психічного дискомфорту, пригніченість, відчай) повинні ґрунтуватись на відповідних доказах, висновках медичних органів, наприклад довідкою лікаря-психіатра про стрес, його наслідки, депресію чи інші негативні стани позивача, експертизи, пояснення свідків. Але, до матеріалів справи не додано жодних доказів, з яких можливо було встановити, що позивач дійсно зазнав моральних страждань. Вважає розмір заявленого позивачем морального відшкодування в сумі 100000 грн. занадто великим, оскільки виходячи з усталеної судової практики кожен відсоток втрати працездатності оцінюється в розмірі 400 грн., а з урахуванням встановлення МСЕК позивачу 25 % втрати працездатності, вважає розумним та справедливим розмір моральної шкоди 12000 грн. Також відповідач звертає увагу суду на те, що актом проведення розслідування нещасного випадку встановлено, що основною причиною нещасного випадку з позивачем стало невиконання ним вимог інструкції з охорони праці. Отже, зважаючи на те, що ні наявність, ні ступінь вини відповідача не були встановлені компетентним органом, а наявність вини позивача підтверджується актом розслідування, відповідач вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, такими що суперечать вимогам діючого законодавства. Оскільки позивачем заявлений безпідставний позов, відповідач вимушений здійснювати витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, які попередньо складають 49000 грн., але можуть бути збільшені у зв`язку з подальшим розглядом справи. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем 29.11.2019 року заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_2 .

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

31.10.2019 року на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд якої по суті призначений на 09.00 год. 29.11.2019 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, третій особі – пояснення (заперечення).

У зв`язку з залученням до участі у справі третьої особи, розгляд справи відкладений на 13.00 год. 24.11.2019 року.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 05.03.2019 року, при виконанні своїх трудових обов`язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму обличчя, правого ока, про що складений акт за формою Н-1 від 07.05.2019 року та акт за формою Н-5 від 06.05.2019 року (а.с. 8-11, 12-17).

Внаслідок отриманої на виробництві травми ОСОБА_1 був направлений до Одеського НДІ очних хвороб та тканевої терапії ім.В.П.Філатова з діагнозом: тупа травма, контузія, субкон`юктивальний крововилив, гіфема, мідріаз, гематома повік, забита адаптована рана, садно верхньої повіки, вторинна некомпенсована офтальмогіпертензія правого ока. Згідно з медичним висновком призначено курс консервативного лікування правого ока (а.с. 18, 19).

Згідно з консультаційним висновком КНП «Міська лікарня № 2» Краматорської міської ради від 24.06.2019 року ОСОБА_1 встановлений діагноз: контузія очного яблука, травматичний мідріаз, травматична катаракта, часткова атрофія зорового нерву, периферична дегенерація сітківки правого ока (стан після виробничої травми 05.03.2019 року) (а.с. 20).

За висновком Міжрайонної офтальмолого-кардіологічної МСЕК м.Краматорська від 11.09.2019 року ОСОБА_3 первинно встановлено 25% втрати працездатності, за наслідками травми, отриманої 05.03.2019 року, з датою переогляду 01.10.2020 року (а.с. 7).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях згідно положень ст.153 КЗпП України повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. При цьому забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається виключно на власника або уповноважений ним орган. Ця норма закону співвідноситься з нормою, викладеною у ст. 13 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З Акту форми Н-1 № 3 від 07 травня 2019 року про нещасний випадок, який пов?язаний з виробництвом, вбачається, що причиною нещасного випадку є незадовільний технічний стан засобів виробництва, а також невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Невиконання вимог інструкції з охорони праці ОСОБА_1 не може бути підставою для відмови в позові позивача до роботодавця, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв?язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

З наданих суду доказів, вбачається факт заподіяння шкоди здоров`ю позивача діями відповідача, оскільки вони перебували між собою у трудових відносинах.

Суд вважає, що позивачем дійсно отримана моральна шкода, оскільки внаслідок травми він втратив 25% своєї працездатності: зазнавав фізичного болю, душевних страждань, проходив лікування та змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, що суттєво змінило звичний уклад його життя.

Стосовно вимог відповідача щодо застосування до позовних вимог строку позовної давності, передбаченого ст.233 КЗпП України, суд вважає, що такий строк позивачем не пропущений, оскільки стійка втрата працездатності внаслідок травмування на виробництві позивачу встановлена на строк з 11.09.2019 року по 01.10.2020 рік, а з вимогами про стягнення моральної шкоди позивач звернувся до суду 30.10.2019 року.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 суд враховує характер нещасного випадку, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини підприємства, що завдало моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі його життя та інші обставини, які мають вагоме значення, в тому числі, наслідки втрати працездатності, стан його здоров`я, а тому, виходячи з викладеного та керуючись засадами розумності і справедливості, суд вважає, що на користь позивача з відповідача має бути стягнено 13500 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката суд виходить з такого.

В силу ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідачем на підтвердження своїх витрат на професійну правничу допомогу, до початку судового засідання, був наданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на суму 49000 грн., але договору про надання правничої допомоги, будь-яких доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, не надано.

Тому суд вважає, що у задоволенні вимог відповідача щодо компенсації йому витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача необхідно відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

В силу ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 259,34 грн.

На підставі ст.13 Закону України «Про охорону праці», ст.ст.233, 237-1КЗпП України, ст.23 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 34, 141, 258-259, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль», місцезнаходження за адресою: вул.Троїцька, 43, м.Маріуполь Донецької області, 87547, код юридичної особи в ЄДРПОУ 36167480, про стягнення моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на підприємстві, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» на користь ОСОБА_1 компенсацію отриманої ним моральної шкоди у сумі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» на користь держави судовий збір у сумі 259 (двісті п`ятдесят дев`ять),34 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.

Суддя І.В.Петунін