Рішення № 86669957, 27.12.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2087/19

номер провадження 2/695/1078/19

27 грудня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю: секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, –

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.05.2017 року на автодорозі Київ-Димер-Демидів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ, реєстраційний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля БМВ, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої автомобіль останнього зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26.06.2017 року по справі № 363/2112/17 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ВАЗ, реєстраційний 2931КХТ була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК780976.

З огляду на вищевказане, власник пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 звернувся до страховика приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач визнав вказану подію страховим випадком і здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 79857 грн. 22 коп.

Позивач наполягає, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 існуючим вимогам правил дорожнього руху, окрім того останній керував транспортним засобом, не маючи при цьому права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Оскільки вина відповідача та факт керування транспортним засобом без відповідних прав на його керування, а також порушення відповідачем вимог правил дорожнього руху щодо забезпечення належності технічного стану транспортного засобу стверджені відповідним рішенням суду, а сам відповідач не виконав вимоги закону в частині повідомлення страховика про настання страхового випадку, позивач, керуючись нормами статей ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до відповідача із відповідною вимогою про повернення суми завданих збитків у порядку регресу, яка залишилася відповідачем проігнорованою, а тому позивач, вважаючи свої права порушеними звернувся до суду із даним позовом.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.08.2019 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у зв`язку із наступним.

Відповідно до постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26.06.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340.0 грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 20.05.2017 року о 13.00 год. керуючи автомобілем «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 в складі причепу ММ32100, не зміг постійно під час руху контролювати технічний стан транспортного засобу та рух причепу, що призвело до самовільного відчеплення, та внаслідок чого причеп здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Вказаною постановою суду було встановлено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.3 Правил дорожнього руху, у відповідності до яких водій зобов`язаний, перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Отже суд, встановивши причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою водія автомобіля «ВАЗ 2101», та негативними наслідками дорожньо-транспортної пригоди, які полягали у пошкодженні транспортного засобу «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , винним у скоєнні вказаної ДТП визнав ОСОБА_1 та притягнув його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином судом встановлено, що винуватість відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20.05.2017 року, встановлена постановою суду, яка набрала законної сили.

За змістом ст.,ст.9, 22-31, 35, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Оскільки вказаний автомобіль, яким керував відповідач на момент ДТП, був забезпеченим у позивача, що стверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АК/0780976, то останній прийняв на себе майнову відповідальність за дії особи, яка керувала вказаним автомобілем та визнана винною у порушенні правил дорожнього руху, та здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 за механічні пошкодження автомобіля «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі заяви останнього від 15.06.2017 року.

Проведений розрахунок заподіяних збитків та його належність у сумі 79857 грн. 22 коп., стверджується звітом №2419/17 та страховим актом №170000115950 від 22.08.2017 року, а також додатками до них, які досліджені судом та сумніві у собі не викликають.

Факт перерахування коштів ОСОБА_2 у сумі 79857.22 грн. стверджується платіжним дорученням №ЗР049818 від 23.08.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином судом встановлено, що на виконання вказаних вище норм чинного законодавства позивач здійснив виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування в сумі 79857.22 грн., які були перераховані на рахунок зазначений потерпілою у ДТП особою.

Нормами ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Нормами статті 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає правові підстави звернення страховика з регресним позовом до страхувальника.

Так відповідно до вказаної вище статті страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Окрім того зазначеною вище статтею Закону передбачено право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як встановлено судом із вказаної вище постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26.06.2017 року відповідач по справі допустив порушення щодо забезпечення технічно справного транспортного засобу.

Крім того як вбачається із пояснення самого ОСОБА_1 від 20.05.2017 року, останній визнав той факт, що він керував автомобілем «ВАЗ 2101» без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Оскільки в позасудовому порядку питання про відшкодування сплаченої суми в порядку регресу між сторонами вирішено не було, а вимога позивача від 09.10.2018 року про відшкодування шкоди в порядку регресу відповідачем залишилася проігнорованою, у позивача виникло оспорене право на відшкодування шкоди в порядку регресу, за захистом якого він і був змушений звернутися до суду.

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на спростування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем у порядку та в межах визначених чинним законодавством було здійснено страхову виплату, спрямовану на відшкодування майнової шкоди заподіяної потерпілому, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який керував транспортним засобом без відповідного права на керування таким, а сама дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам правил дорожнього руху, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу дійти до висновку, про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплата якого стверджуються платіжним дорученням від 22.05.2019 року.

На підставі зазначеного та керуючись ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних

засобів» ст.,ст. 1166-1167, 1172, 1191, ЦК України та

ст.,ст. 10, 141, 264,265, 274 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитки в порядку регресу в сумі 79857 (сімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» кошти в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня – в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.