Ухвала суду № 86669785, 29.11.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1425/18

провадження № 1-кс/691/444/19

УХВАЛА

29 листопада 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Черненко В.О. у справі про розгляд заяви про відвід судді Подороги В.Л. у кримінальному провадженні №12017250110000392 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

встановив :

в провадженні судді Городищенського районного суду Черкаської області Черненка В.О. перебуває на розгляді заява про відвід судді Подорога Л.В. у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. В ході розгляду заяви про відвід судді Подорога Л.В., 04 вересня 2019 року прокурор Кузнєцов Г.А. зазначив, що йому відома інформація про те, що заявник у кримінальному провадженні про його обвинувачення ОСОБА_2 перебуває у дружніх відносинах із суддею Подорога Л.В. і в зв`язку з цим, останній задоволив самовідвід у справі стосовно ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного із корупцією. Суддя Черненко В.О. в ухвалі від 04 вересня 2019 року про відмову в задоволенні відводу ОСОБА_3 , цьому факту оцінку не надав та не зазначив про існування такого факту. Вважає, що таким чином у судді Черненко В.О. вже сформувалася позиція у справі за його заявою про відвід судді Подорога Л.В., яка викладена в ухвалі і навряд чи зміниться. Відомості про кримінальне правопорушення внесені за заявою голови групи депутатів Городищенської міської ради «Спільна думка» ОСОБА_2 та голови Городищенської міської ради Черкаської області ОСОБА_4 за фактом крадіжки дерев акації по вулиці Гулака Артемовського на ділянці від колишнього цегельного заводу до урочище «Покасеве» в м.Городище Черкаської області, в період березень-квітень місяць 2017 року, про що зазначено в обвинувальному акті. В ході досудового розслідування, коли стало відомо, що викрадення дерев здійснено безпосередньо ним, без відома керівництва міської ради, голова групи депутатів Городищенської міської ради «Спільна думка» ОСОБА_2 та деякі депутати з цієї групи при зустрічі з ним, погрожували максимальним покаранням за вчинений злочин, якщо не вкаже на причетність до вчинення цього злочину керівництва міської ради. Крім того, коли кримінальне провадження вже перебувало в Городищенському районному суді Черкаської області та відомо на кого із суддів було розподілене, ОСОБА_2 в кінці грудня 2018 року, сказав, щоб він сушив сухарі, про все вже домовлено. Сказане зрозумів, як натяк на те, що буде відбувати покарання в місцях позбавлення волі, а із суддею ОСОБА_3 вирішено, що буде судом визнаний винним і можуть призначити максимальне покарання, передбачене ч.1 ст.185 КК України. Збитки, спричинені злочином, повністю відшкодовані, в зв`язку з чим Городищенська міська рада Черкаської області звернулася до суду з клопотанням про відмову від приватного звинувачення та закриття провадження. Незважаючи на це, ухвалою від 27 лютого 2019 року суддя Подорога Л.В. відмовив у задоволенні клопотання потерпілої сторони з підстав, що природні ресурси є власністю народу України, від імені якого виступає Городищенська міська рада і таке майно не відноситься до виключної власності потерпілого. 04 вересня 2019 року в судовому засіданні стало відомо, що суддя Подорога Л.В. та заявник ОСОБА_2 є давніми друзями. Дані обставини підтверджуються постановою судді Подорога ОСОБА_5 від 17 січня 2018 року у справі №691/1580/17 стосовно ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією за ч.1 ст.172-6 КУпАП. Так, розглядаючи зазначену справу суддя ОСОБА_3 заявив собі самовідвід, остільки понад 20 років знайомий з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та перебуває з ним у дружніх стосунках. Дана обставина ставить під сумнів неупередженість судді Подорога Л. ОСОБА_6 . під час розгляду кримінального провадження та пояснює самовпевнену поведінку ОСОБА_2 ..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити.

Представник потерпілого Гаврилюк В.В., будучи вчасно та належним чином повідомленою про розгляд заяви про відвід, в суд не прибула, надала заяву від 29 листопада 2019 року про розгляд заяви про відвід у її відсутність.

Прокурор, будучи повідомленим про розгляд заяви щодо відводу, в судове засідання не прибув, заяв, клопотань про перенесення судового розгляду на адресу суду не надіслав, своєї думки суду не повідомив.

Суддя Черненко В.О. про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений, в судове засідання не з`явився. У повідомленні вказав про розгляд заяви щодо відводу у його відсутність, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого, враховуючи належне повідомлення учасників, які не прибули у судове засідання та зміст поданої заяви представника потерпілого, вивчивши зміст заяви про відвід, матеріали додані до заяви, приходить до висновку про її задоволення в силу наступного.

Відповідно до положень ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 року; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984 року). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій - це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об`єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об`єктивно, справедливо. Об`єктивність судді має розглядатися у двох аспектах - як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем. Разом з тим при розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді. Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

У судовому засіданні встановлено, що на даний час в провадженні судді Черненко В.О. перебуває вдруге на розгляді заява про відвід судді Подорога Л.В. у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. Повторна участь судді у розгляді заяви про відвід викликає сумнів у об`єктивності, остільки у задоволенні попередньої заяви було відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, а саме підстави заявленого відводу та норми ст.ст. 75, 76 КПК України, з метою гарантування неупередженості та об`єктивності правосуддя, підвищення довіри до суду, уникнення звинувачень в упередженості судового розгляду, суд приходить до висновку про задоволення заяви про відвід судді Черненка В.О., остільки вважає, що обвинувачений має отримати належний розгляд заяви про відвід судді Подороги В.Л., який би виключав будь-якого роду сумніви.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 81 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд, -

ухвалив :

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Черненко В.О. у справі про розгляд заяви про відвід судді Подороги В.Л. у кримінальному провадженні №12017250110000392 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України – задоволити.

Копію ухвали суду направити судді Черненко В.О. та учасникам процесу, для відому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Савенко