Ухвала суду № 86669276, 19.12.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11767/19

1-кс/569/9386/19

УХВАЛА

19 грудня 2019 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е.

з участю секретаря судових засідань - Шкіндер І.М.

прокурора – Пилипіва В.М.

слідчого – Крупенка Р.О.

заявника – ОСОБА_1

представника заявника адвоката - Невідомського О.А.

розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернулася ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 24 червня 2019 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області за клопотанням слідчого СВ УСБУ в Рівненській області старшого лейтенанта юстиції Крупенка Р.О. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22019180000000005 від 14.01.2019 було накладено арешт на ключі запалювання від автомобілів, в кількості 13 одиниць, 1 брелок до автомобіля, 1 ключ від гаража, грошові кошти в сумі 17000 гривень та 500 доларів США, вилучені в ході обшуку 14.06.2019.

Вказане майно арештовано з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до знищення, відчуження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На момент арешту вищевказаного майна та по даний час, власником вилучених та арештованих грошових коштів в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та 500 (п`ятсот) доларів США, тобто являється, ОСОБА_1 , яка не була присутня при вирішенні питання про його арешт.

На даний час відпала потреба в застосуванні арешту вищевказаного майна виходячи з наступного: ухвалою слідчого судді від 08 серпня 2019 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019180000000005 до шести місяців, а саме до 14 грудня 2019 року ; всі необхідні слідчі дії для яких необхідне було арештоване майно проведені, тобто ризики та наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню на даний час відсутні.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Невідомський О.А. зазначене вище клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задоволити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечили з приводу задоволення клопотання. Пояснили, що клопотання не обґрунтоване та безпідставне.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 24 червня 2019 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області за клопотанням слідчого СВ УСБУ в Рівненській області старшого лейтенанта юстиції Крупенка Р.О. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22019180000000005 від 14.01.2019 було накладено арешт на ключі запалювання від автомобілів, в кількості 13 одиниць, 1 брелок до автомобіля, 1 ключ від гаража, грошові кошти в сумі 17000 гривень та 500 доларів США, вилучені в ході обшуку 14.06.2019.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено в судовому засіданні, що на даний час відпала потреба в застосуванні арешту вищевказаного майна виходячи з наступного: ухвалою слідчого судді від 08 серпня 2019 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019180000000005 до шести місяців, а саме до 14 грудня 2019 року ; всі необхідні слідчі дії для яких необхідне було арештоване майно проведені, тобто ризики та наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню на даний час відсутні.

Крім того, у даному кримінальному провадженні №22019180000000005, підозра ОСОБА_1 не оголошувалась, а отже застосування арешту майна до даного майна є безпідставним та нічим не обґрунтованим.

Відповідно до пп. 2 п. 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014р.: «арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому, таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку передбаченому ст. ст.276- 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозру у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Відповідно до вимог КПК України арешт може бути накладено на: а) нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; б) майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Походження майна на яке було накладено арешт є правомірним, ОСОБА_1 користування ним на законних підставах.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування або відчуження майна.

Крім цього, відповідно до п.19 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27.08.2010р. №51/401/649/471/23/125 зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи.

Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, а також ті обставини, що накладено арешт у кримінальному провадженні, є безпідставний, тому слідчий суддя приходить до висновку що заявлено клопотання підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 170, 171,174 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна задоволити.

Скасувати арешт накладений на грошові кошти в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та 500 (п`ятсот) доларів США.

Передати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та 500 (п`ятсот) доларів США.

Ухвала, відповідно до ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду К.Е. Ореховська