Рішення № 86665587, 26.12.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1719/19

Провадження № 2/288/639/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі – відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживав одиноко.

Місцем відкриття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

В зв`язку з необхідністю оформити право на спадщину за законом на належне померлому спадкове майно, виникла потреба отримати у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, проте звернувшись до нотаріуса йому було повідомлено, що він мав подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України

Шестимісячний строк для прийняття спадщини, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для позивача закінчився 10 грудня 2010 року.

Проте заяву про прийняття спадщини позивач не подав своєчасно у шестимісячний строк в зв`язку з тим, що відомості про батька у актовому записі про народження позивача були записані зі слів його матері, а тому для встановлення факту родинних відносин, з метою підтвердження підстав для спадкування, між позивачем та ОСОБА_2 , позивач вимушений був звернутись до суду з відповідною заявою.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 січня 2019 року по справі № 288/1815/18, яке набрало законної сили 08 лютого 2019 року, було встановлено факт батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, на день набрання рішення суду законної сили, строк для подачі заяви про прийняття спадщини, закінчився.

На сьогоднішній день, жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем до нотаріальної контори подано не було, спадкова справа не відкривалась та немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких позивач міг подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом, а тому питання про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини може бути вирішене тільки в судовому порядку.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до даного часу не заведена.

Заповіт на користь будь – яких інших осіб, ОСОБА_2 , також не складався.

Позивач вважає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а тому є підстави для визначення йому додаткового строку для її подання.

Позивач просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили. Судові витрати покладає на себе.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу слухати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16 липня 2019 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 12.

Відповідно до рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 січня 2019 року встановлено факт батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя села Сокільча, Попільнянського району, Житомирської області.

Довідкою № 497 від 09 вересня 2019 року Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирської області передбачено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Бердорор, Німеччина, дійсно постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент його смерті за вищевказаною адресою був зареєстрований та проживав одиноко.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 233578 виданого 25 квітня 2005 року, ОСОБА_2 , який проживає в селі Сокільча, Попільнянського району, на підставі розпорядження голови Попільнянської РДА від 09 лютого 2005 року № 39 є власником земельної ділянки площею 5,3222 га, земельна ділянка розташована на території Сокільчанської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданого 20 листопада 2019 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) виданого 20 листопада 2019 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заповіту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно роз`яснення приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області № 1300/01-16 від 10 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 повідомлено, що він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька закінчився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що у зв`язку з тим, що відомості про батька позивача у актовому записі про народження позивача ОСОБА_1 були записані зі слів його матері, і тому не було підстав для спадкування між ним та батьком ОСОБА_2 , також він є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 за законом, інших спадкоємців немає, а тому продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Стаття 1261 ЦК України визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1221, 1223, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник