Рішення № 86661909, 27.12.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2202/19

Номер провадження 2/573/595/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Наталія Валентинівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2019 року адвокат Мазурова К.Д., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Річки Білопільського району Сумської області помер батько позивача- ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на все належне спадкодавцю майно. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчено не було. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , є його син – ОСОБА_1 . Дружина спадкодавця – ОСОБА_3 відмовилась від належної їй обов`язкової частки у спадковому майні. Інші спадкоємці відсутні. Серед спадкового майна, яке належало померлому є земельна ділянка, загальною площею 2,72 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, право на яку посвідчується Державним атом на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 036584 від 31 травня 1999 року. Позивач дізнався, що після смерті батька, дружина померлого – ОСОБА_3 , тобто мати позивача, відмовилась від прийняття спадщини, але повідомила про це рішення позивачу після закінчення шестимісячного строку після смерті спадкодавця. Маючи намір оформити спадщину, позивач в свою чергу звернувся до приватного нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав. Проте, у прийнятті заяви позивачу було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини, про що винесено відповідне письмове роз`яснення. Вказує, що заява про прийняття спадщини не була подана позивачем у встановлений законом термін, оскільки разом з померлим проживала його дружина (мати позивача), яка фактично прийняла спадщину шляхом спільного проживання, а про відмову від прийняття спадкового майна повідомила позивачу запізно, а тому подати відповідну заяву про прийняття спадщини після смерті батька своєчасно не було можливості. Зазначає, що позивач є єдиним спадкоємцем всього спадкового майна. Вказує, що пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними. Оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадщину за законом, строк для прийняття спадщини яким був пропущений через поважні, об`єктивні та незалежні від нього обставини, адвокат Мазурова К.Д., що діє в інтересах позивача, просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю один місяць з дня набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою від 27 листопада 2019 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом (а. с. 23-24).

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Адвокат Мазурова К.Д., що діє в інтересах позивача надала до суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просили їх задовольнити (а. с. 33).

Представник відповідача – Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області у підготовче засідання не з`явився. Сільський голова письмовою заявою повідомив, що позов визнають, просить розглянути справу без участі представника сільської ради (а. с. 32).

Третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Шамукова Н.В. у підготовче засідання також не з`явилась, хоча повідомлялась належним чином про день, час та місце розгляду справи (а. с. 26-27 ).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні у правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 8).

Шлюб між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 укладений 19 січня 1957 року, зареєстрованого за № 4 Річківською сільською радою Білопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (а. с. 7).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 036584, виданого 31 травня 1999 року на підставі рішення VІІІ сесії 23 скликання Річківської сільської ради від 30 квітня 1999 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 455, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 2,72 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Річки Білопільського району Сумської області (а. с. 9).

За даними виконавчого комітету Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 23 квітня 2019 року за № 984 вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 Заповіт від імені ОСОБА_2 . виконкомом Річківської сільської ради не посвідчувався (а. с. 11).

Зі змісту заяви, посвідченої 23 квітня 2019 року секретарем виконавчого комітету Річківської сільської ради Білопільського району вбачається, що ОСОБА_3 відмовляється від спадщини за законом, що залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання обов`язкової частки у спадковому майні не претендує (а. с. 13).

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту письмового роз`яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Шамуковою Н.В. від 09 вересня 2019 року № 119/01-16 вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вдається можливим у зв`язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 12).

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Шамуковою Н.В., спадкова справа після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводились, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 30-31).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 за законом. Однак, він не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця у зв`язку з тим, що заява про прийняття спадщини не була подана ним у встановлений законом термін, оскільки разом з померлим проживала його дружина (мати позивача), яка фактично прийняла спадщину шляхом спільного проживання, а про відмову від прийняття спадкового майна повідомила позивачу запізно, а тому подати відповідну заяву про прийняття спадщини після смерті батька своєчасно не було можливості. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, враховуючи наведені вище норми закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30 травня 2008 року № 7, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: 41832, с. Річки, вул. Центральна, буд. 6 Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04390239), третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Наталія Валентинівна (місце знаходження: АДРЕСА_3 ), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю один місяць з дня набрання чинності рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя