Рішення № 86661439, 26.12.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1448/19

провадження №2/489/1231/19

Заочне рішення

Іменем України

26 грудня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У березні 2019 року ПриватБанк звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17086,92 грн. та понесені судові витрати.

Як на підставу позовних вимог позивач вказав, що відповідач звернувся до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 14.07.2006, згідно якої отримав кредит у розмірі 8230,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте, через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань станом на 18.02.2019 утворилася заборгованість у розмірі 17086,92 грн., яка складається з 7801,40 грн. заборгованості по тілу кредиту, 3384,75 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. відсотків за користування кредитом, 4210,92 грн. пені, нарахованої за прострочене зобов`язання, 400,00 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату боргу від 100,00 грн., а також 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 789,85 грн. штрафу (процентна складова).

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 11.11.2019 16:10 годину, сторони повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У поданій до суду письмовій заяві представник ПриватБанку просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

14.07.2006 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», на теперішній час Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено договір б/н у вигляді заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписавши заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором, станом на станом на 18.02.2019 утворилася заборгованість у розмірі 17086,92 грн., яка складається з 7801,40 грн. заборгованості по тілу кредиту, 3384,75 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. відсотків за користування кредитом, 4210,92 грн. пені, нарахованої за прострочене зобов`язання, 400,00 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну сплату боргу від 100,00 грн., а також 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 789,85 грн. штрафу (процентна складова).

Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 01.01.1999 по 14.07.2019.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Як вбачається із підписаної сторонами анкети-заяви вона не містить умов про нарахування процентів та встановлення відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у виді грошової суми та її визначеного розміру.

Матеріали справи не містять підтверджень і того, що відповідач розумів Умови та Правила надання банківських послуг, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо нарахування і сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів) тощо.

Крім того, на вказані обставини вказав у своїй заяві і відповідач.

Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити вносить відповідні зміни до умов та правил споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру заборгованості, оскільки банком не доведено укладання кредитного договору з дотриманням передбаченої законом форми. Тому позовні вимоги про стягнення грошових сум, крім тіла кредиту, згідно з умовами такого договору не підлягають задоволенню.

Отже, так як анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не передбачено нарахування інших платежів за кредитом, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення доведеної заборгованості по тілу кредиту, яка складає 11186,15 грн., яка складається з 7801,40 грн. – заборгованості за тілом кредиту та 3384,75 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Вимоги в частині стягнення інших платежів за кредитним договором задоволенню не підлягають через їх недоведеність.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штрафи за порушення грошових зобов`язань, незважаючи на положення статті 61 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так як позовні вимоги задоволені частково, відповідно до статті 141 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1257,68 грн. (1921,00 * 65,47 %).

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 14.07.2006, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11186,15 грн. (одинадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 15 коп.) та судовий збір в розмірі 1257,68 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят сім гривень 68 коп.)

У іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 26.12.2019.

Суддя І.В.Коваленко