Рішення № 86661130, 24.12.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3898/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", м.Харків про стягнення коштів 63 884,12 грн. за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К",м. Харків (далі за текстом - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у загальному розмірі 63 884,12 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

З посиланням на ст.993 ЦК України позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.12.2019 об 11:00.

Позивач свого повноважного представника у судове засідання 24.12.2019 не направив, 19.12.2019 надав до суду заяву (вх.№30931), в якій підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2019.Проте ухвала повернулась на адресу суду з позначкою пошти "Адресат відсутній".

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, у даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.06.2017 о 12 год. 00 хв. по вул. Клочківській, біля буд. 104-А в м. Харкові сталася дорожньо - транспорта пригода за участю автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та автомобілем «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

У постанові Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.04.2018 по справі №638/9961/17 зазначено, що в даній дорожньо - транспротній ситуації дії водія автобуса «МАЗ» д.н.з. АХ №2690СТ ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР України та знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрито в зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Станом на дату ДТП, 18.06.2017, цивільна-правова відповідальність власника автомобілю «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ «Харківська Муніципальна Страхова Компанія», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6024901.

У зв`язку із тим, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована в жодній страховій компанії, з метою отримання завданої внаслідок ДТП шкоди до МТСБУ від потерпілої особи 14.07.2017 поштою надійшла заява від 21.06.2017 про регламентну виплату.

Загальний розмір витрат Моторно (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 63 884,12 грн., з яких: 62 584,12 грн. сума страхового відшкодування, про що свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №910647 від 26.07.2018 та 1300,00 грн. сума виплат за оплату послуг за врегулювання по справі №43461, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №992270 від 09.08.2018.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що на момент настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрегат-К» (відповідачем).

В обґрунтування позовних вимог позивачем подано також до матеріалів справи звіт №779 від 18.08.2017 по визначенню вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТС автомобіля «Рено» державний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП із Додатками до звіту.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування) - частина 2 статті 352 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 355 Господарського кодексу України передбачено, що об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу положень частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до абзаца 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до приписів статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до приписів статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У цьому випадку існує основне зобов`язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки, - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов`язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Перехід прав страхувальника до страховика після виплати страхового відшкодування здійснюється на підставі договору, за яким страхувальник передає свої права страховику і приймає на себе зобов`язання сприяти останньому в здійсненні його суброгаційних прав. Страхувальник передає свої права на добровільній основі. При цьому, права вимоги передаються в тому ж обсязі, в якому вони могли б бути здійснені самим страхувальником. Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як зазначено в пункті 1.8. статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору. А тому при визначенні розміру страхового відшкодування слід використовувати дані, які узгоджені сторонами в страховому полісі.

Однак у даному разі, на момент настання страхової події 18.06.2017 - дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрегат-К» (відповідачем), що підтверджується копією трудової книжки, при цьому, цивільно-правова відповідальність відповідача, при використанні транспортного засобу автомобіля "МАЗ" державний номер НОМЕР_2 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - застрахована не була.

Відповідно до вимог статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", пункту 41.1. Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно статті 38.2. Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки, у даному випадку є відповідач, відповідно до вимог статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат-К» (61100, Харківська область, м. Харків, пр. Маршала Жукова, буд. 18-А, кв.7, код ЄДРПОУ 32761769) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) регламентні виплати 63 884 грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору 1921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "27" грудня 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне