Рішення № 86661025, 24.12.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/809/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Фесюка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПОЛ"

про стягнення заборгованості в сумі 17 614 грн. 99 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Описова частина:

В листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПОЛ" про стягнення заборгованості в сумі 17 614 грн. 99 коп., через неналежне виконання умов договору № 06-16/07-10 від 16 липня 2018 року про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, в частині розрахунку за отримані послуги.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/809/19, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10 грудня 2019 р. на 10:20 год.

06 грудня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем подано акт звірки (підписаний зі сторони відповідача) та незавірену копію платіжного доручення на суму 14 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 10 грудня 2019 року представник позивача подав належним чином завірену копію платіжного доручення від 05 грудня 2019 року № 3273 на суму 14 000 грн. 00 коп. та повідомив суд про оплату суму основного боргу відповідачем.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року розгляд справи по суті відкладено на 24 грудня 2019 року.

16 грудня 2019 року через відділ канцелярії позивачем подано пояснення в яких останній повідомляє суд про повну оплату відповідачем основної суми боргу в розмірі 14 000 грн. 00 коп. та просить суд стягнути з відповідача пеню, відсотки річних та судові витрати, що разом становить 14 160 грн. 99 коп.

21 грудня 2019 року через відділ канцелярії позивачем подано клопотання в якому останній просив суд розгляд справи провести за відсутності представника ТОВ "Авантаж Інспект".

У судовому засіданні 24 грудня 2019 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд констатує, відповідач у судові засідання 10 грудня та 24 грудня 2019 року не з`явився, відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. До Господарського суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які направлялася на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - 34200, Рівненська обл., Рокитнівський район, смт. Рокитне, вулиця Незалежності, 9, оф. 31, з відміткою про отримання відповідачем направлених ухвал.

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 14 листопада 2019 року вбачається, що місцезнаходження відповідача є - 34200, Рівненська обл., Рокитнівський район, смт. Рокитне, вулиця Незалежності, 9, оф. 31.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпол" та відзиву з боку останнього за наявними у ній матеріалами, у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частина

16 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" (надалі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПОЛ" (далі - Відповідач, Замовник) укладено договір № 06-16/07-10 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (далі - Договір), відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати послуги з транспортно-експедиційного обслуговування шляхом забезпечення рухомим складом для здійснення перевезення вантажів, а Замовник прийняти в користування залізничні вагони, оплачувати надані послуги на умовах даного договору, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан рухомого складу та його повернення згідно із умовами даного договору (а.с. 12-20).

На підставі означеного договору Позивач передав Відповідачу у користування вагони №№ 68569870, 68569904, 68569953, 6856988, що підтверджується додатком № 2 від 31.12.2018 р. до Договору (а.с. 22).

Згідно з положеннями абзацу 2 пункту 5.5 Договору плата за користування рухомим складом проводиться Замовником на підставі рахунку на оплату, який виставляється Виконавцем до 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця за користування рухомим складом в наступному місяці. Оплата даного рахунку здійснюється Замовником до 1-го числа наступного місяця, якщо інше не передбачено додатками до договору.

Відповідно до п. 5.11 Договору Виконавець направляє Акт виконаних робіт (наданих послуг) Замовнику до 3-го числа місяця, наступного за звітним. Замовник протягом 5 днів з моменту отримання оригіналу Акту виконаних робіт повинен підписати та скріпити його печаткою зі свого боку і направити його Виконавцю, а в разі неповернення Акту виконаних робіт, або зауважень до нього протягом 5 днів з моменту отримання Акт виконаних робіт вважається прийнятим без зауважень, а послуги надані в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи 21 липня 2019 року вагони були повернуті Замовником з користування Позивачу на підставі акту подачі-повернення вагонів № 3 (а.с. 23).

На виконання умов Договору 22 липня 2019 року Позивач направив Відповідачу Акт виконаних робіт № 95 на суму 88 200 грн. за надані Замовнику послуги із забезпечення рухомим складом у липні 2019 року, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.07.2019 – 22.07.2019 та відповідний рахунок № 164 від 22.07.2019 року (а.с. 24, 25).

Суд зауважує відповідачем підписаний акт виконаних робіт/наданих послуг № 95 від 22.07.2019 року без жодних заперечень та зауважень.

Отже, з урахуванням положень п.5.11. Договору послуги є наданими Виконавцем належним чином і прийняті Замовником у повному обсязі.

Таким чином, матеріалами справи стверджено, згідно Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.07.2019 - 22.07.2019 станом на 22 липня 2019 року за ТОВ "ІНВЕСТПОЛ" на користь Позивача обліковувалася заборгованість у сумі 38 200 грн., які відповідно до п. 5.5. Договору Відповідач повинен був сплатити до 01 серпня 2019 року.

13 серпня 2019 року на підставі рахунку № 164 від 22.07.2019 Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 18 200 грн., згідно платіжного доручення № 3004 від 13.08.2019 (а.с. 26).

05 листопада 2019 року на підставі цього ж рахунку Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у сумі 6000 грн. згідно платіжного доручення № 3206 від 05.11.2019 року (а.с. 27), відтак , неоплаченою лишилася заборгованість в сумі 14 000.

Таким чином, на день пред`явлення позову сума основного боргу, що підтверджується матеріалами справи складає 14 000 грн. 00 коп.

Разом з тим, після порушення провадження у справі №918/809/19 позивач та відповідач подали суду документи, зокрема платіжні доручення, з яких вбачається, що сума основного боргу була сплачена в повному обсязі 05 грудня 2019 року, що стверджується платіжним дорученням №3273 на суму 14 000 грн. 00 коп.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження по справі та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи, предметом спору по справі № 918/809/19 є стягнення основної суми боргу в сумі 14 000 грн. 00 коп., який виник на підставі договору від 16 липня 2018 року № 06-16/07-10 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування.

Судом встановлено, що станом на 24 грудня 2019 року відповідачем для позивача сплачено борг в сумі 14 000 грн. 00 коп.

Зазначені обставини свідчать про те, що борг який є предметом спору у справі № 918/809/19, після порушення провадження у справі, було сплачено для позивача в повному обсязі.

Отже, на момент розгляду справи №918/809/19, а саме 24 грудня 2019 року у даній справі відсутній предмет.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 14 000 грн. 00 коп., за відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, через неналежне виконання умов договору, позивач нарахував для відповідача пеню в розмірі 2 083 грн. 22 коп. за період з 01 серпня 2019 року по 11 листопада 2019 року.

У відповідності до пункту 6.2 Договору визначено, у випадку порушення строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення та 25 відсотків річних від суми заборгованості.

Так, статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, судом встановлено, остання нарахована невірно.

Здійснивши розрахунок суми пені, судом встановлено, що до стягнення з ТОВ "Інвестпол" на користь ТОВ "Авантаж Інспект" підлягає пеня в розмірі 2 030 грн. 23 коп. (згідно здійсненого судом розрахунку).

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 531 грн. 77 коп. 25 процентів річних нарахованих за період з 01 серпня 2019 року по 11 листопада 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, пунктом 6.2. договору сторони збільшили розмір процентів передбачений статтею 625 ЦК України та встановили його на рівні 25 відсотків річних від суми заборгованості.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок річних, судом встановлено, останній здійснений арифметично вірно у відповідності до умов договору та положень Цивільного кодексу, за таких обставин позов в частині стягнення 1 531 грн. 77 коп. двадцяти п`яти відсотків річних є обґрунтований та підлягає до задоволення.

Отже, з урахування зазначеного, до часткового задоволення підлягають позовні вимоги ТОВ "Авантаж Інспект" в частині стягнення з ТОВ "Інвестпол" пені в розмірі 2 030 грн. 23 коп. та до повного задоволення вимог в частині стягнення двадцяти п`яти відсотків річних в сумі 1 531 грн. 77 коп.

Суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 52 грн. 99 коп. пені.

Відповідно до частин 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Крім того, позивачем було заявлено про відшкодування судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 8 625 грн. 00 коп.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням зазначених норм права, вбачається, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В контексті зазначених норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Матеріалами справи містять договір №12/04/2019 від 12 квітня 2019 року (а.с. 35-36) укладений між ТОВ "Авантаж Інспект" та адвокатом Гершман Л.В. про надання правової допомоги, відповідно до якого, клієнт доручає а адвокат зобов`язується надати клієнту за плату послуги адвоката щодо представництва.

Також, позивачем долучено додаткову угоду №1 від 12 квітня 2019 року (а.с. 37) до договору про надання правової допомоги №12/04/19 від 12.04.2019 року, за умовами якої визначено, що вартість наданої адвокатом професійної правової допомоги визначається з розрахунку 1 500 грн. за годину роботи адвоката та додаток №25/10 (а.с. 38) до того ж договору, яким позивач та адвокат визначили перелік послуг які входять у вартість за договором та перелік, які оплачуються окремо, крім того надано акт №04/11 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №12/04/2019 від 12.04.2019 року (а.с 39), з якого вбачається, що сторони погодили вартість наданих правових послуг в розмірі 8 625 грн. 00 коп.

Судом встановлено, на виконання умов договору ТОВ "Авантаж Інспект" сплатило для адвоката Гершман Л.В. 8 625 грн. 00 коп., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №05/11 від 05 листопада 2019 року (підстава: Акт №04/11 виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №12/04/2018 від 12 квітня 2019 року.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З вищезазначених норм права, вбачається, що суд має оцінити усі докази в їх сукупності для задоволення вимоги щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

Так, щодо наданого позивачем договору №12/04/2019 від 12 квітня 2019 року, суд зазначає наступне, як згадувалося вище, зазначений договір було укладено між ТОВ "Авантаж Інспект" та адвокатом Гершман Л.В., також як зазначалося вище, особа, яка надає правничу допомогу повинна бути адвокатом і відповідні докази мають бути долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, в усіх документах, які зазначалися вище, договорі, додаткових угодах, акті, міститься посилання на адвоката Гершман Л.В.

Однак, суд констатує, матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на те, що Гершман Л.В. є адвокатом (ордер, свідоцтво, посвідчення, тощо), що з урахуванням зазначених вище норм права, унеможливлює віднести понесені витрати ТОВ "Авантаж Інспект", сплачені для ОСОБА_1 , як витрати на професійну правничу допомогу.

Також, матеріалами справи стверджено, що 10 грудня 2019 року у судовому засіданні інтереси позивача представляв адвокат Пінчук В.В., що стверджується відповідним ордером, свідоцтвом та договором №05-2/12-2019 (а.с. 89-94).

Разом з тим, ТОВ "Авантаж Інспект" не долучило жодних доказів, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу щодо адвоката Пінчук В.В. (актів, добових витрат, квитанцій, тощо).

Враховуючи зазначене вище, суд вбачає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, витрати на професійну правничу допомого в розумінні статті 126 ГПК України в сумі 8 625 грн. 00 коп., за таких обставин суд відмовляє в покладенні суми 8 625 грн. 00 коп. на відповідача, як витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНВЕСТПОЛ" (34200, Рівненська обл., Рокитнівський район, селище міського типу Рокитне, вул. Незалежності, будинок 9, офіс 31, код ЄДРПОУ 38661385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, офіс 8, каб. №3, код ЄДРПОУ 39400733) 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 23 коп. пені, 1 531 (одна тисячі п`ятсот тридцять одна) грн. 77 коп. 25% річних та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 52 грн. 99 коп.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 14 000 грн. 00 коп. основної суми боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНВЕСТПОЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ".

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 27 грудня 2019 року.

Суддя В.Г. Торчинюк

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академічна, буд. 20Б, офіс 8, каб. 3);

3 - відповідачу рекомендованим (34200, Рівненська обл., Рокитнівський р-н., смт. Рокитне, вул. Незалежності, буд. 9, офіс 31).