Ухвала суду № 86660906, 24.12.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

24 грудня 2019 року Справа № 915/182/17

За позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області

(54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 28) в інтересах держави,

до відповідача-1: Миколаївської міської ради

(54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20),

до відповідача-2: Фізичної особи – підприємця Тищука В`ячеслава Миколайовича

( АДРЕСА_1 ),

про: - визнання незаконними та скасування пунктів 4, 4.3 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради від 18.06.2015 №48/34, якими затверджено проект землеустрою та надано в оренду Фізичної особі – підприємцю Тищуку В.М. земельну ділянку площею 754 кв.м з кадастровим номером 4810136300:01:021:0017 по пр АДРЕСА_2 Центральному (Леніна), 59-А у місті Миколаєві для реконструкції нежитлового приміщення в офісно-торгівельну будівлю;

- визнання недійсним на майбутнє укладений 08.12.2016 між Миколаївською міською радою та Фізичною особою – підприємцем Тищуком В.М. договір оренди №11241, на підставі якого передано в оренду підприємцю земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:01:021:0017,

Суддя Ткаченко О.В.

За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

За участю учасників справи:

Від позивача: прокурор Григорян Е.Р.

Від відповідача 1: не з`явився.

Від відповідача 2: Архипов Д.О.

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду в інтересах держави з вимогами про визнання незаконним та скасування пунктів 4 та 4.3. розділу 2 рішення Миколаївської міської ради від 18.06.2015р. №48/34, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду ФОП Тищуку В.М. земельну ділянку, площею 754 м2 з кадастровим номером 4810136300:01:021:0017 по просп. Центральному, 59-а у м. Миколаєві для реконструкції нежитлового приміщення в офісно-торговельну будівлю та про визнання недійсним на майбутнє укладеного 08.12.2016р. між Миколаївською міською радою та ФОП Тищуком В.М. договору оренди №11241 на підставі якого в оренду була передана вищевказана земельна ділянка.

В обґрунтування своїх вимог прокуратура, посилаючись на положення ст.ст.13, 14, 19, 131-1 Конституції України, ст.ст.2, 15 16, 21, 203, 215, 373 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 83, 122, 124, 134, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.2 Закону України "Про охорону земель", зазначає, що пункти 4 та 4.3. розділу 2 рішення Миколаївської міської ради від 18.06.2015 №48/34 не відповідають вимогам законодавства, а саме порушують права та інтереси територіальної громади м. Миколаєва, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а договір про оренду землі - визнанню недійсним, оскільки, всупереч вимогам ст.ст.124, 134 Земельного кодексу України оскаржуваними пунктами рішення Миколаївської міської ради ФОП Тищуку В.М. надано в оренду у поза конкурентному порядку вільну від забудови земельну ділянку площею 663 кв.м, яка у його користуванні або у користуванні інших фізичних та юридичних осіб не перебувала.

На підставі незаконних пунктів рішення між Миколаївською міською радою та ФОП Тищук В.М. 06.12.2016 укладено договір оренди землі №11241, то відповідно до ст.16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 207 Господарського кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, даний договір підлягає визнанню недійними.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2018 у справі № 915/182/17, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2018 у справі № 915/182/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10.04.2019 справу № 915/182/17, призначено головуючому судді Ткаченку О.В.

Ухвалою суду від 11.04.2019 справу № 915/182/17 прийнято провадження суддею Ткаченком О.В., підготовче засідання у справі призначено на 14.05.2019 об 11:30.

10.05.2019 до господарського суду від Прокуратури Миколаївської області надійшли пояснення по суті позовних вимог з урахуванням вказівок Верховного Суду.

13.05.2019 від відповідача - ФОП Тищук В.М. до господарського суду надійшли письмові пояснення, а також клопотання про призначення повторної експертизи у справі.

Ухвалою суду від 14.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 02 липня 2019 року о 10 год. 30 хв.

У зв`язку з тим, що головуючий у даній справі суддя – Ткаченко О.В. 02.07.2019 перебував у нарадчій кімнаті в судовому процесі щодо розгляду справи № 915/646/18, підготовче засідання, призначене на 02 липня 2019 року о 10:30, не відбулось, про що складено повідомлення.

Ухвалою суду від 02.07.2019 підготовче засідання у справі призначено на 10 липня 2019 року о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 10.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - ФОП Тищука В.М. про призначення повторної експертизи, закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 01.08.2019 об 11:20.

Ухвалами суду від 01.08.2019, 16.09.2019, 25.10.2019, 08.11.2019, 10.12.2019 розгляд справи неодноразово відкладався та призначався.

16.12.2019 від відповідача – ФОП Тищука В.М. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду справи №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду перебуває справа № 912/2385/18 за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-груп” і Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577, 26 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 вказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначену справу, обґрунтувала свій висновок доводами про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, та вказала на правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Окрім того, за позицією колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, існує також інше питання, а саме: щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру") (повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову).

На розгляд Великої Палати Верховного Суду поставлено також інші питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

В пункті 4.15 ухвали колегія суддів також врахувала інший висновок Великої Палати Верховного Суду, конкретизований у постанові від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц, стосовно необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду, погоджуючись з вищезазначеними висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 прийняла справу № 912/2385/18 до свого розгляду.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.На підставі ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно до ч. 3 ст. 228 ГПК України з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

За приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет та підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, в тому числі щодо застосування та трактування норм права щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, та оскільки, як у справі № 915/182/17, так і у справі № 912/2385/18 правовідносини є подібними, з метою забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній господарській справі № 915/182/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Керуючись ст.ст. 196, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №915/182/17 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.

2. Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.12.2019 року.

Cуддя О.В. Ткаченко