Рішення № 86660586, 17.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/9855/19

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Коршун Т.О. (адвокат);

від відповідача Лелюх В.М. (адвокат).

Вільний слухач ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 17.12.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 27.12.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

24 липня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ" (позивач) надійшла позовна заява б/н б/д до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенергія" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенергія" (код ЄДРПОУ 40538421) провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку № 15 по проспекту Петра Григоренка в місті Києві за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року як для мешканців зазначеного будинку, так і для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ". Також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договорами про надання послуг постачання гарячої води та теплової енергії на обігрів приміщень в частині збільшення вартості споживання теплової енергії на обігрів будинку за рахунок додавання споживання теплової енергії на постачання гарячої води.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 року у справі № 910/9855/19 позовну заяву б/н б/д Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенергія" про зобов`язання вчинити дії залишено без руху, надано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "КУТ" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "КУТ" за адресою: 02055, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 15, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0103050141962 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 29.07.2019 року у справі № 910/9855/19 вручено уповноваженому представнику позивача - 01.08.2019 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 06.08.2019 року (включно).

05 серпня 2019 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ" надійшла заява б/н б/д "Про усунення недоліків позовної заяви".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9855/19, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2019 року.

В підготовчому засіданні 05.09.2019 року судом оголошувалася перерва.

09.09.2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про виправлення описки шляхом уточнення позовної заяви. В уточненій позовній заяві позивач просить суд зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку № 15 по проспекту Петра Григоренка в місті Києві за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року як для мешканців зазначеного будинку, так і для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ". Також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 р.

Дослідивши уточнену позовну заяву, судом встановлено, що вказана уточнена позовна заява подана позивачем з метою зазначення правильної назви відповідача у даній справі, оскільки позивачем при складанні позовної заяви було допущено технічну описку в назві відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 15.10.2019 року та продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

15.10.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що на загальному тепловому вводі будинку 15 на просп. Петра Григоренка встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії, який обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Між КП «Київтеплоенерго» та мешканцями будинку укладено прямі договори на ЦО та ЦПГВ, у вересні 2019 року проведено коригування нарахування за послугу з ЦПГВ (у бік зменшення) мешканцям будинку на просп. Григоренка, 15, результат коригування відображатиметься у рахунках на сплату комунальних послуг за вересень 2019 року згідно витягу - звіту про перерозподіл Гкал станом на вересень 2019 року, зважаючи на те, що КП «Київтеплоенерго» здійснено відповідні коригування, між сторонами відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі ст. 231 ГПК України.

В підготовчому засіданні 15.10.2019 року судом оголошувалася перерва.

В підготовчому засіданні 05.11.2019 року судом було розглянуте клопотання про закриття провадження у справі. Вказане клопотання судом було відхилено, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 05.11.2019 року, з підстав його необґрунтованості, в аспекті ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 05.11.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/9855/19 до судового розгляду по суті на 19.11.2019 року.

19.11.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надішли письмові пояснення, в яких відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ОСББ "КУТ" є неналежним позивачем за даним позовом, з підстав того, що між КП «Київтеплоенерго» та мешканцями будинку на просп. Григоренка, 15 укладено прямі договори на ЦО та ЦПГВ, а право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів надано саме учасникам спірних, в даному випадку - мешканцям будинку на просп. Григоренка, 15. Крім того, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не обґрунтовано, які саме права позивача порушено відповідачем.

В судовому засіданні 19.11.2019 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 17.12.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ" створено співвласниками 15-17 поверхового будинку № 15, де розташовано 211 квартир та інші приміщення, поштова адреса: 02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка.

Рішенням загальних зборів ОСББ «КУТ», оформленого протоколом № 1 від 25.02.2016 року затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ", яким визначаються права та обов`язки учасників та механізм їх взаємовідносин.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ" створене з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

27.03.2019 року проведено звітно-виборчі загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КУТ», на яких прийнято рішення, оформлене протоколом, уповноважити голову правління, відповідно до статуту ОСББ «КУТ» подати позов до суду в інтересах членів ОСББ «КУТ» до КП «Київтеплоенерго» з вимогою про проведення перерахунку членам ОСББ «КУТ» за опалення з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.

Відповідно до наряду № 251 від 19.10.2018 року відповідач повідомив ОСББ «КУТ», що з 26.10.2018 року буде розпочато опалення - постачання теплової енергії на обігрів житлового будинку позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між ОСББ «КУТ» та відповідачем існують правовідносини, відповідно до яких відповідач надає послугу щодо постачання теплової енергії для обігріву зальних приміщень будинку ОСББ «КУТ», а також відповідач через інженерне обладнання ОСББ «КУТ» здійснює надання послуг мешканцям будинку. В свою чергу, між членами ОСББ «КУТ» та відповідачем укладено договори про надання послуги постачання гарячої води та теплової енергії на обігрів приміщень, тобто мешканці будинку ОСББ «КУТ» сплачують за споживання гарячої води за прямими договорами з відповідачем за показниками квартирних лічильників за тарифами в залежності від об`єму спожитої гарячої води.

Позивач зазначає, що відповідач здійснює постачання теплової енергії в будинку через інженерне обладнання ОСББ «КУТ», облік якої здійснюється за допомогою одного загальнобудинкового теплового лічильника, який встановлено в індивідуальному тепловому пункті (ІТП) у будинку ОСББ «КУТ».

Як вказує позивач, після початку опалювального періоду та по завершенню жовтня 2018 року відповідач склав відомість обліку споживання теплової енергії ОСББ «КУТ», яка має загальне визначення споживання теплової енергії (Гкал) за жовтень 2018 року, в яку враховується споживання теплової енергії в формі гарячої води (за весь жовтень) та в формі теплової енергії на обігрів житлового будинку (з 26 по 31 жовтня). На твердження позивача, відповідач всупереч порядку визначення вартості споживання послуги з постачання теплової енергії на обігрів будинку за жовтень 2018 року до показників споживання теплової енергії на обігрів будинку (з 26 жовтня 2018 року) додав показники обліку споживання теплової енергії на постачання гарячої води, які визначені з початку і до кінця жовтня 2018 року, наслідком чого стало безпідставне збільшення вартості споживання теплової енергії на обігрів будинку за рахунок додавання споживання теплової енергії на постачання гарячої води.

З метою усунення завищеного визначення вартості послуги постачання теплової енергії на обігрів будинку та проведення перерахунку вартості цієї послуги правління ОСББ «КУТ» зверталось до відповідача з відповідними листами від 21.11.2018 року № 27 та від 29.12.2018 року № 36, проте обов`язок по проведенню перерахунку вартості опалення будинку за жовтень 2018 року відповідачем виконано не виконано, чим порушено права власників житла в будинку та членів ОСББ «КУТ».

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про зобов`язання відповідача провести перерахунок послуги постачання теплової енергії за опалення будинку № 15 по проспекту Петра Григоренка в місті Києві за період з 26 по 31 жовтня 2018 року окремо від послуги постачання гарячої води та визначити фактичну вартість послуги постачання теплової енергії за опалення будинку за період з 26 по 31 жовтня 2018 року як для мешканців зазначеного будинку, так і для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КУТ". Також провести перерахунок за весь опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що позивачем при поданні позову та обґрунтуванні позовних вимог не зазначено, які саме права порушено відповідачем. Відповідач також вказав, що ОСББ "КУТ" є неналежним позивачем за даним позовом, з підстав того, що між КП «Київтеплоенерго» та мешканцями будинку на просп. Григоренка, 15 укладено прямі договори на ЦО та ЦПГВ, а право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів надано саме учасникам спірних, в даному випадку - мешканцям будинку на просп. Григоренка, 15.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому, частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 4 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право предявити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 року у справі № 927/522/17.

Встановивши відсутність порушеного права у позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, а також невідповідність обраного ним способу захисту вимогам чинного законодавства, - суд вирішив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Статтею 2 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що цей Закон регулює відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 8 вищевказаних Правил передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).

28.03.2018 року у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085), розміщено оголошення про те, що КП «Київтеплоенерго» стає виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ та договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.

В преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

З метою захисту своїх прав і законних інтересів споживачі мають право об`єднуватися у громадські організації споживачів (об`єднання споживачів), права яких визначені статтею 25 Закону України "Про захист прав споживачів" та які надають таким громадським об`єднанням право звертатися до суду в інтересах інших осіб та захищати у суді права споживачів.

З наведеного вище слідує, що звернення ОСББ "КУТ" до суду з даним позовом не належить до сфери регулювання Закону України "Про захист прав споживачів" та не зумовлює права цього ОСББ звертатися до суду в інтересах та для захисту прав співвласників багатоквартирного будинку в межах правовідносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.

У позовній заяві позивач вказує, що між членами ОСББ «КУТ» та відповідачем укладено договори про надання послуги постачання гарячої води та теплової енергії на обігрів приміщень.

Враховуючи, що договори про надання послуги постачання гарячої води та теплової енергії на обігрів приміщень укладено споживачами (мешканцями) багатоквартирного будинку № 15 по проспекту Петра Григоренка в місті Києві безпосередньо з КП «Київтеплоенерго», то ОСББ "КУТ" не виступає стороною у правовідносинах про надання таких послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено достатніми та допустимими доказами факту порушення його прав чи інтересів з боку відповідача.

При цьому, у разі якщо між виконавцем комунальної послуги і споживачем не досягнуто згоди, зокрема, щодо перерахунку наданих послуг, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Суд відмічає, що правовідносини щодо норм споживання комунальних послуг, застосованих для співвласників багатоквартирного будинку, виникають між окремими фізичними особами, як споживачами, та КП «Київтеплоенерго» відповідно до укладених між ними договорів про надання послуги постачання гарячої води та теплової енергії на обігрів приміщень і спори сторін у таких правовідносинах з урахуванням вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Більше того, вказаний позивачем спосіб захисту не передбачений а ні статтею 16 Цивільного кодексу України, а ні статтею 20 Господарського кодексу України, а ні іншими нормами закону, тобто не забезпечує реального поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Само по собі здійснення перерахунку послуги постачання теплової енергії за опалення не може бути визнано таким, що здатне відновити порушені права позивача. Здійснення перерахунку є попередньою дією необхідною для вчинення юридично-значущих дій, що свідчить про юридичну неспроможність обраного позивачем способу захисту права у вигляді здійснення перерахунку.

Крім того, виходячи із фактичних обставин справи, суд вважає, що право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів надано саме учасникам спірних правовідносин, мешканцям будинків, яке може бути реалізовано як самостійно так і за допомогою інституту представництва.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.12.2019р.

Суддя О.В. Котков