Ухвала суду № 86660163, 26.12.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

26 грудня 2019 року Справа № 913/558/17

Провадження №1/913/558/17

Суддя Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпел Гріффін Груп”, м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 276379 грн. 12 коп.

Секретар судового засідання – Бережна Л.В.

За участю представника ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь": адвокат Прокопенко М.О., довіреність №20-194 від 18.12.2018, свідоцтво №ЗП001437 від 30.10.2017.

в с т а н о в и в :

- розгляд заяви стягувача від 10.12.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником – Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у порядку ст. 336 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяву стягувача, вислухавши представника ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, суд дійшов до наступного.

Так, рішенням Господарського суду Луганської області від 18.09.2017 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпел Гріффін Груп” до Публічного акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод” задоволений частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 251101 грн. 36 коп. боргу, 1357 грн. 84 грн. 3% річних, 2335 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 10469 грн. 27 коп. пені та 3978 грн. 95 коп. судового збору, усього 269242 грн 42 коп.

Рішення набрало законної сили 03.10.2017 та на його виконання видано відповідний наказ від 03.10.2017 на загальну суму 269242 грн. 42 коп.

14.11.2017 старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області було відкрите виконавче провадження № 54998871 по виконанню вказаного наказу.

Як зазначає стягувач, відбулось часткове виконання рішення, оскільки 08.11.2019 боржник перерахував грошові кошти у сумі 49368 грн 67 коп., залишок боргу складає 219873 грн 75 коп.

З Державного реєстру судових рішень позивачу стало відомо, що боржник – ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” є кредитором ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16 було стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” на користь Публічного акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод” суму основного боргу 7536463 грн. 00 коп., 6702318 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 642450 грн. 25 коп. та судовий збір в розмірі 206700 грн. 00 коп. Усього 15087931 грн 28 коп.

Вказане рішення залишене без змін Донецьким апеляційним господарським судом та набрало законної сили 16.11.2016.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016, яке набрало законної сили 16.11.2016 був виданий відповідний наказ від 01.12.2016 № 908/1858/16.

Згідно зі ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження.

У додаткових поясненнях від 25.12.2019, які надійшли електронною поштою, стягувач зазначає, що він немає можливості встановити факт пред`явлення наказу у справі № 908/1858/16 до виконання, тому вирішив звернутися до суду у порядку ст. 336 ГПК України.

ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у запереченнях від 20.12.2019 № 11/2074552(мп) проти задоволення заяви заперечує з посиланням на те, що закінчився строк пред`явлення до виконання наказу від 01.12.2016 та за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень відсутні відомості про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви стягувача та відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Так, правове регулювання умов і порядку виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Як встановлено судом та не спростовано сторонами, на день судового засідання рішення у справі № 913/558/17 не виконане у зв`язку з відсутністю у боржника (ПАТ “Алчевський коксохімічний завод”) грошових коштів.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України № 475/97 від 17.07.1997 передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у Рішенні "Агрокомплекс проти України" (Заява № 23465/03) від 06.10.2011 (набуло статусу остаточного 08.03.2012) зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підгрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

У відповідності до ст. 53 Закону Закон № 1404-VIII виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Сєвєродонецькому міському ВДВС Головного ТУЮ у Луганській області було відкрите виконавче провадження № 54998871 по виконанню наказу у справі № 913/558/17 про стягнення з ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” на користь позивача 251101 грн. 36 коп. боргу, 1357 грн. 84 грн. 3% річних, 2335 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 10469 грн. 27 коп. пені та 3978 грн. 95 коп. судового збору, усього 269242 грн 42 коп.

Разом з тим, на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2016 у справі № 908/1858/16 з ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” на користь ПАТ “Алчевський коксохімічний завод” стягнуто 7536463 грн. 00 коп. боргу, 6702318 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 642450 грн. 25 коп. та судовий збір в розмірі 206700 грн. 00 коп., усього 15087931 грн 28 коп.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду із заявою у порядку ст. 336 ГПК України стягувач додав до справи копію наказу Господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 у справі № 908/1858/16, строк пред`явлення якого - до 16.11.2019, що складає три роки з дати набрання рішенням законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції (16.11.2016).

Згідно зі ст. 336 ГПК України суд відмовляє в задоволенні заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Із заявою, яка розглядається судом, стягувач звернувся до суду 10.12.2019, тобто з пропуском строку, який є присікальним, що є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.

Як наголосив представник ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, який приймав участь у судовому засіданні, наказ у справі № 908/1858/16 товариством не пред`являвся до виконання, що також підтверджено роздруківкою з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, наданою вказаним представником, за результатами пошуку згідно боржника, де за даними відповідних виконавчих провадженнях ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” не зазначений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 336 ГПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву стягувача від 10.12.2019 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником – Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у порядку ст. 336 ГПК України залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 26.12.2019 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Н.М.Зюбанова