Ухвала суду № 86659481, 27.12.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29415/19

Провадження 2/127/4203/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Сегеді Т.Й.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління Активами», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Замостянського ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

26.12.2019 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні №59950329, відкритому головним державним виконавцем Замостянського ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Сідоровим Д.О. на підставі виконавчого напису №8042, виданого 20.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.

Заява мотивована тим, що постановою головного державного виконавця Замостянського ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Сідорова Д.О від 04.09.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59950329 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису. 12.09.2019 року головним державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення па заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та вказана постанова направлена для виконання за місцем роботи заявника, а саме в Комунальне некомерційне підприємство «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради. На підставі вказаної постанови щомісячно із заробітної плати ОСОБА_1 утримується 20%. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що невжитгя заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту та поновлення порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити та пояснити в межах одного цього судового провадження за позовом заявника без нових звернень до суду.

Вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали справи, оцінивши наведені в заяві підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Отже, враховуючи те, що предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що обраний вид забезпечення позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до порушення прав позивачки, зокрема права власності на грошові кошти та майно і буде ускладнено захист її прав в разі задоволення позову, що в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України свідчить про обґрунтованість поданої заяви, а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, стороною позивача наведені як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, враховано співмірність заходу забезпечення позову заявленим вимогам, а невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

При цьому суд звертає увагу, що при вирішенні заяви про забезпечення позову по даній справі суд не надає оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки ці обставини підлягають з`ясуванню і оцінці при розгляді справи по суті.

За таких обставин, враховуючи предмет позову та характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просила позивачка, є співмірними із заявленими вимогами, а невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України»; зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-151, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління Активами», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №8042, виданого 20.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, який перебуває на виконанні у Замостянському відділі державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, виконавче провадження №59950329.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та до Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 27.12.2019 року.

Суддя: