Рішення № 86658260, 27.12.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1189/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест", вул.А.Мельника, 1А, м. Івано-Франківськ,76018,

про стягнення 80 500 грн 00к. - штрафних санкцій, з них: 57 960 грн 00 к. - пені та 22 540 грн 00 к.- штрафу

без виклику представників сторін

установив: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" (далі – відповідач) про стягнення 80 500 грн 00к. - штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором № 1807000259 від 13.07.2018 року., з них: 57 960 грн 00 к. - пені та 22 540 грн 00 к.- штрафу.

Позовні вимоги мотивовано простроченням виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань по Договору про закупівлю №1807000259 від 13.07.2018 року , а саме не виконав проектно-вишукувальні роботи у визначені договором та календарним планом терміни, вартість яких становить 322 000 грн 00к. На підставі п.6.3 та п.6.4 договору за порушення термінів виконання робіт, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 57 960 грн 00 к та 22 540 грн 00 к. - штрафу.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 01.11.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст. 252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 01.11.19, що підтверджується також повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 22243 від 11.11.19. Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Судом вчинені також всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі щодо нього (відповідача) про стягнення 57 960 грн 00 к - пені та 22 540 грн 00 к. - штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором № 1807000259 від 13.07.2018 року, про що свідчить відмітка на ухвалі суду від 01.11.19. Однак, на адресу Господарського суду Івано-Франківської області ухвала суду від 29.10.19 повернулась з відміткою поштового зв`язку “інші причини повернення”.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що день проставлення відмітки в поштовому повідомленні про "інші причини не вручення" є днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його місцем реєстрації, зазначеним в єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того, відповідач 02.12.2019 року подав до Господарського суду відзив (вх.№ 21034/19 від 02.12.2019 року) відповідно до якого проти позову заперечив та просив суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивував тим, що затримка щодо передачі проектної документації на експертизу відбулася саме з вини замовника внаслідок його числених зауважень до документації та без будь-якого погодження з відповідачем здійснив заміну сторони замовника по договору. Разом з тим, відповідач зазначає, що оплата по Договору була здійснена позивачем з порушенням встановлених Договором строкі, а саме 28.10.2019 року замість 18.10.2019 року. Окрім того, відповідач зазначає про зменшення розміру штрафних санкцій у разі задоволення позову, мотивуючи тим, що вони є надмірно великі, зокрема становлять 1/4 вартості Договору.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.

Предметом позову є вимога про стягнення 80 500 грн 00к. - штрафних санкцій за порушення термінів виконання робіт, з них: 57 960 грн 00к. - пені та 22 540 грн 00к. - штрафу.

13 липня 2018 між АТ "Укртрансгаз" (по договору — замовник/ по справі - позивач) та ТзОВ "Кулев-Інвест" (по договору — підрядник/по справі — відповідач) укладено Договір закупівлі №1807000259 (надалі – договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника проектно-вишукувальні роботи по об`єкту “Реконструкція системи теплопостачання проммайданчика підземного сховища газу Богородчани (будівельні роботи та поточний ремонт)” (далі — роботи) відповідно до договірної ціни, яка є невід`ємною частиною договору (Додаток №1), а замовник зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи.

За змістом п. 2.1 Договору загальна сума договору відповідно до договірної ціни становить 322 000 грн 00к., в т. ч. 53 666 грн 67 к. ПДВ.

Згідно з п. 3.1 Договору оплата за виконані роботи здійснюється поетапно, згідно календарного плану виконання робіт, протягом 30-ти календарних днів після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт.

В п. 4.1 Договору сторони узгодили, що підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, з моменту підписання договору, і закінчити/виконати їх до 31.01.2019 року.

Пунктом 6.3 договору за порушення термінів виконання робіт, вказаних в цьому договорі, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаних в строк робіт за кожен день прострочки.

Згідно з п.6.4 договору за порушення термінів виконання робіт, вказаних в цьому договорі, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від суми договору.

Листом №010 від 10.01.2019 14 січня 2019 року підрядником направлено на погодження проект „Реконструкції системи теплопостачання проммайданчика підземного сховища газу Богородчани“.

Листом 29 січня 2019 року відповідач отримав Лист №2601вих-19-130 з зауваженнями та рекомендаціями (на 4 арк.) відомчої експертизи УМГ "Прикарпаттрансгаз" та AT "Укртрансгаз".

06 лютого 2019 року відповідач направив Листа з долученням виправленого проекту та наданих відповідей щодо зауважень, викладених у Листі №2601вих-19-130 від 29.01.2019, та отримав відмову позивача щодо внесення змін до Договору в частині строків виконання робіт Листом №2601вих-19-280 від 06.02.2019.

25 лютого 2019 року відповідач отримав Лист №2601вих-19~528 від 25.02.2019 із новими зауваженнями від AT "Укртрансгаз", "Оператор газосховищ України", УМГ "Прикарпаттрансгаз" та "Львівтрансгаз". Тобто 25.02.2019 кількість суб`єктів, які здійснювали відомчу експертизу збільшилось на 2 суб`єкта без внесень змін до Договору, при цьому Замовник посилався на пункти Договору, що передбачали обов`язок Підрядника пройти погодження відомчих експертиз.

Листом №068 від 26 лютого 2019 року відповідач звернувся до позивача з метою з метою отримання інформації, для усунення зауважень від 25.02.2019.

Лист №2601вих-19-648 від 05.03.2019 року відповідач отримав відповідь на лист № 068 від 26.02.2019.

06 березня 2019 року відповідач надіслав відповіді на надані зауваження Листом №294 від 06.03.2019.

Лист №2601ВИХ-19-74 від 14 березня 2019 року відповідач отримав нові зауваження від AT "Укртрансгаз", "Оператор газосховищ України", УМГ "Прикарпаттрансгаз" та "Львівтрансгаз".

Листом №168 від 29.03.2019 року відповідач черговий раз направив відповіді на зауваження.

08 квітня 2019 року відповідач отримав чергові зауваження від УМГ "Прикарпаттрансгаз" та "Львівтрансгаз" щодо економічної ефективності проекту, хоча це зауваження було розглянуте та зняте на попередніх етапах.

Листом №220 від 09.04.2019 року відповідач звернувся до позивача про надання вичерпних зауважень та додаткову інформацію для чергових правок.

Листом №251 від 16.04.2019 року відповідач черговий раз попросив здійснювати офіційне листування та надати вичерпний перелік правок.

Листом №278 від 03.05.2019 року відповідач направив позивачу чергову скориговану документацію.

Листом №260вих-19-1226 відповідачем отримано повідомлення про завершення відомчої експертизи.

16 травня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" та товариством з обмеженою відповідальністю “Експертиза МВК” укладено Договір №92086-3 про надання робіт з проведення експертизи проекту будівництва.

Листом №2601вих-19-1397 від 07 червня 2019 року відповідач отримав повідомлення про заміну філії УМГ "Прикарпаттрансгазу" на ПСП філії "Оператор газосховищ України".

Листом №326 від 10.06.2019 року. у зв`язку зі зміною, сторони договору звернулись до "Оператора газосховищ України" для отримання позитивного висновку документації.

Лист №340 від 25.06.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача щодо погодження проекту.

10 липня 2019 року відповідачем отримано позитивний висновок експертизи.

Листом №386 від 23.07.2019 року направлено позитивний висновок позивачу та прохання щодо погодження відомостей ресурсів та робіт.

Листом 417 від 31.07.2019 року повторно надіслано прохання щодо погодження відомостей ресурсів та робіт.

Листом №5001вих-10-1218 від 01.08.2018 року відповідачем отримано отримано погоджену відомість ресурсів та робіт.

Листом №493 від 23.08.2019 року відповідачем направлено позивачу Акти здачі-приймання виконаних робіт, рахунки-фактури та проектно-кошторисну документацію (відмітка про отримання штрих-кодом внизу листа).

05 вересня 2019 року відповідачем отримано, ще додаткові зауваження від представників позивача, надіслані Головному інженеру на електронну пошту (прінт-скріни, переписки, яких додані до матеріалів срави).

Як стверджує позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" не виконало у відповідні терміни роботи передбачені договором закупівлі №1807000250 від 13.07.2018, що спонукало позивача звернутись з даним позовом до суду.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 частини 3 статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.і та 2 ст. 217 ГК України: Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.4 ст. 217 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як зазначено в ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.

Разом з тим, суд зазначає, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Як підтверджується матеріалами справи затримка виконання проектно-вишукувальні роботи у визначені договором та календарним планом терміни відбулася саме з вини позивача.

Про вказане свідчать встановлені судом факти про те, що всупереч умов договору позивач тривалий час та безліч кількість разів подавав свої зауваження та зауваження інших суб`єктів господарювання, що не були стороною договору, до проектної документації, при цьому зі змісту умов договору є незрозумілим в які строки ці зауваження повинні усуватись і чи входить цей сторк у строк виконання зобов`язання по виготовленню проєкту. Одночасно позивачем не доведено суду , що ним було вчасно надано відповідачу всі необхідні вихідні данні , а відповідач порушив Завдання на проєктування .Натомість зі змісту листування сторін договору вбачається , що позивач тривалий час зволікав з наданням інформації для розрахунку ефективності капіталовкладень.

Таким чином, суд вважає, що позивач, який при виконанні Договору зловживав своїм правом та не може претендувати на його захист в процесі судового розгляду. Така позиція висловлена також в Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 по справі № 010/7547/17. де зазначено: “Суд вважає, що у цій справі обопільний умисел сторін зробив можливим зловживання позивачем своїм правом власності на Майно. З цих підстав саме позивач є особою, яка, зловживаючи своїм правом власника вільно розпорядитися належним йому Майном, може перетерпати негативні наслідки такого зловживання, які можуть полягати зокрема у відмові суду захистити не право”.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Пунктом п. 6.2. Договору закупівлі №1807000250 від 13.07.208 року сторонами погоджено, що вони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних заходів для належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач у відповідності до вказаних вище приписів спростував вимоги позивача про стягнення 57 960 грн 00 к - пені та 22 540 грн 00 к. - штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором № 1807000259 від 13.07.2018 року.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та таких, що не підлягають задоволенню. Таким чиом, в позові слід відмовити.

Щодо судових витрат по справі, то суд зазначає наступне.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові — на позивача.

Як визначено в ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідач у відзиві (вх.№21034/19 від 02.12.2019 року) навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складаються із витрат на правничу допомогу адвоката за підготовку та подання відзиву по справі № 909/1189/19 в розмірі 2000 грн 00к. Та зазначив, що у випадку необхідності здійснення представництва інтересів по справі на судових засіданнях по справі, вартість кожного засідання становить 1 200 грн 00к.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В спірному випадку справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін в судове засідання. Таким чином, строк на подання підтверджуючих доказів понесених витрат на правову допомогу з урахуванням ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України закінчується через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, тобто 02.12.2019 року.

Згідно частинами 1 - 3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як визначено в ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Правова позиція наведеного змісту міститься у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 р. у справі № 19/64/2012/5003, від 05 січня 2019 р. у справі № 906/194/18, від 19 лютого 2019 р. у справі № 917/1071/18.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідач подав копії Додаток №4 від 29.11.2019 року до Договору №Д18-10-8 від 25.10.2018 року, Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.09.2018 року.

Отже, в порушення вказаних вимог відповідач не надав суду всі належні документи, на підставі яких можливо вирішити питання про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку відмовити в клопотанні відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заявленого у відзиві на позов.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі слід залишити за позивачем, у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. 13, 610, 612, 627, 637, 846 Цивільного кодексу України, ст. 173, 216, 217, 218, 221 Господарського кодексу України, ст. 74, 86, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

в позові Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулев-Інвест" про стягнення 57 960 грн 00 к - пені та 22 540 грн 00 к. - штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором № 1807000259 від 13.07.2018 року. - відмовити.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Фанда О. М.