Вирок № 86656687, 24.12.2019, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/655/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої - судді Бандури А.П.,

при секретарі судового засідання Антонович М.Я.,

з участю прокурора Самсонова А.А.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Новосада В.О.,

представника потерпілої ОСОБА_2 – адвоката Панчини П.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області об`єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12017180160000478, №12017180160000105, №12018180160000015по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітніх, непрацездатних осіб та осіб похилого віку немає, не депутата, раніше неодноразово судимого:

- вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2010 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

- Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2011 року за ч.2 ст. 389 КК України до покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України до покарання за вироком Млинівського районного суду від 20 вересня 2011 року частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Млинівського районного суду від 13 жовтня 2010 року і остаточно призначено покарання у виді 1 (одного) місяця 2 (двох) днів арешту.

- Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 26 червня 2012 року за ч.2 ст.297 та ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) років обмеження волі.

- Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 14 березня 2013 року за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи вирок Млинівського районного суду від 26 червня 2012 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання за вироком Млинівського районного суду від 14 березня 2013 року у виді 3 (трьох) років обмеження волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Ухвалою Рівненського районного суду від 05 березня 2014 року звільненого від відбування покарання, призначеного вироком Млинівського районного суду від 14 березня 2013 року на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 березня 2014 року.

- Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 04 листопада 2014 року за ч.2 ст.185 КК України до 5 (п`яти) місяців арешту.

- Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2015 року за ч.1 ст.125 КК України до 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Відповідно до вимог ст.ст. 88, 89 та ст. 90 КК України судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.

- Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 18 жовтня 2016 року за ч. 2 ст.185 КК України до 6 (шести) місяців арешту.

-Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі.

Міра покарання невідбута.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.2 ст.185, ч.1 ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 17 березня 2017 року, приблизно в 17 год. 00 хв., перебуваючи у належному ОСОБА_2 житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , в якому останній проживає без реєстрації, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого у нього виник умисел на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , підійшов до неї та умисно наніс не менше двох ударів кулаком в голову, в результаті чого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці внутрішнього кута правого ока та припухлості м`яких тканин зліва у тім`яній ділянці, які відповідно до висновку експерта (судово-медична експертиза №55) від 21 березня 2017 року мають ознаки легких (п. 2.3.5. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров`я від 17 січня 1995 року) та є результатом дії тупих предметів, могли утворитись від ударів кулаком 17 березня 2017 року, для падіння на плоску поверхню, виступаючий предмет ушкодження не характерні. Із головою потерпілої не менше 2-х разів контактував травмуючий предмет.

Крім цього, ОСОБА_4 , 31 березня 2017 року, приблизно о 16 год.30 хв., перебуваючи у належному ОСОБА_2 житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , в якому останній проживає без реєстрації, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого у нього виник умисел на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , підійшов до неї та взяв однією рукою за одяг, штовхнув в потилицю, в результаті чого потерпіла впала на землю.

Продовжуючи свої злочинні дії, поєднанні єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі, ОСОБА_1 , наніс ногами декілька ударів потерпілій, яка в той час стояла навколішки, в область живота, тазу та статевих органів, в результаті чого заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота, випадіння шийки матки.

Відповідно до висновку експерта (судово-медична експертиза № 67) від 20 квітня 2017 року тілесні ушкодження у виді випадіння шийки матки після травми живота є результатом дії тупого предмета, могло виникнути від удару (ударів) кулаком, ногою 31 березня 2017 року і згідно п. 2.3.2.а. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров`я від 17 січня 1995 року) мають ознаки легкого із короткочасним розладом здоров`я. Для падіння на тверду плоску поверхню, виступаючий предмет, ушкодження не характерне.

Крім цього, ОСОБА_4 , 04 жовтня 2017 року, приблизно о 13 годині, перебуваючи у будинку, за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , вступив в словесний конфлікт із ОСОБА_2 , в ході якого в нього виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останній.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 , з метою нанесення тілесних ушкоджень, приніс із двору дерев`яну палицю, увійшов до кімнати кухні, де перебувала ОСОБА_2 , та наніс останній удар дерев`яною палицею по лівій частині спини, після чого потерпіла вибігла на подвір`я і спіткнувшись впала. Після цього, ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_2 , яка лежала на землі, і умисно наніс ще один удар палицею в ліву частину спини потерпілої.

Відповідно до висновку експерта (судово-медична експертиза) №287 від 26 жовтня 2017 року в ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження, у вигляді крововиливу в ділянці лопатки зліва. Вказане тілесне ушкодження характерне для дії тупого предмету, могло утворитись від ударів дерев`яною палицею, кулаком, ногою 04 жовтня 2017 року та має ознаки легкого (п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров`я від 17.01.1995). Для самовільного падіння на тверду поверхню таке ушкодження не характерне.

Крім цього, ОСОБА_4 в листопаді 2017 року, в темну пору доби, перебуваючи в с. Терешів, Млинівського району Рівненської області, помітив лінію телефонного зв`язку, з опор якої в межах земельної ділянки ОСОБА_5 , що розташована в АДРЕСА_1 , провисав телефонний кабель, який вирішив викрасти шляхом його від`єднання з обох кінців та в подальшому продати за гроші.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 повернувся до житлового будинку, в якому проживає, що розташований в АДРЕСА_1 , де взяв ніж та повернувся на місце провисання кабелю лінії телефонного зв`язку.

Реалізовуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на особисте збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до магістральної повітряної лінії телефонного зв`язку «АТС-Терешів» (інвентарний №560001-141719 ЛМ АТС Терешів) переконавшись, що його дії не будуть помічені працівниками ПАТ «Укртелеком», а також іншими сторонніми особами, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою ножа, який спеціально приніс із собою, перерізав звисаючий з опори №7 телефонний кабель типу (марки) «ТІШ 10x2x0,4», в результаті чого виникло провисання кабелю на іншій опорі №5. Далі ОСОБА_1 , скориставшись провисанням телефонного кабелю до землі, за допомогою ножа, таким же чином перерізав телефонний кабель типу (марки) «ТІШ 10x2x0,4» з іншої сторони, загальна довжина якого склала 105 метрів, який змотав у моток та умисно, таємно, повторно викрав, переніс до себе додому, де на подвір`ї розвів багаття, обпалив його з метою отримання мідного дроту, який в подальшому продав за гроші невідомій особі, тим самим привласнив викрадене майно та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» (ідентифікаційний податковий номер 215607626656, код ЄДРПОУ 21560766, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, індекс 01601) майнової шкоди на загальну суму 1032,51 грн.

Крім цього, ОСОБА_4 , 05 січня 2018 року, приблизно в 16 год., перебуваючи у належному ОСОБА_2 житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , в якому він проживає без реєстрації, де вступив з останньою у словесний конфлікт, в ході якого у нього виник умисел на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , яка в цей час перебувала в кімнаті та сиділа на дивані, підійшов до останньої та наніс кулаком правої руки один удар в ліву частину голови, а відразу після цього кулаком лівої руки в праву частину голови, в результаті чого потерпіла впала на диван, після чого підвелась на ноги та почала втікати з будинку.

Продовжуючи свої злочинні дії, поєднанні єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі, ОСОБА_1 , наздогнав надворі потерпілу, яка намагалась втекти з господарства, та затягнув її за одяг назад у будинок, де кинув потерпілу на підлогу біля дивана. В подальшому ОСОБА_2 , підвелась на ноги та дістала з-під подушки таблетки і саме у цей момент ОСОБА_1 схопив її праву руку в області зап`ястя та почав викручувати кисть руки потерпілої, після чого наніс декілька ударів потерпілій в голову, в результаті чого потерпіла втратила свідомість.

Відповідно до висновку експерта (судово-медична експертиза №11) від 18-23.01.2018 ОСОБА_2 з 06 по 16 січня 2018 року лікувалась стаціонарно у відділенні неврології Млинівської ЦРЛ, де після обстежень встановлено тілесні ушкодження: «повторна ЗЧМТ. Струс головного мозку. Закритий перелом п`ятої п`ясної кістки справа. Вказані ушкодження є результатом дії тупих предметів, могли утворитись від ударів рукою, ногою чи іншим тупим предметом 05 січня 2018 року. Струс головного мозку згідно п. 2.3.1.а. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров`я від 17 січня 1995 року) мають ознаки легкого тілесного ушкодження із короткочасним розладом здоров`я. Перелом п`ятої п`ясної кістки згідно п. 2.2.1. тих же «Правил...» є ушкодженням середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я. Ушкодження не є характерним для самовільного падіння на тверду поверхню чи виступаючий предмет.

Крім цього, ОСОБА_4 , 08 лютого 2018 року, в обідню пору доби, перебуваючи в господарстві за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_2 , де він проживає без реєстрації, заздалегідь знаючи про наявність у даному господарстві металевої січкарні, що належить ОСОБА_2 , вирішив викрасти вказану металеву січкарню, яка зберігалася у господарській будівлі зазначеного домоволодіння.

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 , в цей же час, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю власниці господарства ОСОБА_2 , та переконавшись, що його злочинні дії не будуть помічені іншими сторонніми особами, зайшов до розташованої на території господарства господарської будівлі, звідки умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу взяв бувшу у використанні металеву січкарню, вагою 75 кг, за ціною 50 грн. за 1 кг, на загальну суму 562,50 грн., яку виніс з господарської будівлі та господарства ОСОБА_2 , тобто привласнив та викрав, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Епізод заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень 17 березня 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень 17 березня 2017 року не визнав і дав показання про те, що він проживає у ОСОБА_2 без реєстрації, так як він там народився. ОСОБА_2 він не бив і не знає хто це зробив. 16 березня 2017 року він пішов на роботу, а 17 березня 2017 року він прийшов з обіду додому, роздягнувся і ліг відпочивати. В той день ОСОБА_2 він бачив «мельком» і не бачив, чи вона побита. В нього є люди, які можуть підтвердити, що він дійсно працював. Ніяких ударів він ОСОБА_2 не наносив і ніяких конфліктів у нього з ОСОБА_2 не було.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 своєї вини не визнав, вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень 17 березня 2017 року, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_2 , з яких вбачається, що вона вже точно не пам`ятає за тілесні ушкодження, які були нанесені їй 17 березня 2017 року, так як тілесні ушкодження їй наносилися і раніше, так як обвинувачений ОСОБА_1 б`є її щодня.

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що навесні 2017 року, їй передзвонив ОСОБА_7 і запитав в неї, чи вона була у ОСОБА_8 . Вона відповіла, що ні. Через деякий час під`їхав ОСОБА_7 і знову запитав у неї, чи не бачила вона ОСОБА_9 і вона відповіла, що ні. ОСОБА_7 поїхав до ОСОБА_2 В цей же ж день, надвечір, в них в хаті вже світилося і коли вона зайшла в хату, то побачила, що в її хаті сидить ОСОБА_2 , яку в її будинок привіз опікун ОСОБА_7 . ОСОБА_2 була «мокра» та боса і без хустки. Коли вона в неї запитала, що трапилося, то ОСОБА_2 розповіла, що вона сиділа в себе вдома на дивані і в хату зайшов її внук ОСОБА_1 , який став бити її по голові. Будь-якої причини у ОСОБА_1 для цього не було. Вона, свідок, бачила в ОСОБА_2 на голові припухлість у лобній ділянці, після чого вона вколола їй «заспокійливе».

Показання свідка ОСОБА_10 свідчать про те, що він пам`ятає такий випадок, коли ОСОБА_2 була «побита» в голову, а також «по-жіночому». ОСОБА_2 повідомила, що її побив ОСОБА_1 . В цей же ж день ОСОБА_2 забрала «швидка допомога» з дому. ОСОБА_2 була вимащена в крові, вона була схвильована і плакала.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень 17 березня 2017 року підтверджується іншими зібраними і перевіреними в ході судового розгляду доказами: заявою ОСОБА_2 від 17 березня 2017 року в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який за місцем її проживання наніс їй тілесні ушкодження.

(а.с.11, к/п №12017180160000105)

З протоколу огляду місця події від 12 квітня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих, вбачається, що місцем огляду є господарство ОСОБА_2 , що розташоване в АДРЕСА_1 . В ході огляду потерпіла ОСОБА_2 повідомила за яких обставин 17 березня 2017 року ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження.

Протокол був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.18-19 к/п к/п №12017180160000105)

До протоколу огляду місця події від 12 квітня 2017 року долучена фототаблиця.

(а.с.20-21 к/п №12017180160000105)

Висновком експерта №55 від 21 березня 2017 року підтверджується, що у громадянки ОСОБА_2 виявлено такі тілесні ушкодження: крововилив в ділянці внутрішнього кута правого ока, припухлість м`яких тканин зліва у тім`яній ділянці. Вказані ушкодження є результатом дії тупих предметів, могли утворитись від удару кулаком 17 березня 2017 року і згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки легких. Для падіння на плоску поверхню, виступаючий предмет ушкодження не характерні.

Із головою потерпілої не менше двох разів контактував травмуючий предмет.

(а.с.27-28 к/п №12017180160000105)

В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_11 свій висновок підтримав та дав до нього роз`яснення слідуючого змісту: для утворення таких ушкоджень необхідно двохразове прикладання сили (це може бути удар кулаком). Таких ударів повинно бути не менше двох, однак такі ушкодження не мають характерних ознак, за якими можна достовірно судити про особливості травмую чого предмета.

Локалізація і характер ушкоджень не дають можливості достовірно встановити положення потерпілої в момент отримання тілесних ушкоджень. Потерпіла могла знаходитися як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні.

Огляд потерпілої ОСОБА_2 він проводив особисто. Тілесні ушкодження у потерпілої виявлено з лівої сторони.

При таких тілесних ушкодженнях, які виявлені у ОСОБА_2 , нападник міг бути як спереду, так і з боку, зліва і ззаду. Травмована ділянка «дозволяє» руці нападника контактувати з нею при різному розташуванні потерпілої і нападника. Прикладена сила була невеликою.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 12 квітня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю потерпілої ОСОБА_2 учасники слідчого експерименту зібралися в житловому будинку ОСОБА_2 , розташованому в АДРЕСА_1 , де потерпіла ОСОБА_2 розповіла та показала, що 17 березня 2017 року, приблизно о 17 годині, вона сиділа на ліжку своєї кімнати і дивилась телевізор. Приблизно о 17:30 у житловий будинок зайшов ОСОБА_1 і відразу ж вчинив з нею сварку. Він почав ображати її нецензурними словами та, без будь-якої причини, наніс приблизно три удари кулаком правої руки у ліву та праву частину голови. Від нанесених ударів вона, потерпіла, впала з ліжка, а ОСОБА_1 відразу наніс їй декілька ударів ногами в спину. Скільки точно ударів наніс їй ОСОБА_1 та якою саме ногою вона не пам`ятає. Після цього ОСОБА_1 , нанісши декілька ударів у спину та голову, взяв її, потерпілу, за одяг в ділянці грудей та «витягнув» на подвір`я, після чого закрив двері зсередини.

Протокол слідчого експерименту був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.30-32 т к/п №12017180160000105)

До протоколу слідчого експерименту від 12 квітня 2017 року долучена фототаблиця.

(а.с.33-35 т.1 к/п №12017180160000105)

Згідно висновку експерта №72 від 20 квітня 2017 року за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, що були виявлені на тілі ОСОБА_2 могли бути нанесені за обставин, на які у ході слідчого експерименту 12 квітня 2017 року вказала ОСОБА_2

(а.с.37-38 к/п №12017180160000028)

Епізод заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я 31 березня 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я 31 березня 2017 року не визнав і дав показання про те, що такого ніколи не було і бути не могло. Якби він, обвинувачений, наносив удари ОСОБА_2 ногами, то вона, як жінка похилого віку, не піднялась би. ОСОБА_2 повідомила, що він, обвинувачений, «заплаче», так як вона сплатить будь-які гроші лікарям і вони напишуть саме те, що вона їм скаже. 31 березня 2017 року він перебував на роботі і робочий день в нього розпочинається з 07 години ранку і до 18 години або до 19 години вечора. В цей день він ОСОБА_2 не бачив взагалі. Він ніяких тілесних ушкоджень на ОСОБА_2 не бачив, так як він прийшов з роботи і ліг спати. Він не знає де в неї взялись тілесні ушкодження.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 своє вини у вчиненні злочину пердбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не визнав, суд вважає його вину доведеною зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами.: так, з показань потерпілої ОСОБА_2 вбачається те, що вона була в хаті і в цей час зайшов ОСОБА_1 , який був в нетверезому стані і став виражатися в її адресу нецензурною лайкою. Потім він підійшов до неї і наніс їй удар рукою в голову. Вона почала втікати, однак перечепилася через поріг і впала «ницьма», тобто обличчям до низу, а ОСОБА_1 в цей час підбіг до неї та почав наносити їй удари взутими ногами в статеві органи. Він наніс їй, приблизно 3-4 удари, і коли вона, піднявшись, прийшла до сусідки, то в капцях було повно крові. Вона прийшла до сусідки ОСОБА_6 і остання викликала «швидку допомогу». Вона, потерпіла, була госпіталізована в хірургічне відділення, де їй мали робити «підшивання», однак вона відмовилась, так як у неї хворе серце. Нікого зі сторонніх осіб, крім ОСОБА_1 , в її будинку не було. Її, потерпілу, побитою бачила сусідка ОСОБА_12 , її чоловік та брат.

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона точно не пам`ятає, але був випадок, що бабця ОСОБА_2 прийшла до них додому, на вулицю Грушевського. Вона скаржилася на те, що її труси були в крові, а також на біль в животі. ОСОБА_2 їй, свідку, пояснила, що вона втікала від ОСОБА_1 і, перечепившись, впала на вулиці. ОСОБА_1 , в цей час, підбігши до неї, почав наносити їй удари ногами в ділянку сідниць. Вона, свідок, вколола їй заспокійливе, однак це не допомогло. Вночі вона викликала "швидку" допомогу і ОСОБА_2 була госпіталізована. Вона не говорила їй, свідку, скільки ударів завдав їй ОСОБА_1 , коли «випала» в неї матка, але говорила, що він бив її ногами. Коли приїхала «швидка», то медсестра положила ОСОБА_2 на спину і почала «вправляти» їй матку. Вона бачила також труси ОСОБА_2 в крові, так як при ній, свідку, ОСОБА_2 переодягалась. Крім цього, синці були, їй здається, також і на голові. Після того як ОСОБА_2 повернулась з лікарні, то вона два місяці проживала в неї і вона її доглядала.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду заподіяння ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я 31 березня 2017 року, підтверджується протоколом огляду місця події від 12 квітня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих, з якого вбачається, що місцем огляду є господарство ОСОБА_2 , що розташоване в АДРЕСА_1 . В ході огляду потерпіла ОСОБА_2 повідомила за яких обставин 31 березня 2017 року ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження.

Протокол був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.73-74 к/п №12017180160000105)

До протоколу огляду місця події від 12 квітня 2017 року долучена фототаблиця.

(а.с.75-77 к/п №12017180160000105)

Висновком експерта №67 від 20 квітня 2017 року підтверджується, що ОСОБА_2 , з 01 по 11 квітня 2017 року лікувалась стаціонарно у відділенні травматології, де встановлено діагноз: «тупа травма живота. Випадіння шийки матки.Забій грудної клітки зліва». Тілесне ушкодження у вигляді випадіння шийки матки після травми живота є результатом дії тупого предмета, могло виникнути від удару (ударів) кулаком, ногою 31 березня 2017 року і згідно п.2.3.2а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки легкого із короткочасним розладом здоров`я. Для падіння на тверду плоску поверхню, виступаючий предмет ушкодження не характерне. «Забій грудної клітки зліва» згідно п.4.6 не враховується при оцінці ступеню тяжкості ушкоджень.

Із даних медичних документів експерт не може достовірно встановити кількості травматичних дій (ударів).

(а.с.83-84 к/п №12017180160000105)

В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_11 свій висновок підтримав і дав роз`яснення, що ОСОБА_2 являється «жінкою у віці», а тому, навіть коли нападник її тільки штовхав, то вона відчувала біль.

Висновок ним був проведений на підставі медичних документів. Особистий огляд потерпілої ОСОБА_2 він не здійснював. Зазначені в діагнозі: забій спини, грудної клітки згідно п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров`я від 17 січня 1995 року) не є тілесними ушкодженнями.

Діагностуваня «випадіння шийки матки» відноситься до компетенції гінеколога. Як правило, випадіння шийки матки відбувається при різкому підвищенні черевного тиску у людей похилого віку. Черевний тиск підвищується при зовнішній дії на ділянку живота. Такими зовнішніми діями може бути удар в ділянку живота, різкий поштовх в ділянку живота долонею або будь-яким предметом. Також не виключається випадіння шийки матки із падіння з невеликої висоти. В історії хвороби ОСОБА_2 не вказано зовнішніх ушкоджень в ділянці живота, однак, на животі видимі тілесні ушкодження виникають рідко і це пов`язано з анатомічними властивостями живота.

Не виключено отримання тілесних ушкоджень у виді випадіння шийки матки при обставинах, на які зазначила потерпіла під час слідчого експерименту, про те, що вона впала «навколішки», а ОСОБА_1 наносив їй удар ногою в таз та статеві органи.

Перебуваючи в положенні «навколішках», потерпіла ОСОБА_2 могла отримати таке ушкодження при нанесенні ударів рукою чи ногою, починаючи з ділянки реберної дуги до кісток таза.

Не можна достовірно встановити в якому положенні знаходився нападник відносно потерпілої із-за відсутності зовнішніх тілесних ушкоджень.

Травмуюча сила для отримання тілесних ушкоджень у виді випадіння шийки матки являється незначною, з врахуванням віку потерпілої і положення в якому вона знаходилася. Саме положення потерпілої «в навколішках» сприяє випадінню шийки матки при невеликій травматичній дії на ділянку живота.

Під час випадіння шийки матки в потерпілої могла бути незначна кровотеча з зовнішніх статевих органів.

Випадіння шийки матки супроводжується болем.

Шийка матки «вправляється» швидко. Оскільки ушкоджений підтримуючий апарат (зв`язки, судини, м`язи), то після вправлення матка знову може випасти. Тривалість лікування залежить від загоювання «підтримуючого апарату». Щоб матка повторно не випала, то шийка матки фіксується відповідними пристроями до відновлення функції «підтримуючого апарату». Коли потерпіла побачила кров, то сприйняла це як місце травми.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 12 квітня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю потерпілої ОСОБА_2 учасники слідчого експерименту зібралися в житловому будинку ОСОБА_2 , розташованому в АДРЕСА_1 , де потерпіла ОСОБА_2 розповіла та показала, що 31 березня 2017 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, вона перебувала на кухні свого житлового будинку і готувала їжу. У цей час до будинку зайшов ОСОБА_1 і побачивши його, вона, потерпіла, намагалась втекти, оскільки боялась нанесення тілесних ушкоджень. Побачивши її, потерпілу, ОСОБА_1 почав кричати та ображати ОСОБА_2 нецензурними словами, після чого відразу наніс один удар кулаком їй в голову, а потім, взявши її, потерпілу, за одяг, наніс ще один удар їй кулаком у потилицю, від чого вона, потерпіла, впала на коліна. Після цього, ОСОБА_1 , підійшовши до неї ззаду, наніс декілька ударів ногами в область тазу та статевих органів, а також грудей та спини потерпілої. Після цього їй, потерпілій, вдалось втекти і вона побігла до господарства сусідів.

Протокол слідчого експерименту був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.89-91 к/п №12017180160000105)

До протоколу слідчого експерименту від 12 квітня 2017 року долучена фототаблиця.

(а.с.92-94 т.1 к/п №12017180160000105)

Згідно висновку експерта №76 за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи від 24 квітня 2017 року, тілесне ушкодження – «тупа травма живота.Випадіння шийки матки» у ОСОБА_2 із якими вона лікувалась стаціонарно з 1 по 11 квітня 2017 року у відділенні травматології Млинівської ЦРЛ, могло бути спричинене за обставин, на які вона вказала під час проведення із нею слідчого експерименту.

(а.с.96-97 т.1 к/п №12017180160000105)

Епізод заподіяння ОСОБА_2 легкого тілесного ушкодження 04 жовтня 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду заподіяння ОСОБА_2 легкого тілесного ушкодження 04 жовтня 2017 рокусвоєї винни не визнав і дав показання про те, що будь-яких тілесних ушкоджень 04 жовтня 2017 року він ОСОБА_2 не наносив. Він не пам`ятає де був 04 жовтня 2017 року.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України не визнав, суд вважає його вину доведеною по епізоду заподіяння легкого тілесного ушкодження 04 жовтня 2017 року, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України зібраними та перевіреними в ході судвого засідання доказами: так з показань потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні підтверджується те, що 04 жовтня 2017 року о 13 годині вона перебувала у своєму господарстві на кухні. Туди ж зайшов ОСОБА_1 і виражаючись нецензурною лайкою, почав наносити їй удари руками в голову. Вона стала тікати від нього і, перечепившись за сходинки, впала «ницьма». Під хлівом стояли вила, в яких був зламаний «держак». ОСОБА_1 вхопив «держака» і почав наносити удари. Скільки було ударів вона не пам`ятає. В господарстві, крім ОСОБА_1 , нікого не було. Після того як ОСОБА_1 її побив, то вона пішла до сусідки і вся вона була закривавлена. Зайшовши на подвір`я до сусідки ОСОБА_6 вона впала, так як їй стало погано. ОСОБА_6 викликала «швидку допомогу». Вдома в сусідки був її чоловік та її брат ОСОБА_13 . Вона перебувала на лікування десь неділь дві.

Показаннями свідка ОСОБА_6 підтверджується та обставина, що приблизно, у вересні 2017 року, вона допомагала ОСОБА_2 «вибирати» картоплю. Картоплю вони поносили до льоха. ОСОБА_2 , практично, вдома не жила, так як постійно втікала з дому, тому що її бив ОСОБА_1 Ввечері, цього ж дня, ОСОБА_2 прибігла до неї додому, вона була дуже схвильована і повідомила, що ОСОБА_1 бив її «дрючком» по спині, тому що вона зробила йому зауваження за картоплю, яку він хотів винести з дому. Особисто вона, свідок, бачила синець на спині ОСОБА_2 . В цей вечір ОСОБА_2 додому ночувати не пішла.

Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що десь, приблизно, у жовтні 2017 року, він з дружиною допомагав ОСОБА_2 «вибирати» вдома картоплю. Цього ж дня ввечері, а можливо і на слідуючий день, за плином часу, точно дати не пам`ятає, до них додому прийшла ОСОБА_2 , яка була вся в сльозах. ОСОБА_2 повідомила їм з дружиною, що коли вона зробила зауваження Туру ОСОБА_14 з приводу картоплі, яку він хотів винести з дому, то ОСОБА_1 її побив.Вона також повідомила, що в неї на голові гуля і на слідуючий день вона поїхала до експерта на огляд. Поліцію ОСОБА_2 викликала сама і в цей день поліція була і в них вдома, де оформлявся протокол огляду.

Показання свідка ОСОБА_15 свідчать про те, що ОСОБА_2 неодноразово наносились тілесні ушкодження її внуком ОСОБА_1 . Підтверджує той факт, що ОСОБА_2 приходила з розбитою головою до ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , але коли саме це було він сказати точно не може. В жовтні 2017 року зранку він їхав на поле, десь приблизно о 10 годині, і бачив ОСОБА_2 , яка була «ціла», а приблизно о годині 15-16 вечора він бачив її в ОСОБА_16 і в неї була розбита голова, а також він бачив кров на її руках. Вона при ньому, свідку, повідомила, що її внук її знов розбив голову.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду заподіяння ОСОБА_2 легкого тілесного ушкодження 04 жовтня 2017 року, підтверджується заявою ОСОБА_2 від 04 жовтня 2017 року, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який перебуваючи в належному їй господарстві в АДРЕСА_2 жовтня 2017 року наніс їй тілесні ушкодження.

(а.с.13 к/п №12017180160000478)

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 04 жовтня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю потерпілої ОСОБА_2 учасники зібралися біля житлового будинку ОСОБА_2 , розташованому в АДРЕСА_1 , де потерпіла ОСОБА_2 розповіла та показала, що біля металевого циркулярного станка ОСОБА_1 дерев`яною палицею наніс їй тілесні ушкодження. Під час огляду самого житлового будинку потерпіла ОСОБА_2 вказала, що в приміщенні кухні, біля грубки, ОСОБА_1 наносив їй тілесні ушкодження.

Під час огляду було вилучено дерев`яну палицю, якою ОСОБА_1 наносив ОСОБА_2 тілесні ушкодження.

Протокол огляду місця події був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.15-16 к/п №12017180160000478)

До протоколу огляду місця події від 04 жовтня 2017 року долучено фото таблицю

(а.с.17-19 к/п №12017180160000478)

Згідно висновку експерта №287 від 20-26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 , 05 жовтня 2017 року зверталась за медичною допомогою в Млинівську ЦРЛ оглянута травматологом, неврологом, виявлено крововилив в ділянці лопатки зліва, встановлено: «забій м`яких тканин голови. Забій лівої половини грудної клітки. Забій лопатки зліва». Тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці лопатки зліва є результатом дії тупого предмета, могло утворитись від удару дерев`яною палицею, кулаком, ногою 04 жовтня 2017 року і згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров`я від 17 січня 1995 року) має ознаки легкого. «Забій м`ягких тканин голови. Забій лівої половини грудної клітки. Забій лопатки зліва» згідно п.4.6. тих же «Правил…» не оцінюється при встановленні тяжкості тілесних ушкоджень. Тілесне ушкодження для самовільного падіння на тверду, плоску поверхню не характерне.

Із тілом потерпілої не менше одного разу контактував травмуючий предмет.

(а.с.29-30 к/п №12017180160000478)

Свій висновок від №287 від 20-26 жовтня 2017 року судмедексперт ОСОБА_11 підтримав та дав до нього роз`яснення наступного змісту: не виключається заподіяння тілесних ушкоджень дерев`яною палицею.

Цей висновок зроблений на підставі записів у медичних документах.

Об`єктивно на тілі ОСОБА_2 медичними працівниками було виявлено одне тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці лівої лопатки. Встановлені при огляді забій грудної клітки і лопатки не відносяться до тілесних ушкоджень.

Враховуючи дані слідчого експерименту, експертом зроблено висновок, що на тілі ОСОБА_2 було виявлено одне видиме тілесне ушкодження. При такому механізмі, на який вказала ОСОБА_2 під час слідчого експерименту, в неї міг утворитись крововилив в ділянці лівої лопатки, який був виявлений під час огляду медичним працівником.

ОСОБА_2 могла б отримати крововилив в ділянці лівої лопатки при обставинах, коли б на неї не діяли зовнішні фактори (ніхто не вдарив, не штовхнув), однак отримання таких тілесних ушкоджень, які виявлені у ОСОБА_2 , при обставинах, із-за відсутності зовнішніх факторів, буває рідко. Можливе виникнення тілесних ушкоджень і при падінні на тверду поверхню, зокрема, на землю, асфальт, однак при цьому виникають більш тяжчі тілесні ушкодження голови, і, як правило, при самовільному падіння з положення стоячи, людина падає навзнак і тоді, в першу чергу, травмується потилична ділянка голови і таке падіння має тяжкі наслідки.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 05 жовтня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю потерпілої ОСОБА_2 учасники слідчого експерименту зібралися біля житлового будинку ОСОБА_2 , розташованому в АДРЕСА_1 , де потерпіла ОСОБА_2 розповіла та показала, що 04 жовтня 2017 року вона перебувала у своїх сусідів. Приблизно о 12 годині, вона вирішила піти до свого місця проживання, щоб перебрати картоплю. Прийшовши за місцем свого проживання вона побачила, що ОСОБА_1 немає вдома, а тому вирішила піти до будинку та щось «перекусити». Зайшовши до будинку, вона пішла до приміщення кухні, зробила собі бутерброд та присіла на ліжко. Саме в цей момент до будинку зайшов ОСОБА_1 , який відразу почав кричати до неї, погрожувати та виражатись нецензурною лайкою. Підійшовши до неї, замахнувся та наніс їй один удар кулаком правої руки в ліву частину голови. Вона відразу стала з ліжка, а ОСОБА_1 продовжував наносити їй удари ногою по правій нозі, один удар наніс вище коліна правої ноги, а другий – по тій же нозі, нижче коліна. Вона, потерпіла, почала від нього втікати, а ОСОБА_1 вийшов на вулицю та повернувся з дерев`яною палицею в руках. Після цього, ОСОБА_1 почав наносити близько 3-4 ударів палицею по лівій частині спини. Вона, потерпіла, після отриманих ударів вибігла на подвір`я та перечепившись, впала на землю, однак ОСОБА_1 і після цього продовжив наносити їй удари палицею по лівій частині її спини та по лівій руці, з якої, після нанесених ударів, пішла кров.

Протокол слідчого експерименту був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.32-34 к/п №12017180160000478)

До протоколу слідчого експерименту долучено фототаблицю.

(а.с.35-37 к/п №12017180160000478)

Відповідно до висновку експерта №303 від 30 жовтня 2017 року тілесне ушкодження, що було виявлене у ОСОБА_2 , могло бути нанесене за обставин, на які вона вказала під час слідчого експерименту.

(а.с.39-40 к/п №12017180160000478)

Епізод крадіжки кабелю ПАТ «Укртелеком» в листопаді 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду крадіжки кабелю ПАТ «Укртелеком» в листопаді 2017 року вину визнав частково і дав показання про те, що він не згідний з розміром кабелю. Він викрав десь метрів 10-15 кабелю. Він продав цей кабель циганам, точно коли це було не пам`ятає. Ніж він взяв в себе вдома. Кабель лежав в траві і був зарощений травою. Кабель був відключений і точної ваги він не пам`ятає. Кабель він продав десь за гривень 80. Під час слідчого експерименту, який проводився, працівник поліції ОСОБА_17 привіз шматок кабелю і привіз також двох понятих, однак це не був той кабель, який викрадав.

Під час проведення слідчого експерименту він визнавав свою вину повністю по цьому епізоду.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини по епізоду крадіжки кабелю ПАТ "Укртелеком" в листопаді 2017 року, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав частково, суд вважає його вину доведеною зібранними і перевіреними в ході судового засідання доказами: так з показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що вона проживає в с.Терешів, Млинівського району Рівненської області. В неї вдома не працював телефон і від односельчан їй стало відомо, що була вчинена крадіжка кабелю.

Показаннями свідка ОСОБА_19 підтверджується, що він був запрошений в якості понятого по факту крадіжки кабелю ОСОБА_1 . Коли вони приїхали з ОСОБА_10 і поліцейськими, то в їх присутності ОСОБА_1 показав, де «палив» кабель. Це було в ОСОБА_1 за хатою. В цьому місці був виявлений шматок кабелю, який поліцейський взяв зі згарища. ОСОБА_1 в його присутності сказав, що тут він «перепалив» кабель.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду крадіжки кабелю ПАТ «Укртелеком» в листопаді 2017 року, підтверджується відношенням Млинівської СЛД№2 Дубенського РЦТ №123 Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» №21 від 08 грудня 2017 року, згідно якого 08 грудня 2017 року при обслуговуванні ліній зв`язку було виявлено викрадення кабелю ТПП 10*2*0,4-105м на повітряній лінії між с.Привітне та с.Терешів. Вартість викраденого кабелю становить 1032 грн. з ПДВ.

(а.с.89 к/п №12017180160000478)

Згідно довідки Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» №548-18 від 11 грудня 2017 року за результатами проведення комісійного обстеження встановлено, що 08 грудня 2017 року було викрадено кабель ТПП10х2х0,4 вартістю 1032,51 грн.

(а.с.90 к/п №12017180160000478)

Протоколом огляду місця події від 08 грудня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю спеціаліста, підтверджується, що учасники зібралися в с.Привітне, Млинівського району Рівненської області. Безпосереднім об`єктом огляду являється магістральна повітряна лінія сполученням Привітне-Терешів. При проведенні огляду п`ятої опори виявлено відсутність кабеля ТПП 10х2 та підвішу вального троса діаметром 3 мм.

Із місця події вилучено частини кабелю та підвісного дроту із наявними слідами перекусу із опор №5 та №7.

Протокол огляду місця події був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.113 к/п №12017180160000478)

До протоколу огляду місця події долучено фототаблицю.

(а.с.114-116 к/п №12017180160000478)

Згідно протоколу огляду місця події від 13 грудня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю ОСОБА_1 , місцем проведення огляду є господарство належне ОСОБА_2 , розташоване по АДРЕСА_1 . Безпосереднім об`єктом огляду являється ділянка земельного покриву із попелом, безпосередньо на попелі виявлено кабель зв`язку чорного кольору, який перебуває у частково деформованому стані, довжиною приблизно 75 сантиметрів. На виявленому кабелі зв`язку наявні зовнішні ознаки обпалювання.

Із місця події вилучено кабель зв`язку чорного кольору, який поміщений в спецпакет експертної служби МВС№1705097.

(а.с.118 к/п №12017180160000478)

До протоколу огляду місця події долучено фототаблицю.

(а.с.119-120 к/п №12017180160000478)

Протоколом огляду речей від 14 грудня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих, з участю спеціаліста, підтверджується, що об`єктом огляду є спецпакет експертної служби МВС №0619037. В даному пакеті наявні дві частини кабелю зі слідами пошкодження довжиною 17 та 14 сантиметрів та дві частини дроту. Спеціаліст заявив, що даний кабель є кабелем «ТПП 10х2х0,4», із технічними характеристиками «10х2».

Наступним об`єктом огляду є спецпакет експертної служби МВС №1705097, в якому наявний кабель зі слідами деформації та ознаками обпалювання, довжиною приблизно 75 см. Спеціаліст заявив, що даний кабель є кабелем «ТПП 10х2х0,4».

На запитання слідчого спеціаліст відповів, що кабель виявлений в спецпакеті експертної служби МВС №0619037 та кабель виявлений в спецпакеті експертної служби МВС №1705097 є ідентичними. Даний кабель можливо перерізати будь-яким гострим предметом, наприклад, ножем, який використовується в побуті чи плоскогубцями. Кабель «ТПП 10х2х0,4» може бути використаний з метою реалізації вмістимого в ньому міді, яку можливо здобути шляхом обпалювання даного кабелю.

(а.с.121 к/п №12017180160000478)

До протоколу огляду предмета долучена фототаблиця.

(а.с.122-124 к/п №12017180160000478)

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23 грудня 2017 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих, за участю підозрюваного ОСОБА_1 , учасники слідчого експерименту зібралися в господарстві, належному ОСОБА_2 , що в АДРЕСА_1 .. ОСОБА_1 розповів, що в листопаді 2017 року він повертався додому в с.Терешів, Млинівського району з с.Уїздці Млинівського району. Перебуваючи в с.Терешів, Млинівського району Рівненської області він побачив, що від господарства Завадських провисає дуже низько від землі кабель. Тоді він вирішив даний кабель обрізати та здати на металобрухт. Того ж дня, він пішов до місця свого проживання, взяв ніж та повернувся до місця, де він побачив кабель. Після цього він виліз на дерево та ножем обрізав кабель з однією сторони стовпа, який стоїть поблизу господарства Завадських, а також перерізав кабель з іншого стовпа, який стоїть в долині біля річки. Даний кабель він змотав у моток та заніс додому. Наступного дня, коли нікого не було вдома, він обпалив даний кабель на вогні та вийняв мідь. Через декілька днів мідь, яку дістав з кабелю, він продав циганам за 190 гривень.

Під час слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 добровільно видав ніж та пояснив, що саме цим ножем він перерізав кабель.

Протокол слідчого експерименту був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.198-200 к/п №12017180160000478)

До протоколу слідчого експерименту долучено фототаблицю.

(а.с.201-204 к/п №12017180160000478)

Епізод заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2 05 січня 2018 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2 05 січня 2018 року вину не визнав і дав показання про те, що не визнає вину, тому що потерпіла ОСОБА_2 щось там «понакручувала», а міліція невідомо що «зробила», а відтак хай ОСОБА_2 дає свої показання.

Він, обвинувачений, точно не пам`ятає де був 05 січня 2018 року, можливо на роботі, можливо у матері, можливо у с.Посників. Коли він ішов з дому, то ніяких тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не було, а коли прийшов, то також не бачив на ОСОБА_2 ніяких тілесних ушкоджень. Коли ОСОБА_2 лягала у лікарню, то він не бачив і чому лягла він також не знає. Йому особисто нічого не відомо ні про вивих, ні про перелом руки. Ніяких конфліктів у нього з бабою 05 січня 2018 року не було. Він бабу в лікарні не провідував, так як постійно перебуває на роботі. Баба має свої гроші, а він – свої.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, суд вважає його вину доведеною зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами: так, з показань потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що не пам`ятає, якого числа все це було, вона сиділа «розібрана» біля груби і вже хотіла лягати спати. В цей час прийшов ОСОБА_1 , який був в нетверезому стані і почав наносити їй удари в голову кулаками, то в ліву, то в праву сторону. Вона впала на диван, «на ознак» і коли піднялась та сіла, то ОСОБА_1 знову почав бити її кулаком в голову і вона знову впала. Коли вона, потерпіла, в черговий раз піднялась, то він знов підбіг до неї і почав бити кулаками. Їй було нанесено десь ударів 7-8, так як він її бив, як « ОСОБА_20 ». Вона затулила носа руками, однак ОСОБА_1 в цей час наніс їй удар рукою по руці і «перебив» їй кисть. Їй стало дуже зле і почало «жати» серце. Вона взяла з-під подушки таблетки, щоб випити, однак в цей час в кімнату зайшов ОСОБА_1 , який виламав їй руку, забрав таблетки і сказав «Здихай!», викинувши таблетки на вулицю. Вона хотіла втекти до сусідів, однак впала і втратила свідомість. Коли він побачив, що вона, потерпіла, лежить, то побіг на кухню і взявши воду, почав лити на неї. З приводу нанесення їй тілесних ушкоджень вона лежала в лікарні і їй наклали «гіпс» на руки.

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що подробиць вона згадати вже не може, але знає що у ОСОБА_2 була переламана рука. Вона прийшла до них додому і повідомила, що їй дуже сильно болить в ділянці руки. Рука в ОСОБА_2 була зігнута і вона скаржилась на болі в зап`ясті. ОСОБА_2 повідомила їй, що її вдарив ОСОБА_1 , але чи рукою чи ногою, вона вже точно сказати не може.

Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що приблизно в січні 2018 року, ОСОБА_21 прийшла до них з дружиною додому і почала скаржитись на те, що ОСОБА_1 києм перебив їй руку. На наступний день ОСОБА_2 їздила в лікарню і їй там наклали гіпс. У ОСОБА_2 були також тілесні ушкодження на тім`ї. ОСОБА_2 пояснила, що бив її ОСОБА_1 кулаками. Вона також пояснила, що коли вона впала, то ОСОБА_1 почав копати її ногами. Прийшла до них ОСОБА_2 вся закривавлена. ОСОБА_2 пояснила, що коли вона втікала, то перечепилася і коли вона впала, то ОСОБА_1 продовжив "копати" її ногами. Про нанесені тілесні ушкодження йому відомо зі слів ОСОБА_2 .

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2 05 січня 2018 року, підтверджується заявою ОСОБА_2 від 06 січня 2018 року, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який 05 січня 2018 року близько 16 години, за місцем її проживання в с.Терешів, заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді забоїв, синців, на кисті правої руки, передпліччя лівої руки, голови.

(а.с.11 к/п №12018180160000015)

Згідно протоколу огляду місця події від 02 лютого 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю потерпілої ОСОБА_2 , місцем проведення огляду є господарство належне ОСОБА_2 , розташоване по АДРЕСА_1 . Під час огляду потерпіла ОСОБА_2 заявила та вказала, що 05 січня 2018 року в кімнаті будинку, коли вона перебувала на дивані, ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження.

З місця події нічого не вилучалось.

(а.с.13-14 к/п №12018180160000015)

До протоколу огляду місця події долучено фототаблицю.

(а.с.15-16 к/п №12018180160000015)

З висновку експерта №11 від 18-23 січня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 з 6 по 16 січня 2018 року лікувалась стаціонарно у відділенні неврології Млиінвської ЦРЛ, де після обстежень виявлено такі тілесні ушкодження: «повторна ЗЧМТ. Струс головного мозку. Закритий перелом п`ятої п`ясної кістки справа». Вказані ушкодження є результатом дії тупих предметів, могли утворитись від ударів рукою, ногою чи іншим тупим предметом 05 січня 2018 року. Струс головного мозку згідно п.2.3.1.а. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки легкого тілесного ушкодження із короткочасним розладом здоров`я. Перелом 5-ї п`ясної кістки згідно п.2.2.1.в тих же «Правил…» є ушкодженням середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я. Ушкодження не є характерними для самовільного падіння на тверду поверхню чи виступаючий предмет.

Із медичних документів експерт не може зробити достовірного висновку про кількість травматичних дій, але їх мало бути не менше двох.

(а.с.25-26 к/п №12018180160000015)

В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_11 свій висновок підтримав і дав до нього роз`яснення: тілесне ушкодження у вигляді перелому п`ятої п`ясної кістки виникає від механічного впливу на ділянку кістки. Це ребро долоні.

Таке ушкодження не характерне для самовільного падіння з упором на руку. Як правило, при самовільному падінні з упором на руку виникає перелом променевої кістки в типовому місці.

Для того, щоб відбувся перелом п`ятої п`ясної кістки необхідно заподіяння удару по ділянці кістки, «рублячий» удар кистю по твердій обмеженій поверхні або стискання кисті рукою нападника, або якимось твердим тупим предметом. Для того, щоб виникли такі тілесні ушкодження необхідно прикласти значну фізичну силу, однак враховуючи вік ОСОБА_2 , сила прикладання могла бути порівняно невеликою.

Тілесні ушкодження при «рублячому» ударі заподіюються самою людиною, коли вона наносить удар по твердому предмету (наприклад, по ребру дошки).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 02 лютого 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих, з участю потерпілої ОСОБА_2 , статиста учасники слідчого експерименту зібрались в житловому будинку ОСОБА_2 , що знаходиться в АДРЕСА_1 . Потерпіла ОСОБА_2 розповіла та показала, що 05 січня 2018 року, в обідню пору, вона повернулась з селища Млинів до місця свого проживання. В цей час ОСОБА_1 перебував в приміщенні кухні. Перебуваючи в кімнаті, вона розпалила грубку та присіла на диван. Через деякий час до кімнати, де вона перебувала зайшов ОСОБА_1 , який почав на неї кричати, ображати нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. Вона, потерпіла, у відповідь просила ОСОБА_1 її не чіпати, однак ОСОБА_1 її не слухав. Підійшовши до неї, потерпілої, ОСОБА_1 наніс їй один удар кулаком своєї правої руки в її ліву частину голови. Від нанесеного удару вона похилилась назад. Тоді ОСОБА_1 , кулаком своєї лівої руки, наніс їй другий удар в праву частину голови, в результаті чого вона впала на диван, а ОСОБА_1 вийшов з кімнати. Після цього, вона, потерпіла, піднялась з дивана та вирішила втекти з будинку до своїх сусідів ОСОБА_16 . Коли вона, потерпіла, виходила з будинку, то саме в цей момент її побачив ОСОБА_1 , який наздогнав її і, взявши за одяг, «засунув» назад до кімнати, покинувши її біля дивана на підлозі. Коли вона лежала на підлозі, то ОСОБА_1 знову вийшов з кімнати. Після того, як ОСОБА_1 вийшов з кімнати, то вона підвелась на ноги та присіла на диван. Їй стало дуже погано, тому вона, потерпіла, взявши під подушкою таблетки, хотіла їх випити, однак в цей момент до кімнати зайшов ОСОБА_1 , який побачивши, що вона, потерпіла, тримає в руках таблетки, підбіг до неї та схопивши своєю рукою за її праву руку, в ділянці зап`ястя, почав викручувати руку і забирати таблетки. Забравши таблетки, ОСОБА_1 , вхопивши її за шию, почав її душити. Вона, потерпіла, почала кричати. Після цього ОСОБА_1 знову почав наносити їй удари по голові. Скільки ударів він їй наніс по голові вона, потерпіла, не пам`ятає, однак ударів було не менше 5-6. Вона, потерпіла, відчула, що в неї по обличчю стікає кров. ОСОБА_1 ще декілька разів наніс їй кулаками своїх рук по голові, в результаті чого вона втратила свідомість. Коли вона, потерпіла, прийшла до свідомості, то побачила, що над нею стоїть ОСОБА_1 з шприцом у руках. Вона, потерпіла, почала плакати та просити його, щоб він її не чіпав. Через деякий час приїхав її опікун ОСОБА_22 , який завів її до сусідів ОСОБА_16 .

Протокол слідчого експерименту був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.31-33 к/п №12018180160000015)

До протоколу слідчого експерименту долучено фототаблицю.

(а.с.34-37 к/п №12018180160000015)

Висновком експерта №18 від 6-7 лютого 2018 року підтверджується, що тілесне ушкодження у ОСОБА_2 у вигляді закритого перелому 5-ї п`ясної кістки правої кисті могло утворитись від викручування кисті потерпілої, струс головного мозку може бути результатом ударів руками по голові, як показала потерпіла під час проведення із нею слідчого експерименту.

(а.с.39-40 к/п №12018180160000015)

В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_11 свій висновок від 6-7 лютого підтримав і дав до нього роз`яснення слідуючого змісту: не виключено перелом п`ятої п`ясної кістки правої кисті при стисканні кисті рукою нападника. Показання ОСОБА_2 в цій частині, в ході слідчого експерименту, не суперечать можливому механізму утворення перелому п`ятої п`ясної кістки. При стисканні самої кисті, з одночасним її викручуванням, створюються умови для виникнення перелому при застосуванні порівняно невеликої сили на саму кістку, де відбувся перелом.

Загальна кількість травматичних дій мала б бути не менше двох.

Під час перелому п`ятої п`ясної кістки видимих тілесних ушкоджень відразу може і не бути і їх, як правило, і не має. Пізніше, через декілька годин, може проявлятися набряк.

При переломі кістки відбувається травмування м`яких тканин відломками кістки, а це, відповідно, викликає больові відчуття.

Для того, щоб виник струс головного мозку, достатньо одноразового прикладання сили рукою по голові. Струс головного мозку у ОСОБА_2 був уже повторний, а тому великого зусилля прикладати не потрібно було.

Епізод крадіжки належної ОСОБА_2 металевої січкарні 08 лютого 2018 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду крадіжки належної ОСОБА_2 металевої січкарні 08 лютого 2018 року не визнав і дав показання про те, що він проживав в господарстві ОСОБА_2 тривалий час, з 2008 року, так як ОСОБА_2 являється його бабою. Він знав, де що в господарстві знаходиться, так як мав вільний доступ до усього, що було в господарстві, а тому не вкрав, а взяв за місцем проживання з господарства січкарню і продав в сусіднє село. Не пам`ятає яку суму отримав від реалізації січкарні, так як пройшло дуже багато часу. Січкарня була придбана ще за життя його батька. Гроші від реалізації січкарні він обернув у свою користь.

Не дивлячиь на те що обвинуваений ОСОБА_1 по епізоду крадіжки належної ОСОБА_2 метелевої січкарні 08 лютого 2018 року, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України своєї вини не визнав, суд вважає його вину доведеною зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами: так з показань потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що вона вже два роки майже вдома не проживає. Приблизно півроку тому назад чоловік сусідки ОСОБА_23 пішов по воду і побачив слід від коліс воза. ОСОБА_24 подивитися і коли зайшов на подвір`я та зайшовши в «шопу» виявив відсутність сікарні і повідомив потерпілій, що немає січкарні.

Вона, потерпіла, викрадену січкарню купила разом зі своїм батьком десь років 30 тому назад і вважає цю січкарню своєю власністю.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду крадіжки належної ОСОБА_2 металевої січкарні 08 лютого 2018 року, підтверджується заявою ОСОБА_2 від 08 лютого 2018 року, в якій вона просить встановити та притягнути до відповідальності невідому особу, яка в період з 14 години 07 лютого 2018 року по 15 годину 08 лютого 2018 року , перебуваючи в належному їй господарстві, що в АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку належної їй січкарні, чим заподіяв їй майнову шкоду на суму 1000 гривень.

(а.с.39-40 к/п №12018180160000015)

Згідно протоколу огляду місця події від 08 лютого 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих з участю потерпілої ОСОБА_2 , місцем проведення огляду є господарство належне ОСОБА_2 , розташоване по АДРЕСА_1 . Під час огляду потерпіла ОСОБА_2 заявила, що в господарській будівлі знаходилась належна її січкарня, яка була викрадена.

В ході огляду зі східної сторони від будинку, на сніговому покриві було виявлено сліди від коліс підводи та сліди від копит в множинній кількості.

З місця події нічого не вилучалось.

Протокол огляду місця події був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.78-79 к/п №12018180160000015)

До протоколу огляду місця події долучено фототаблицю.

(а.с.80-82 к/п №12018180160000015)

Як вбачається з заяви ОСОБА_25 від 09 лютого 2018 року, ОСОБА_25 добровільно видав працівникам поліції січкарню вітчизняного виробництва, яку придбав у ОСОБА_1 08 лютого 2018 року за 270 грн. для власних потреб.

(а.с.100 к/п №12018180160000015)

Протоколом огляду речей від 09 лютого 2018 року, проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу України, в присутності понятих, з участю потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_25 , підтверджується, що об`єктом огляду являється металева січкарня радянського виробництва, яку добровільно видав ОСОБА_25 . Під час огляду проводилось зважування металевої січкарні та встановлено її загальну вагу – 75 кг.

Під час огляду метелеву січкарню було вилучено в Млинівське ВП.

Протокол огляду речей був зачитаний всім учасникам вголос, заяв зауважень та доповнень не надійшло.

(а.с.101 к/п №12018180160000015)

До протоколу огляду речей долучено фототаблицю.

(а.с.102 к/п №12018180160000015)

Відповідно до довідки №1302-37 від 13 лютого 2018 року наданої ТОВ «Промислово-комерційна фірма Євростар», станом на 01 лютого 2018 року по 07 лютого 2018 року підприємство пропонувало середню закупівельну ціну на брухт чорних металів у розмірі 7,50 грн. за 1 кг.

(а.с.113 к/п №12018180160000015)

Дії обвинуваченого ОСОБА_26 по епізодах 17 березня 2017 року та 04 жовтня 2017 року слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, як умисні, протиправні, що виразились у заподіянні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_26 по епізоду 31 березня 2017 року слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, як умисні, протиправні, що виразились у заподіянні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_26 по епізоду крадіжки кабелю ПАТ «Укртелеком» в листопаді 2017 року та по епізоду крадіжки належної ОСОБА_2 металевої січкарні 08 лютого 2018 року слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як умисні, протиправні, що виразились у повторному, таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

Дії обвинуваченого ОСОБА_26 по епізоду 05 січня 2018 року слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, як умисні, протиправні, що виразились у заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2 , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до п.20 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) ( 2341-14 ) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції.

За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.

За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК ( 2341-14 ), які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Встановлений ст. 70 КК ( 2341-14 ) порядок, згідно з яким суд зобов`язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних, так і додаткових покарань.

Стороною захисту в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 і самим обвинуваченим ОСОБА_1 в судових дебатах було зазначено про те, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.2 ст.185, ч.1 ст.122 КК України, ґрунтується на недопустимих та неналежних доказах.

У відповідності до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, а ст.87 КПК України свідчить про те, що не допустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

В судовому засіданні сторона захисту не обґрунтувала чому докази, які надані стороною обвинувачення являються неналежними та недопустимими доказами, більше того, ні стороною захисту, ні самим обвинуваченим ОСОБА_1 не надано суду об`єктивних доказів, які б спростовували докази сторони обвинувачення, які об`єктивно, на думку суду, підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні злочинів, а тому суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.2 ст.185 КК України, доведеною.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_27 суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, а за місцем ув`язнення - посередньо, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_26 судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_26 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На думку суду, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_26 таку обставину, яка обтяжує покарання, як повторність злочинів.

Частиною 4 ст.67 КК України встановлено, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

У відповідності до ч.1 примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

У відповідності до п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», пункт 1 частини першої статті67 КК (2341-14) передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно та рецидив злочинів. Оскільки будь-які спеціальні застереження щодо визначення повторності та рецидиву злочинів у цій статті відсутні, при встановленні змісту даної обставини як такої, що обтяжує покарання, необхідно керуватися статтями 32 та 34 КК ( 2341-14 ).

Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК ( 2341-14 ) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК (2341-14) як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає міру покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає міру покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає міру покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Санкція ч. 1 ст. 122 КК України передбачає міру покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

У відповідності до ч. 2,3,4 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 125, ч.2 ст.125 КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , відносяться до злочинів невеликої тяжкості, а кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 та ч.1 ст.122 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Згідно з п.1, п.2 ч.1, ч.3 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули визначені законом строки, зокрема: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання обмеження волі або позбавлення волі. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.8 постанови від 23.12.2005 № 12«Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні: 17 березня 2017 року і 04 жовтня 2017 року – злочинів невеликої тяжкості, передбачених ч.1 ст.125 КК України, за які передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 31 березня 2017 року – злочину невеликої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, за який передбачено покарання у виді обмеження волі; листопад 2017 року та 08 лютого 2018 року, а також 05 січня 2018 року – злочинів середньої тяжкості, за які законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Крім цього, вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.3 ст.186 КК України і йому призначена міра покарання у виді п`яти років позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі за вчинення 12 серпня 2018 року тяжкого злочину.

Оскільки вчинення ОСОБА_1 злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину переривають перебіг давності, то підстав для застосування ст.49 КК України відносно ОСОБА_1 суд не вбачає.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_27 , суд враховуючи дані про особу обвинуваченого, який будучи неоднарозово судимим, належних висновків не зробив і продовжив вчиняти нові злочини, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обвинувачуваного обставин та характеризуючі дані про особу обвинуваченого, вважає, що виправлення ОСОБА_26 неможливе без ізоляції засудженого, так як саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_26 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1,4 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Поскільки, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125 КК України – 17 березня 2017 року та 04 жовтня 2017 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України – 31 березня 2017 року, кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України – в листопаді 2017 року та 08 лютого 2018 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України – 05 січня 2018 року, тобто до винесення вироку Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року, то йому слід призначити покарання за вироком Млинівського районного суду від 24 грудня 2019 року у відповідності до вимог ч.4 ст.70 КК України,

Як вбачається з вироку Млинівського районного суду від 16 травня 2019 року строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 було встановлено рахувати з дня його затримання уповноваженою службовою особою органу досудового розслідування на підставі статтей 208 КПК України, як підозрюваного у вчиненні злочину – з 13 години 00 хвилин 13 серпня 2018 року.

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Поскільки, ОСОБА_1 перебуває під вартою з 13 серпня 2018 року, то відповідно до ч.5 ст.72 КК України, слід зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 13 серпня 2018 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

До початку судового розгляду потерпіла юридична особа Рівненська філія ПАТ «Укртплеком» звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 4684,51 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку у часників процесу, вважає, що позов в частині стягнення майнової шкоди підлягає до задоволення з наступних підстав: довідкою виданою ПАТ «Укртелеком» від 11 грудня 2017 року про вартість викраденого, знищеного або зловмисно пошкодженого майна та перебування його на балансі підтверджується, що сукупна вартість викраденого майна на лінійній мережі по АТС в с.Терешів, Млинівського району Рівненської області станом на 08 грудня 2017 року складає 1032,51 грн.

Як вбачається з локального кошторису на будівельні роботи №5-1-1 на відновлення пошкодженої лінії зв`язку с.Терешів-с.Привітне Млинівського району Рівненської області, вартість будівельних робіт складає 3652,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно - небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, що визначено ч. 5 ст. 128 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі наведеного,суд прийшов до висновку, що оскільки ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди ПАТ «Укртелеком» в сумі 4684,51 грн, то заявлений цивільний позов Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 4684,51 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 05 жовтня 2017 року речовим доказом визнано дерев`яну палицю, довжиною приблизно 1,5 м, діаметром приблизно 30 мм, до якої прикріплено бирку з роз`яснювальними написами, підписами понятих та слідчого, яку передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП.

(а.с.20 к/п №12017180160000478)

Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14 грудня 2017 року речовим доказом визнано дві частини кабелю та дві частини підвісного дроту з явними ознаками перекусу, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП.

(а.с.125 к/п №12017180160000582)

Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14 грудня 2017 року речовим доказом визнано кабель зв`язку чорного кольору, який перебуває в частково деформованому стані, довжиною приблизно 75 см, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП.

(а.с.127 к/п №12017180160000582)

Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 23 грудня 2017 року речовим доказом визнано ніж, яким ОСОБА_1 перерізав кабель зв`язку, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП.

(а.с.205 к/п №12017180160000582)

Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 09 лютого 2018 року речовим доказом визнано металеву січкарню, яку повернуто під розписку потерпілій ОСОБА_2

(а.с.103 к/п №12018180160000070)

У відповідності до вимог ст. 100 ч. 9 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.122 КПК України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведенного,

керуючись ст. ст.349, 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України

с у д ,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому міру покарання у виді 160 (ста шістдесяти) годин громадських робіт.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначити йому міру покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому міру покарання у виді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому міру покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ТУРУ ОСОБА_28 призначити остаточне покарання, застосувавши принцип поглинення менш суворого більш суворим покаранням у виді 2 (двох) років позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип повного складання призначених покарань, до вироку Млинівського районного суду Рівненської області від 24 грудня 2019 року повністю приєднати невідбуту міру покарання за вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року і остаточно вважати ОСОБА_3 засудженим до 7 (семи) років позбавлення волі з відбуттям міри покарання в кримінально-виконавчій установі, зарахувавши частково відбуте покарання за вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_29 , до вступу вироку в законну силу, залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої юридичної особи – Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» завдану майнову шкоду в сумі 4684,51 (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 51 копійку.

Речові докази по справі:

- дерев`яну палицю, довжиною приблизно 1,5 м, діаметром приблизно 30 мм, до якої прикріплено бирку з роз`яснювальними написами, підписами понятих та слідчого, яку передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП – знищити;

-дві частини кабелю та дві частини підвісного дроту з явними ознаками перекусу, кабель зв`язку чорного кольору, який перебуває в частково деформованому стані, довжиною приблизно 75 см, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП – повернути потерпілій юридичній особі Рівненській філії ПАТ «Укртелеком»;

-ніж, яким ОСОБА_1 перерізав кабель зв`язку, який передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського ВП – знищити;

-металеву січкарню, яку повернуто під розписку потерпілій ОСОБА_2 – залишити потерпілій ОСОБА_2 .

Початок строку відбування покарання ТУРУ ОСОБА_28 рахувати з 13 години 00 хвилин 13 серпня 2018 року.

Згідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області – протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура