Рішення № 86655616, 18.12.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6398/19

Провадження № 2/202/2273/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мазниці Х.О., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року позивач звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн. щомісячно до досягнення ними повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 11 червня 2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 08 серпня 2019 року шлюб між розірвано. Діти проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні. Відповідач з 29.03.2012 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Його основний вид діяльності - штукатурні роботи. Протягом останніх трьох років відповідач неодноразово працював в США та відпочивав за кордоном. 16.07.2019 року відповідач придбав квартиру площею 48,2 кв.м. в центральній частині АДРЕСА_1 П орієнтовною вартістю 20 654 грн. за 1 кв.м. Вказана квартира була зареєстрована за його матір`ю ОСОБА_2 . Відповідач також має автомобіль "Volkswagen" модель СС. З вересня 2016 року відповідач періодично надавав матеріальну допомогу в розмірі 2000-3000 грн., якою недостатньо для забезпечення потреб дітей на харчування, придбання дитячого одягу та взуття, ліків та іншого. Старший син навчається в третьому класі, потребує шкільного приладдя, шкільного одягу, спортивної форми. Молодший син потребує окремого догляду, так як має затримку психологічного розвитку з недорозвитком пізнавальних процесів та недозрілістю емоційно-вольової сфери. Посилаючись на вищевикладене, вважає, що відповідач в змозі виплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 10 000 грн. щомісячно.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2019 року за клопотанням позивача були витребувані докази щодо доходу відповідача та перетину ним кордону.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала та наполягала на його задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, просив встановити розмір аліментів на утримання обох дітей в розмірі 2000 грн., посилаючись на те, що він має нерегулярний дохід 7000-8000 грн. на місяць, орендує житло, наразі за кордоном не працює, підприємницька діяльність ним припинена.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2010 року.

Сторони є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 8 серпня 2019 року шлюб між сторонами розірвано.

Діти проживають разом із матір`ю та знаходяться на її утриманні.

Згідно з частиною 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно зі статтею 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на утримання двох малолітніх синів, суд враховує матеріальне становище відповідача, який значний час був зареєстрований як фізична особа-підприємець, працював за кордоном, має у власності автомобіль "Volkswagen СС", 2012 року випуску, періодично здійснює закордонні поїздки, а також матеріальне становище малолітніх дітей, які знаходяться на утриманні матері, яка працює бухгалтером, їх стан здоров`я, зокрема, наявність у молодшого сина затримки у розвитку, всі інші обставини, передбачені статтею 182 Сімейного кодексу України, а саме, що відповідач знаходиться у молодому віці, має вищу освіту, не є інвалідом, отже, має можливість працювати та утримувати своїх дітей, окрім яких інших утриманців не має.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі, з урахуванням обов`язку обох батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 3300 грн. на кожну дитину щомісячно, який буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та не є непосильним для відповідача, оскільки, на переконання суду, його майновий стан дозволяє сплачувати аліменти в такому розмірі.

Доводи відповідача про те, що його щомісячний дохід становить 7000-8000 грн. та він несе витрати на оренду житла нічим об`єктивно не підтверджені. Натомість цього вбачається, що відповідач з 24 липня 2019 року зареєстрований у належній його матері квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , отже, має право користування вказаним житлом. Доводи відповідача про те, що підприємницька діяльність ним припинена суд при визначенні розміру аліментів не бере до уваги, оскільки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів відповідач і раніше не мав доходу від такої діяльності, однак, що не заперечувалося відповідачем, він працював за кордоном, а тому є достатні підстави вважати, що відповідач має дохід для утримання дітей.

У той же час підстав для визначення щомісячного розміру аліментів на утримання дітей у сумі 10000 грн., як просить позивач, суд не вбачає, оскільки він не відповідатиме матеріальному стану відповідача. При цьому суд відзначає, що відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Тож у разі понесення витрат на проходження дитиною курсу реабілітації або інших додаткових витрат, позивач не позбавлена права ставити питання щодо стягнення таких витрат з відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Крім того, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 507 грн. 14 коп.

Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3300 (три тисячі триста) грн. на кожну дитину щомісячно, який підлягає щорічно індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше, починаючи стягнення з 17 вересня 2019 року і до досягнення ними повноліття.

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 507 (п`ятсот сім) грн. 14 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк складання повного судового рішення 23 грудня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Марченко