Рішення № 86655297, 11.10.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15279/19

Провадження № 2/760/5781/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 жовтня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Горохівської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» 24.05.2019 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив: стягнути з відповідача суму в якості страхового відшкодування у розмірі 19491,83 грн. та 1921,00 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), позивач ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» посилається на наступне.

Так, 03.05.2017 р. між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Форвард-С-Логістик» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.116286, предметом якого є страхування автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 .

29.12.2017 р. у м. Києві по вул. Львівська, 8-Б, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Форвард-С-Логістик», під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2018 р., ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

05.01.2018 р. до позивача звернувся потерпілий із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору.

Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та рахунку №554 від 14.05.2018 р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 74109,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18989 від 27.07.2018 р.

Як вказує позивач, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5707728 від 24.03.2017 р.

Представник позивача звернувся до Страхової компанії відповідача із заявою про відшкодування шкоди в порядку суброгації. ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 54617,29 грн.

Таким чином, непогашеною залишилася сума в розмірі 19491,83 грн.

05.12.2018 р., на адресу відповідача було направлено вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування, однак дана вимога залишилась поза увагою відповідача, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.05.2019 р. зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 30.05.2019 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від представника позивача 23.09.2019 р. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, відповідно до якого позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити, щодо прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

Так, дослідивши матеріали справи‚ суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.12.2017 р. о 15 год. 10 хв., у м. Києві по пл. Львівська, 8-Б, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Форвард-С-Логістик», під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що підтверджується даними довідки №3018003365714431 про дорожньо-транспортну пригоду від 16.02.2018 р., даними наказу ТОВ «Форвард-С-Логістик» №54-к від 01.06.2017 р., даними наказу ТОВ «Форвард-С-Логістик» №02/06-1 від 02.06.2017 р.

Так, вбачається, що ОСОБА_1 , 29.12.2017 р. о 15 год. 10 хв., в м. Києві по пл. Львівській, 8 Б, керуючи автомобілем марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , при виїзді на регульоване перехрестя не був уважним, не переконався, що це буде безпечним, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював проїзд перехрестя, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження двох транспортних засобів.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 б), 10.11, 16.5 ПДР України, тобто, здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КупАП.

Згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 р., винним у скоєнні ДТП, що сталася 29.12.2017 р. о 15 год. 10 хв. в м. Києві по пл. Львівській, 8 Б, за участю автомобілів марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , та марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 , визнано ОСОБА_1 .

Так, зазначеною постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - закрито на підставі ч. 4 ст. 38 КУпАП, у зв`язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено обидва автомобілі.

З матеріалів справи також вбачається, що на момент ДТП автомобіль «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів Серії АМ №116286 від 03.05.2017 р., укладеного між ТОВ «Форвард-С-Логістик» та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

Встановлено, що гр. ОСОБА_2 05.01.2018 р. з метою отримання відшкодування, внаслідок пошкодження транспортного засобу «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , у ДТП, що мала місце 29.12.2017 р. о 15 год. 10 хв. в м. Києві по пл. Львівській, 8 Б, звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з відповідною заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

При цьому, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 74109,12 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі заяви про настання страхового випадку від 05.01.2018 р., страхового акту № UA2017123000004/L01/03 від 26.07.2018 р. та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 18989 від 27.07.2018 р.

Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5707728 від 24.03.2017 р.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15- ц; провадження № 14-176цс18 викладеної у п.п. 49 - 51, 53, 55 -57 визначено, що згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Представник позивача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся до Страхової компанії відповідача із заявою про відшкодування шкоди.

Як вбачається з листа ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» Вих. №3950/18 від 28.11.2018 р., відповідно до ремонтної калькуляції №PMG0057 від 14.05.2018 р., яка була надана ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, без урахування експлуатаційного зносу замінних частин, склала 111870,17 грн., в тому числі вартість робіт - 11955,22 грн., вартість використаних матеріалів - 12993,87 грн., вартість складових, що підлягають заміні - 86921,08 грн. З урахуванням коефіцієнта фізичного зносу вартість складових, що підлягають заміні, склала: 86921,08* (1-0,5192) = 45129,42 грн.

Відповідно, розмір страхового відшкодування визначений як вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових пошкодженого ТЗ, складає:

11955,22 + 12993,87 + 86921,08 * (1- 0,5192) = 66740,75 грн. з ПДВ та 55617,29 грн. без ПДВ.

Розмір відшкодування за пошкоджений ТЗ, з вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 1000,00 грн., що передбачена умовами договору № АК/5707728 від 24.03.2017 р., складає розрахований відповідно до вимог чинного законодавства, 55617,29 - 1000,00 = 54617,29 грн.

Таким чином, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 54617,29 грн.

Таким чином, непогашеною залишилася сума в розмірі 19491,83 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2018 р. ОСОБА_1 було направлено вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди, яка залишилася поза увагою відповідача.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який в судове засідання не з`явився, не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Як встановлено судом, відповідачем не відшкодовано витрати позивача, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, за рахунок якого відшкодована майнова шкода, завдана потерпілому.

Таким чином, оскільки відповідач є особою, відповідальною за завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитки, і зазначені збитки відшкодовані за рахунок страхового відшкодування, сплаченого позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з виплатою вказаного страхового відшкодування, в розмірі 19491,83 грн. (в порядку суброгації) є законними та обґрунтованими, в зв`язку в чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 22, 979, 988, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312), суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 19491 (дев`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто одну) гривню 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 20782312), суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір