Ухвала суду № 86655110, 19.12.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2-а/754/524/19

Справа № 640/20082/19

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2019 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суд з позовом про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2019 справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії передано на розгляд до Деснянського районного суду міста Києва.

Згідно позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що провадження в даній справі не може бути призначене, оскільки позовна заява не підлягає розгляду в судах в порядку адміністративного судочинства, з таких підстав.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо зняття арешту з належного ОСОБА_2 майна, арешт на яке накладено постановою серії № 677865 від 09.11.2006 та зобов`язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести до Єдиного державного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна запис щодо вилучення арешту

Таким чином, з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається публічно-правовий спір між фізичними особами із суб`єктом владних повноважень, органом місцевого самоврядування, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної безпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способам захисту свого права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Оскільки повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежним, а визначаються Конституцією України та іншими законами. Суди не мають права розглядати вимоги, які не належать до їх юрисдикції, визначеної законом.

Отже з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що даний спір виник з приводу арешту майна в межах виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Києва за правилами цивільного судочинства, такій спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що даний спір відноситься до розгляду в порядку цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо закриття провадження у цій справі.

Керуючись ст. 238 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.12.2019.

Суддя В.В. Бабко