Ухвала суду № 86649059, 21.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2019 Справа №607/23625/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Гуменного П.П.,

при секретарі – Храпак М.О.,

провівши підготовче судове засідання в залі суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210000000438 від 7 вересня 2018 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч.3 ст. 365-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Єдинак І.В., представників потерпілих Данилевич А.Б., Коваля Ю.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників адвокатів Фльорківа О.В., Накельського Ю.Б., -

в с т а н о в и в :

2 жовтня 2019 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210000000438 від 7 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що на її думку, слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, котрий відповідає вимогам КПК України. При цьому додавши, що обвинувачення сформульоване ОСОБА_1 належним чином і мсітиться в останньому абзаці третьої сторінки обвинувального акту. Окрім того, прокурор заявила, що по-батькові обвинуваченого в обвинувальному акті зазначено помилково як « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_2 », як зазначено у паспорті ОСОБА_1 , через описку і даний факт, на її думку, не перешкоджає призначенню обвинувального акту до розгляду.

Захисник Накельський Ю.Б. в судовому засіданні заявив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України з ряду причин. По – перше, у ньому невірно зазначені анкетні дані обвинуваченого. По – друге, належним чином не сформульоване обвинувачення ОСОБА_1 , що позбавляє сторону захисту здійснювати належним чином свої обов`язки та порушує право обвинуваченого на захист. По – третє, залучені в якості потерпілих особи у даному провадженні всупереч вимог КПК України. З огляду на наведене, вважає, що такий обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору і не може бути призначений до судового розгляду.

Захисник Фльорків О.В. підтримав позицію захисника Накельського Ю.Б., додавши, що неправильне зазначення анкетних даних обвинуваченого не є технічною помилкою. Невірне зазначення по-батькові особи є перешкодою для здійснення будь-яких правочинів. А тому, в тому числі і через це обвинувальний акт не може бути призначений до розгляду.

Разом з тим, захисник Фльорків О.В. заявив, що у випадку, якщо суд дійде до переконання про необхідність призначення судового розгляду за вищевказаним обвинувальним актом, він клопоче про долучення до матеріалів провадження ряду письмових доказів, а також залучення експерта.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлені його захисниками клопотання.

Представник потерпілого ТОУ АТ «Ощадбанк» Данилевич А.Б. суду повідомила, що при призначенні обвинувального акту до розгляду покладається на думку суду. При цьому додатково повідомила, що від імені ТОУ АТ «Ощадбанк» була подана заява про вчинення злочинних дій стосовно керівника Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, оскільки самі по собі дії ОСОБА_1 без візування їх керівником, не тягнули перерахування будь-яких коштів.

Представник потерпілого Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Коваль Ю.О. суду повідомив, що при призначенні обвинувального акту до розгляду покладається на думку суду. При цьому зазначив, що Головне територіальне управління юстиції в Тернопільській області та Тернопільський районний відділ державної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області є окремими юридичними особами.

Суд, заслухавши учасників, вивчивши обвинувальний акт з додатками, вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору з наступних мотивів.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові).

Цих вимог закону при складанні обвинувального акту належним чином не дотримано, оскільки обвинувальний акт складено стосовно ОСОБА_1 . Хоча відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 «ПІБ» обвинуваченого – ОСОБА_1 . Вказане свідчить не про технічні помилку, як на це посилається прокурор в засіданні, а про неналежне встановлення слідчим та прокурором анкетних даних обвинуваченого.

Згідно п. 3 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити відомості про кожного потерпілого.

Всупереч вимог вказаної норми закону, слідчий та прокурор належним чином не зазначили, хто саме є потерпілим в даному кримінальному провадженні. Так, зокрема, на третій сторінці обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_1 спричинено шкоду Тернопільському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області. При цьому, на четвертій сторінці обвинувального акту зазначено потерпілим у даному провадженні Головне територіальне управління юстиції в Тернопільській області. Разом з тим, представник потерпілого Коваль Ю.В. заявив, що вказані державні організації є окремими юридичними особами.

Згідно п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше. Однак в даному обвинувальному акті вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Суд, не переходячи до оцінки доказів та з`ясовуванню наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, вважає що обвинувальний акт не містить конкретного формулювання обвинувачення, яке відповідає вказаним вимогам закону, оскільки обставини, які розкривають об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України не викладені.

По – перше, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті текстуально не відокремлено в жодний спосіб, а тому не зрозуміло, де воно розпочинається, а де закінчується. Посилання прокурора на те, що обвинувачення ОСОБА_1 сформульовано в останньому абзаці третьої сторінки обвинувального акту є помилковим, оскільки в останньому абзаці обвинувального акту зазначена правова кваліфікація дій обвинуваченого та норма закону про кримінальну відповідальність.

По – друге, в цьому акті дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 362-2 КК України.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365-2 КК України: «...Зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб».

Як зазначено в самому обвинувальному акті ОСОБА_1 є державним службовцем, отже в розумінні ч.1 ст. 365-2 КК України не може бути суб`єктом вчинення складу злочину.

Означена вище суперечність є очевидною, та свідчить про неконкретність сформульованого ОСОБА_1 обвинувачення.

По – третє, не дивлячись на те, що диспозиція ст.365-2 КК України є бланктеною, в обвинувальному акті жодним чином не описано із розкриттям змісту нормативно – правових актів, які визначають коло повноважень обвинуваченого, якими ж саме повноваженнями останній зловживав.

По - четверте, жодним чином не розкрито змісту причинного зв`язку між діями обвинуваченого та заподіяною шкодою.

Зазначене вказує на істотну неконкретність обвинувачення та позбавляє суд можливості визначити межі судового розгляду стосовного обвинуваченого та прийняти об`єктивне рішення по справі з огляду на ч.1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

З урахуванням наведеного, оскільки в обвинувальному акті вищеописані вимоги КПК України не виконано, обвинувальний акт з додатками необхідно повернути прокурору для усунення виявлених судом недоліків.

У зв`язку із поверненням обвинувального акту, клопотання захисника Фльорківа О.В. про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження та залучення експерта до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.314, 315 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210000000438 від 7 вересня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст. 365-2 КК України, повернути прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному проваджені прокуратури Тернопільської області Єдинак І.В.

У задоволенні клопотань адвоката Фльорків О.В. про залучення експерта та долучення доказів до матеріалів кримінального провадження – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 7 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя П.П.Гуменний