Ухвала суду № 86648812, 26.12.2019, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/3200/19

Ухвала

26 грудня 2019 року м. Теребовля

Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б., при секретарі судового засідання Пасько І.Б., розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в місті Теребовля клопотання ст. слідчого СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Храпко І.М., погоджене прокурором Теребовлянської місцевої прокуратури Яловіца Н.П. про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Теребовлянським ВП ГУНП в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210170000418 від 03 грудня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Ст. слідчий СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Храпко І.М., звернувся до слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області з клопотанням про накладення арешту на на комплекс нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, елеватори в кількості 3 шт: майстерня площею 127,8 кв.м.;приймальний бункер, площею 61,7 кв. м.;норія, площею 15,8 кв. м.;норійна вежа, площею 31,3 кв. м.;норійна вежа, площею 15,4 кв. м.;відділення очистки, площею 7,4 кв. м.;сушарка, площею 40,2 кв. м.;фундаменти опор галарей 4 шт., площею 16,9 кв. м.;силос вологого зерна, площею 31,5 кв. м.;силос, площею 165,0 кв. м.;силос, площею 167,3 кв. м.; силос, площею 163,8 кв. м.;прибудова, площею 16,3 кв. м.; ваги автомобільні, площею 83,9 кв. м., які знаходяться за адресою: смт. Дружба вул. Лесі Українки, 7 Ф Теребовлянський район Тернопільська область, на праві власності належить ТОВ «Агро Комплекс», без права подальшого використання, в тому числі продажу.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, вважаю, що дане клопотання слідчого слід повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, виходячи з наступних обґрунтувань.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, клопотання слідчого, погоджене прокурором, не відповідає вказаним вимогам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до частинпи 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 8 ст. 170 КПК України, передбачено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно з ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна

Слідчий вказує, що вказане майно визнано речовими доказами та накладення арешту на вищевказане майно необхідно для забезпечення відшкодування шкоди в кримінальному провадженні, що складає 2704800 грн.

Всупереч наведеним нормам КПК України, слідчим не надано доказів, які б підтверджували розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 03.12.2019 року, правова кваліфікація за якою внесено відомості - ч.1 ст. 190 КК України, а не за ч. 4 ст. 190 КК України, яка передбачає вчинення шахрайства у особливо великих розмірах. Більше того, у витягу взагалі не значиться розміру шкоди.

На час звернення слідчого з клопотанням про арешт майна, ТОВ «Мідас Агротрейд» не зверталось із цивільним позовом, у клопотанні, яке надано слідчому задекларовано лише намір звернутися із позовом.

Із складської квитанції на зерно № 33 від 24.06.2019 року відповідно до якої ТОВ «Мідас Агротрейд» передало ТОВ «Агрокомплекс» зерно кукурудзи можливо встановити лише вагу зерна , а не вартість.

Також слідчим не зазначено вартості майна, яке належить арештувати, тому слідчий суддя позбавлений можливості визначити співмірність розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням до вартості майна на яке слід накласти арешт.

Слідчий просить накласти арешт без права подальшого використання, в тому числі продажу, однак в порушення ч.11 ст. 170 КПК України відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, не вказав жодної обставини, яка б підтвердила, що незастосування заборони користування майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ст. слідчого СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Храпка І.М., погоджене прокурором Теребовлянської місцевої прокуратури Яловіца Н.П. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12019210170000418 від 03 грудня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків 72 години з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя І.Б. Марціцка