Ухвала суду № 86644266, 20.12.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24383/18

Провадження № 1-кп/761/1032/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Антонюк М.С.,

суддів Мартинова Є.О., Циктіча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100003773 від 03 квітня 2018 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст. 307 КК України,

за участю:

секретаря - Маслакова С.В.,

прокурора - Бабича Є.В.,

захисника - Оверчук Ю.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою від 14 листопада 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 січня 2020 року, включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого, у зв?язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні оголосив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки підстави для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали. Крім того, ризики, визначені ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, на даний час не відпали і не зменшилися.

Існування наведених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за найсуворіший з яких передбачає позбавлення волі на строк від дев?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, вчинив інкриміновані йому злочини в період іспитового строку, перебував в межах даного кримінального провадження у розшуку, а тому існує високий ризик ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_2 раніше судимий, не має місця постійної роботи та джерела доходу, що дає підстави вважати про існування такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності. При цьому, ОСОБА_2 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може схиляти свідків до дачі неправдивих показів.

Захисник в судовому засіданні заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав необґрунтованості та недоведеності заявлених прокурором ризиків. Крім того, оголосила письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з електронним засобом контролю. Просила врахувати дані про особу обвинуваченого, який є інвалідом ІІ групи, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має малолітню дитину 2011 року народження. Зазначила, що ОСОБА_2 вже тривалий час утримується під вартою, а нових доводів щодо продовження такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою прокурором не наведено. Також зазначила, що визначений розмір застави, як альтернативи запобіжного заходу, є занадто великим, просила його зменшити.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятої статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Проаналізувавши доводи, наведені прокурором, захисником та обвинуваченим, а також у клопотанні захисника Оверчук Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за найсуворіший з яких передбачає позбавлення волі на строк від дев?яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що він раніше судимий за вчинення злочину, пов?язаного із незаконним обігом наркотичних засобів, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у період іспитового строку, призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 13.09.2017 року, перебував у розшуку в межах цього кримінального провадження під час досудового розслідування, не працює, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, а саме: що він перебуваючи на волі зможе вчинити спроби переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому не знаходить підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід.

При цьому судом приймаються до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що він має місце проживання, родину, є особою з інвалідністю ІІІ групи, однак зазначені обставини, на переконання суду, не зменшують суттєво тих істотних ризиків, існування яких було встановлено судом, та не є підставою для зміни чи скасування останньому вказаного запобіжного заходу.

Що стосується доводів сторони захисту, викладених у клопотанні адвоката Оверчук Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, суд зауважує наступне. Так, доводи сторони захисту про необґрунтованість обвинувачення підлягають детальному вивченню та оцінці за наслідками проведення судового розгляду при ухваленні судом вироку.

Наведені обставини у сукупності дають підстави вважати, що станом на день розгляду даного клопотання захисника Оверчук Ю.О. ризики, наведені прокурором, суттєво не зменшились та продовжують існувати.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно вважати продовженим до 17 лютого 2020 року включно, підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший - суд не вбачає.

Так, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що ОСОБА_1 слід зменшити розмір застави до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_2 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 201, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 17 лютого 2020 року включно.

Визначити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р№UA738201720000037318005112089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Визначити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника Оверчук Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою на домашній арешт.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали оголосити 23 грудня 2019 року о 08 год. 00 хв.

Судді: