Ухвала суду № 86642836, 13.12.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15580/19

провадження № 2-к/753/10/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Долі М.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання інспекції Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь в Гомельській області про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року інспекція Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь в Гомельській області звернулася до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення економічного суда Гомельської області від 14.03.2019 року по справі № 214-11/2018 в частині стягнення в дохід республіканського бюджету державного мита з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Лайн Україна" в сумі 612,50 білоруських рублів, що еквівалентно 285,56 дол. США.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що рішенням економічного суда Гомельської області від 14.03.2019 року по справі № 214-11/2018 стягнуто в дохід республіканського бюджету державне мито з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Лайн Україна" в сумі 612,50 білоруських рублів, що еквівалентно 285,56 дол. США. Рішення набрало законної сили. Станом на дату звернення із цим клопотанням рішення боржником добровільно не виконане, до виконання не зверталося.

24.08.2019 року боржнику було направлено копію зазначеного клопотання з додатками та встановлено місячний строк для подання можливих заперечень проти цього клопотання.

23.09.2019 року боржник вказане судове повідомлення та клопотання отримав, однак у встановлений строк заперечень до суду не подавав, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2019 року справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник боржника у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження боржника, однак повістка була повернута до суду без вручення адресату із зазначенням причин невручення "інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки".

Розглянувши подані стягувачем документи, суд вважає, що клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 53 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», клопотання про вирішення примусового виконання рішення подається в компетентний суд сторони, що домовляється, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано до суду, який виніс рішення по справі у першій інстанції. Цей суд направляє клопотання суду, компетентному винести рішення по клопотанню.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вирок іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Процесуальні правовідносини, які спрямовані на визнання та виконання рішень іноземних суддів в Україні врегулюванні у розділі ІХ чинного ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням економічного суда Гомельської області від 14.03.2019 року по справі № 214-11/2018 стягнуто з ТОВ "Карго Лайн Україна" на користь ВАТ "Гомельоблавтотранс" 1 600 дол США заборгованості за надані автотранспортні послуги , а також стягнуто в дохід республіканського бюджету державне мито в сумі 612,50 білоруських рублів, що еквівалентно 285,56 дол. США.

Вказане рішення набрало законної сили 05.04.2019 року (а. с. 6).

На підставі вказаного рішення 05.04.2019 року було видано судовий наказ (а. с. 4).

Боржник був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (а. с. 7).

Відповідно до довідки заступника начальника управління примусового виконання від 12.04.2019 року № 6170 виконавче провадження з примусового виконання судового наказу від 05.04.2019 року № 214-11/2018 не порушувалося (а. с. 5).

Частиною 1ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ст.462 ЦПКУкраїни рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Відповідно до ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили ("07" жовтня 2016 року), за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду (серпень 2019 року) із клопотанням строк пред`явлення рішення до примусового виконання не закінчився.

За таких обставин, рішення від 14.03.2019 року є таким, що набрало законної сили, раніше не виконувалось, прийнято за належного повідомлення боржника та підлягає виконанню на території України.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (стаття 464 ЦПК України).

Підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду у відповідності до ст. 468 ЦПК України не встановлено.

В Україні не ухвалювалося рішення у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і за тих самих підстав. Також у провадженні судів України немає порушеної справи у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав.

Інтересам України рішення не загрожує.

З урахуванням зазначеного, та того, що відсутні обставини для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на примусове виконання рішення у розумінні глави 1 розділу IX ЦПК України, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення економічного суда Гомельської області від 14.03.2019 року по справі № 214-11/2018 в частині стягнення в дохід республіканського бюджету державного мита з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Лайн Україна" в сумі 612,50 білоруських рублів, що еквівалентно 285,56 дол. США.

Частиною 8 ст. 467 ЦПК України визначено, що якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Враховуючи, що в Рішенні сума стягнення зазначена в іноземній валюті (білоруський рубль), тому кошти, які слід стягнути з боржника необхідно визначити в національній валюті України за офіційним курсом Національного Банку України, який на час ухвалення судового рішення - "13" грудня 2019 року, що становить: білоруський рубль - 11,17219 грн.

Керуючись ст. 259, 462, 463, 467, 468 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання інспекції Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь в Гомельській області про визнання і надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення економічного суда Гомельської області від 14.03.2019 року по справі № 214-11/2018 в частині стягнення в дохід республіканського бюджету державного мита з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Лайн Україна" в сумі 612,50 білоруських рублів, що еквівалентно 285,56 дол. США., що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 13.12.2019 року в національній валюті становить 6 842,99 грн.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя: М.О. Заставенко