Ухвала суду № 86640363, 23.12.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/674/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурорів Фоміна Г.В., Власова І.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Бубнова Д.Ю.,

представника потерпілих Пшенічного І.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

захисників Воронова С.Ю.,

Горб Ю.В.,

Козлова О.Ю.,

Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В.,

Плотниченка М.М.,

Сивової Я.В.,

Тертишної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню, внесеному 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588 відносно:

ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_13 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України;

встановила:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження, внесене 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588.

Під час судового розгляду прокурором Фоміним Г.В. було заявлено клопотання про продовження обвинуваченим раніше обраних запобіжних заходів. Прокурор зазначив, що підставою для обрання та попереднього продовження запобіжних заходів були наявність обґрунтованого обвинувачення та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, ті обставини, які були підставою для обрання та продовження запобіжних заходів не змінились – обвинувачені скоїли особливо тяжкі злочини, за які передбачене покарання понад 8 років, суспільний інтерес до даного кримінального провадження не зменшився. Не всі обвинувачені мають постійне місце проживання, зокрема місце реєстрації ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 - на тимчасово окупованій території. ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не мають постійного місця роботи. Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 залишили місце злочину і були затримані працівниками поліції. На даний час судом визначено порядок дослідження доказів, потерпілі та свідки ще залишились не допитаними, їх показання матимуть значення для встановлення істини. Вчинені обвинуваченими злочини пов`язані із застосуванням насильства, перебуваючи не під вартою обвинувачені будуть мати можливість здійснювати моральний валив на потерпілих та свідків, що унеможливить в подальшому їх повноцінний допит. Не всі особи, причетні до злочинів, встановлені, спілкування обвинувачених з ними перешкоджатиме встановленню істини по кримінальному провадженню. Застосування до обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить їх належну процесуальну поведінку та не убезпечить від реалізації обвинуваченими наведених прокурором ризиків. Просив продовжити запобіжні заходи, застосовані до обвинувачених раніше.

Прокурор Власов І.О., представник потерпілих Пшеничний І.А., потерпіла ОСОБА_1 та її представник Бубнов Д.Ю. клопотання підтримали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат Козлов О.Ю. пояснив суду, що прокурор безпідставно не надає докази, обґрунтовує клопотання про продовження запобіжного заходу лише тяжкістю обвинувачення. Жоден потерпілий, свідок не звертались із відповідними заявами про здійснення на них тиску, можливість спілкування обвинувачених з іншими невстановленими особами прокурором не доведена. Той факт, що вже більше року інші особи, причетні до злочину, не встановлені, є провиною прокурора, а не обвинувачених. Оскільки ризики, вказані прокурором, є надуманими, просив відмовити в задоволенні його клопотання.

Захисник обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , Ломаки М.В. адвокат Сивова Я.В. просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки ним не наведені ризики, які необхідно з`ясувати під час продовження строку тримання обвинувачених під вартою. Твердження прокурора про відсутність у обвинувачених стійких соціальних зв`язків жодним чином не підтверджено. Більшість з обвинувачених мають місце проживання, роботи, сім`ї, вони не покидали місце скоєння злочину і не приховувались від правоохоронних органів, оскільки в м. Бердянську вони відпочивали, жодного доказу на підтвердження вини обвинувачених прокурором не надано. Доказів того, що обвинувачені будуть впливати на потерпілих та свідків, прокурором не надано, щодо спілкування обвинувачених з невстановленим особами – обвинуваченим взагалі не відомо, з якими невстановленими особами вони можуть спілкуватися. Діючим законодавством не передбачено такого ризику в обґрунтування необхідності тримання під вартою, як суспільний інтерес. Захисником раніше надавались докази того, що ОСОБА_7 має дружину, постійне місце роботи, є керівником підприємства, в зв`язку із перебуванням під вартою не може виконувати обов`язки керівника; ОСОБА_9 має літніх батьків, батько обвинуваченого потребує медичної допомоги, сам обвинувачений страждає рядом захворювань, але в умовах слідчого ізолятора не має можливості пройти повноцінне обстеження, дотримуватися дієти та проходити лікування; ОСОБА_8 в 2010 році отримав вогнепальне поранення, до затримання лікувався, на даний час лікування обвинуваченого є неможливим.

Захисник обвинувачених ОСОБА_11 , Мовчана Т. ОСОБА_17 ., Зеленкіна ОСОБА_18 .Д., Кузнєцова ОСОБА_19 , ОСОБА_3 адвокат Горб Ю.В. пояснила суду, що, звертаючись до суду, прокурор заявив клопотання загальне на всіх обвинувачених, не надав належного обґрунтування ризиків, а також не зазначив нових доказів необхідності тримання обвинувачених під вартою. Злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_12 , було скоєно в липні 2018 року, повідомлення про підозру обвинуваченому було вручено в листопаді 2018 року, до цього він добровільно з`являвся до слідчого, виконував всі його вимоги. Обшук у ОСОБА_12 був проведений з грубими порушеннями норм КПК України. Обвинувачений одружений, має дві малолітні дитини, тривалий час орендує житло за постійною адресою. ОСОБА_5 був затриманий в серпні 2018 року, жодних перешкод при проведенні обшуку за його місцем проживання він не чинив. Вказаний обшук було проведено з чисельними порушеннями. До затримання обвинувачений працював, перебував у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні мати та бабку. Обшук, проведений у ОСОБА_10 , був з порушеннями норм КПК України, під час його проведення слідчим було скоєно злочин, про що захисниками було повідомлено в ДБР, на теперішній час проводяться слідчі дії. Процедура впізнання також відбувалась з порушеннями. У матері ОСОБА_11 є квартира, вона не заперечує, щоб обвинувачений проживав у неї в разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Доказів причетності до скоєння злочинів ОСОБА_3 , прокурором не надано, під час обшуку у нього нічого не вилучено, він має міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики. Досліджені судом матеріали кримінального провадження не доводять вини їх підзахисних, тримання під вартою більше року є невиправданим, просила застосувати до обвинувачених запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинувачених ОСОБА_20 С ОСОБА_21 , Мовчана Т.А., Зеленкіна Д.Д., Кузнєцова ОСОБА_22 А., ОСОБА_3 адвокат Тертишна К.О. підтримала думку адвоката Горб Ю.В., пояснила, що їх підзахисні мають міцні соціальні зв`язки, задовільні характеристики, на кожного з них було зібрано достатньо характеризуючих документів, які прокурором суду не надано. Після дослідження письмових доказів майже на кожний з них стороною захисту було заявлено клопотання про їх недопустимість. У деяких обвинувачених під час обшуку взагалі нічого не було виявлено, у ОСОБА_12 виявлено годинник, який йому не належить, у ОСОБА_10 та ОСОБА_5 – аналогічно, по всім обшукам були подані заяви до ДБР, ведеться досудове розслідування. Протоколи впізнання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 проведені з грубим порушенням норм КПК України. Зазначила, що прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу, який свідчить про причетність обвинувачених до злочинів, в яких вони обвинувачуються. Крім зазначеного, в разі задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу, захисник Тертишна К.О. просила визначити установу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» та перевести обвинуваченого у вказану установу, оскільки умови ДУ «Бердянська виправна колонія», в якій наразі він утримується, не передбачають довгострокового тримання. ОСОБА_3 утримується в одиночній камері, що є грубим порушенням прав людини та не відповідає вимогам, визначеним Законом України «Про попереднє ув`язнення».

Захисники обвинуваченого ОСОБА_2 адвокати Плотниченко М.М. та Воронов С.Ю. не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , щодо продовження міри запобіжного заходу відносно інших обвинувачених підтримали їх захисників.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Кравцов В.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просив врахувати наступне. Клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Стороною обвинувачення в клопотанні не зазначено, що з`явились нові ризики. У суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 буде переховуватися, оскільки це спростовується фактом його добровільного повернення з анексованої території АР Крим до підконтрольної території за наявної можливості ухилитися від слідства та суду. Обвинувачений не має на меті уникати кримінальної відповідальності, оскільки вину свою у вчиненні злочину не визнає та зацікавлений у розгляді даної справи, що виключає ризик ймовірності знищення письмових чи речових доказів. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших не підтверджений належними доказами. Вчиняти інше кримінальне правопорушення ОСОБА_4 не збирається, протилежному немає жодних доказів. Зазначив, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, до кримінальної відповідальності не притягувався. Доказів вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень немає, відповідно доводи про ймовірність вчинення ним іншого кримінального правопорушення є безпідставними. Вважає, що доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків є неспроможними, а самі ризики не доведені належними та достатніми доказами, тому клопотання не підлягає задоволенню. У ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв`язки, він має дружину та трьох дітей, має постійне місце роботи. Звернув увагу на те, що необхідно врахувати стан здоров`я обвинуваченого, оскільки з дня його затримання стан здоров`я ОСОБА_4 погіршується, а лікування в умовах СІЗО не можливе. Просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді погодинного домашнього арешту, оскільки це буде справедливим та обґрунтованим та не порушить його конституційні права та гарантії.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Прокопцев С.В. пояснив суду, що метою застосування запобіжного заходу є встановлення належної процесуальної поведінки обвинувачених. Прокурор перелічив обвинувачених, та не вказав ризики по кожному з них. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але прокурором не обґрунтована така винятковість. Крім зазначеного, прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри, причетності ОСОБА_4 до злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується, наявності підстав для існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання прокурором наводяться лише абстрактні припущення. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід.

Обвинувачені підтримали своїх захисників з тих підстав, що прокурором не надано доказів їх причетності до інкримінованих їм злочинів, зазначили про можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2019 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 05 січня 2020 року включно; обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці – по 06 січня 2020 року включно.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ч. 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжних заходів по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані судом під час продовження обвинуваченим запобіжних заходів.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим, колегія суддів, встановила, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, відповідно до ст. 178 КПК України колегією суддів було враховано тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у разі визнання їх винуватими, дані про особи обвинувачених, які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, та відповідно наявність передбачених ст. 177 КПК ризиків, а саме – ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а тому дійшов до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинувачених та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Так, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, поєднаних із застосуванням насильства над потерпілим, за вчинення яких передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічно. Злочини, в яких вони обвинувачуються, характеризуються виключною суспільною небезпекою.

На теперішній час судом не допитані потерпілі, свідки, пояснення яких можуть підтвердити або спростувати винуватість обвинувачених. Перебуваючи на волі та будучи обізнаним про місце проживання свідків, обвинувачені матимуть реальну можливість шляхом застосування насильства або погрози його застосування, незаконно впливати на них.

Крім зазначеного, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , перебуваючи на волі матимуть можливість спілкуватись із невстановленими під час досудового розслідування особами, що причетні до вчинення злочинів і тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Всі обвинувачені обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачено строки покарання, починаючи з 8 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі. Злочини, в яких вони обвинувачуються характеризуються виключною суспільною небезпекою.

Обвинувачення у вчинені особливо тяжкого злочину у співучасті із іншими особами, зухвалість дій співучасників, підвищує суспільну небезпечність скоєного, і відповідно суспільну небезпечність осіб, які обвинувачуються в інкримінованих ним злочинах.

Твердження захисників не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, та в судовому засіданні не доведені.

Відомості, що характеризують обвинувачених, які були зазначені захисниками раніше під час вирішення питання про застосування та продовження щодо обвинувачених запобіжних заходів, враховувались судом під час продовження обвинуваченим запобіжного заходу.

Наявність у ОСОБА_3 місця роботи, проживання; у ОСОБА_2 – місця роботи, проживання, сім`ї, неповнолітніх дітей; у ОСОБА_4 – місця роботи, проживання, сім`ї, неповнолітніх дітей, позитивних характеристик, у ОСОБА_5 – місця проживання, матері похилого віку; у ОСОБА_6 – місця проживання; у ОСОБА_7 – місця роботи, проживання, сім`ї; у ОСОБА_8 – місця роботи, проживання, сім`ї, неповнолітньої дитини; у ОСОБА_9 – місця проживання, батьків похилого віку; у ОСОБА_10 – місця роботи, проживання, сім`ї, неповнолітньої дитини; у ОСОБА_11 – місця проживання, перебування у фактичних шлюбних відносинах; у ОСОБА_12 – місця роботи, проживання, сім`ї, неповнолітніх дітей не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наявність постійного місця проживання, міцних сімейних зв`язків, позитивних характеристик тощо в даному випадку не може бути беззаперечним стримуючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Доказів того, що на даний час відбулись суттєві зміни у соціальних зв`язках обвинувачених чи виникли інші обставини, які б доводили те, що заявлені раніше ризики зменшилися, обвинуваченими та їх захисниками надано не було.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину.

Однак цей фактор можна рахувати виправданим тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок.

Колегією суддів встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися й виправдовують подальше застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою, а відносно ОСОБА_2 – домашнього арешту.

Доводи захисників про те, що в порушення вимог ст.ст. 184, 199 КПК України, клопотання прокурором подано не в письмовому вигляді, клопотання не містило відомостей передбачених п.п. 1-6 ч. 1 ст. 184 КПК України, додатків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 184 КПК України, та не вручалося обвинуваченим за три години до його розгляду, позбавлені правових підстав, оскільки відповідно приписів ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою; до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вимога про вручення копії клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового розгляду, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим раніше обраних запобіжних заходів.

Таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по даному кримінальному провадженню існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката Тертишної К.О. про переведення обвинуваченого ОСОБА_3 до ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» колегія суддів зазначає наступне.

ДУ «Бердянська виправна колонія (№ 77)» є виправною колонією мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання для чоловіків, уперше засуджених до скоєння злочинів невеликої та середньої тяжкості.

Наказом Міністерства юстиції України від 06 листопада 2017 року № 3504/5 «Про створення дільниць слідчих ізоляторів у державних установах «П`ятихатська виправна колонія (№ 122)» та «Бердянська виправна колонія (№ 77)» в ДУ «Бердянська виправна колонія (№ 77)» було створено дільницю слідчого ізолятора з плановим наповненням 10 осіб.

В зазначеній структурній дільниці виправної колонії можуть утримуватися під вартою особи, до яких судом застосований такий запобіжний захід.

У відповідності з п. 3.1 вищевказаного наказу було вказано забезпечити належні умови тримання осіб, узятих під варту, в дільницях, а також їх ізольоване та окреме тримання від інших засуджених, які відбувають покарання, організувати нагляд за особами, узятими під варту.

Ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 липня 2019 року було задоволено клопотання в.о. начальника Запорізького слідчого ізолятора та визначено місце тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в ДУ «Бердянська виправна колонія (№ 77)», оскільки працівниками управління карного розшуку ГУНП в Запорізькій області було отримано інформацію щодо наявної загрози життю та здоров`ю ОСОБА_3 .

На підставі подання начальника ДУ «Бердянська виправна колонія (№ 77)» 01 серпня 2019 року колегією суддів постановлено ухвалу про визначення місця тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 – дільниця слідчого ізолятора державної установи «Бердянська виправна колонія (№ 77)».

Доказів неналежного утримання обвинуваченого ОСОБА_3 в дільниці слідчого ізолятора ДУ «Бердянська виправна колонія (№ 77)» суду не надано, в зв`язку із чим колегія суддів приходить до висновку, що клопотання адвоката Тертишної К.О. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 21 лютого 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 23 лютого 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 – адвоката Тертишної Катерини Олександрівни про переведення обвинуваченого ОСОБА_3 до ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді: О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Дністрян