Рішення № 8663518, 22.03.2010, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Справа №2-372/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2010 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

при секретарі - Скаковському Д.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Класс О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб», відкритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Інвест»» про визнання окремих положень договору недійсними та зобовязання виконувати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Стройтехснаб» про визнання окремих положень договору позики недійсними, в якому з урахуванням змін позовних вимог просить суд:

- визнати п. 2.1, п.п. 1, 5 пункту 5.2, п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. недійсними;

- визнати протокол № 2-п загальних зборів ТОВ «Стройтехснаб» щодо розірвання Договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. незаконним;

- визнати Договір позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. діючим.

Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_1 зазначила, що між нею та ТОВ «Стройтехснаб» був укладений Договір позики № 91/11 (с) від 14.11.2008 р., на підставі якого позивачка отримала від відповідача позику у розмірі 398000 грн. Відповідно до цього Договору позивачка зобовязалася сплатити проценти за користування позикою у розмірі 15 відсотків річних. Підпунктом 6.1 розділу 6 договору позики передбачена можливість позикодавця збільшити розмір процентної ставки за користування позикою.

Позивачка стверджує, що встановлення процентів за договором позики є неправомірним, внаслідок чого одностороннє розірвання договору відповідачем в звязку з незгодою позивачки на зміну процентної ставки є також неправомірним.

Відповідач, ТОВ «Стройтехснаб» позов не визнав посилаючись на те, що має право надавати послуги з надання позик, у тому числі за умови отримання процентів від суми позики.

У травні 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до Іллічівського міського суду з позовом до ВАТ «ФК «СТС-Інвест» про зобовязання виконувати умови Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р., в якому просить зобовязати ВАТ «ФК «СТС-Інвест» виконувати умови Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 БО від 28.10.2008 р., а саме:

- зобовязати ВАТ «ФК «СТС-Інвест» на виконання умов частини 3 пункту 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. надати ОСОБА_1 Свідоцтво про участь у фонді;

- зобовязати ВАТ «ФК «СТС-Інвест» на виконання умов частини 4 пункту 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. надати ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка підтверджує право на отримання у власність закріпленого за нею обєкту інвестування.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона виконала свої обовязки щодо внесення повної вартості обєкту інвестування в розмірі 498805,80 грн.

ВАТ «ФК «СТС-Інвест» позовні вимоги не визнав та зазначав, що не порушував умов договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 БО від 28.10.2008 р.

У попередньому судовому засіданні ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Стройтехснаб».

ТОВ «Стройтехснаб» були заявлені самостійні вимоги до ОСОБА_1, які прийняти судом до спільного розгляду з первісним позовом. У позовній заяві, з урахуванням змін до неї, ТОВ «Стройтехснаб» просить перевести на нього майнове право на квартиру № 106 на 3 поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва. Обєкт будівництва: АДРЕСА_1 № 91/10 БО від 28 жовтня 2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «СТС-Інвест» та ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ТОВ «Стройтехснаб» посилається на те, що відповідно до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 БО від 28.10.2008 р. фінансування будівництва обєкту інвестування - квартири № 106 на 3 поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалося за рахунок двох джерел: 100 805,80 грн. кошти ОСОБА_1 , та 398 000 грн - кошти, отримані ОСОБА_1 у позику від ТОВ «Стройтехснаб» за договором позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. Виконання зобовязань за договором позики забезпечено іпотекою майнових прав на квартиру № 106 на 3 поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.

ТОВ «Стройтехснаб» стверджує, що в звязку з порушенням ОСОБА_1 умов договору позики він має право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки, що унеможливлює задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобовязання видати ОСОБА_1 довідку, яка підтверджує право на отримання у власність закріпленого за нею обєкту інвестування, та яка, відповідно до ст. 19 Закону України «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV, є підставою для набуття довірителем права власності на обєкт інвестування.

ОСОБА_1 було заявлено клопотання про обєднання в одне провадження заявлених нею позовних вимог. Ухвалою від 27 січня 2010 р. позовні вимоги були обєднані в одне провадження .

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що вважають що умова договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. щодо сплати процентів за користування позикою не відповідає нормам діючого законодавства. Позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не є фінансовою установою, не отримував ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів, тому, відповідач може надавати лише послуги з надання безпроцентної позики, а сплата відповідачу процентів є незаконною. Таким чином, на думку позивачки є недійсними п. 2.1, п.п. 1, 5 пункту 5.2, п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. а дії відповідача по розірванню договору позики на підставі оскаржуваних положень договору є незаконними.

Крім того, ОСОБА_1 та її представник зазначили, що незважаючи на те, що вона повністю виконала свої обовязки перед ВАТ «ФК «СТС-Інвест» за договором про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р., ВАТ «ФК «СТС-Інвест» не видав їй Свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва та довідку, яка підтверджує право на отримання у власність закріпленого за нею обєкту інвестування, чим порушив умови договору № 91/10 від 28.10.2008 р.

Представник ВАТ «ФК «СТС-Інвест» у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, зазначив, що Свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва видавалося кожному довірителю фонду після сплати першого платежу відповідно до додатку № 1 до договору № 91/10 від 28.10.2008 р. «Графік виконання зобовязань за договором». Договором № 91/10 від 28.10.2008 р. передбачена можливість довірителя звернутися до управителя та після сплати винагороди відповідно до ч.7 п.п. 3.2.1. договору отримати дублікат свідоцтва. Однак ОСОБА_1 не зверталася до ВАТ «ФК «СТС-Інвест» з заявою про видачу дублікату Свідоцтва про участь у Фонді фінансування будівництва. Представник ВАТ «ФК «СТС-Інвест» також зазначив, що незважаючи на його запрошення ОСОБА_1 для отримання довідки яка підтверджує право на отримання у власність закріпленого за нею обєкту інвестування, вона не зявилася до управителя та довідку не отримала.

Представник ТОВ «Стройтехснаб» позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, проти позову заперечував та пояснив, що чинним законодавством України передбачена можливість надання фінансових послуг з надання коштів в позику юридичними особами, які не є фінансовими установами, що підтверджується довідкою про взяття на облік юридичної особи, яка видана відповідачу Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України серії ПЗ № 120 від 28.12.2004 р. про право на надання послуг з надання позик. Представник відповідача також наполягав на тому, що розірвання договору в односторонньому порядку передбачено договором позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р., а тому на цей час договір є розірваним.

Крім того, представник ТОВ «Стройтехснаб» підтримав свій позов до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до іпотечного договору від 25.11.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 7164.

ОСОБА_1 позовні вимоги ТОВ «Стройтехснаб» не визнала.

Вислухавши у судовому засіданні сторони, дослідивши матеріали справи, оцінив надані сторонами докази, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Стройтехснаб» за позовом про визнання окремих положень договору позики недійсними, про визнання незаконним протоколу № 2-п загальних зборів учасників ТОВ «Стройтехснаб» та визнання договору позики діючим не підлягають задоволенню; позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «ФК «СТС-Інвест» про зобовязання виконувати умови договору про участь у фонді фінансування будівництва підлягають частковому задоволенню; позовні вимоги ТОВ «Стройтехснаб» до ОСОБА_1 про переведення майнового права на квартиру № 106 на 3 поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва. Обєкт будівництва: АДРЕСА_1 № 91/10 БО від 28 жовтня 2008, укладеним між ВАТ «ФК«СТС-Інвест» та ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судом встановлено що 28 жовтня 2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ «ФК «СТС-Інвест» був укладений договір № 91/10 БО про участь у фонді фінансування будівництва, обєкт будівництва АДРЕСА_1. Згідно розділу 2 договору від 28.10.2008 р. № 91/10 БО про участь у фонді фінансування будівництва обєкт інвестування за цим договором 3-кімнатна квартира № 106 на 3 поверсі, загальна площа 78.9 кв. м., житлова площа - 46.8 кв. м., загальна вартість квартири 498805, 80 гривень. Графіком виконання зобовязань за договором передбачено, що 100 805,80 грн. сплачує ОСОБА_1 , та 398 000 грн. - позика ТОВ «Стройтехснаб»(т.2 а.с. 6-11).

14 листопада 2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Стройтехснаб» був укладений Договір позики № 91/11 (с) відповідно до якого позивачка отримала від товариства позику у розмірі 398000 грн. строком на 240 місяців для інвестування обєкту житлового будівництва згідно Угоди про участь у Фонді фінансування будівництва № 91/10 БО від 28.10.2008 р (т.2 а.с.41-51).

Відповідно до п.п. 2.1. договору позики процентна ставка за користування позикою складає 15 (п'ятнадцять) відсотків річних.

Відповідно до п.п. 2.3. договору позики розмір процентної ставки є незмінним до прийняття будинку в експлуатацію Державною приймальною комісією.

Згідно до Акту державної приймальної комісії, затвердженого рішенням Іллічівської міської ради № 1380 від 27.11.2008 р. будинок АДРЕСА_1 був зданий в експлуатацію 27 листопада 2008 р.(т.2 а.с. 68-71)

Листами від 30.12.2008 р., від 16.02.2009 р. № 71/09кр ТОВ «Стройтехснаб» запрошував позивачку зявитися до офісу товариства для узгодження процентної ставки та повідомляв запропонований розмір відсотків за позикою (т.1 а.с. 6).

ОСОБА_1 відмовилася від зміни процентної ставки, про що свідчить лист від 27.02.2009 року, направлений нею на адресу відповідача, цей факт не спростовувався самою позивачкою у судовому засіданні(т.1 а.с.99).

Рішенням учасників ТОВ «Стройтехснаб» (протокол зборів засновників ТОВ «Стройтехснаб» від 05.03.2009 р. № 2-п) договір позики № 91/11ФК (с) від 14 листопада 2008 р. був розірваний, про що товариство повідомило ОСОБА_1 листом № 91-п від 31 березня 2009 р.(т.1а.с. 95)

Суд не погоджується з думкою ОСОБА_1 щодо неправомірності встановлення процентів за користування позикою з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції».

Статтею 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Державним органом, який здійснює регулювання ринку фінансових послуг є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом президента України від 04.04.2003 р. № 292.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31 березня 2006 року N 5555, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2006 р. за N 477/12351 передбачене, що юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ч.2 ст. 1048 договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Суд вважає, що лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 9592/44-12 від 27.08.2009 р. на який посилається позивачка не підтверджує позовні вимоги виходячи з наступного. У листі № 9592/44-12 від 27.08.2009 р. зазначено, що Держфінпослуг не приймала рішення про внесення ТОВ «Стройтехснаб» до Державного реєстру фінансових установ та не видавала ліцензію на право надання фінансових послуг.

Однак, відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31 березня 2006 року N 5555 надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) є фінансовою послугою, яка може здійснюватися юридичними особами, які не є фінансовими установами відповідно до цивільного законодавства та не потребує отримання ліцензії.

Зазначена позиція підтверджується розясненнями Держфінпослуг - лист № 10146/07-12 від 14.08.2009 р., Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - лист від 7.11.2006 г. N 8287, Міністерством юстиції України - лист від 18.12.2001 г. N 20-41-1679.

Крім того, у судове засідання ТОВ «Стройтехснаб» була надана довідка про взяття на облік юридичної особи, яка видана Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України серії ПЗ № 120 від 28.12.2004 р. про право на надання ТОВ «Стройтехснаб» послуг з надання позик.

Таким чином, суд дійшов висновку про відповідність законодавчим актам України одержання процентів за договором позики.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.п. 2.3., 5.2, 6.4 Договору позики відповідач має право на одностороннє розірвання договору позики.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 Ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Можливість розірвання з боку позикодавця договору позики прямо передбачена договором, що відповідно до ст. 525, 621 ЦК України є підставою для його розірвання в односторонньому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання незаконним протоколу № 2-п загальних зборів учасників ТОВ «Стройтехснаб» та визнання договору позики діючим.

Відповідно до п.п. 6.4. Договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008 р. у разі незгоди Позичальника на зміну процентної ставки за цим договором, договір може бути розірваний Позикодавцем в односторонньому порядку відповідно до п. 5.2. цього договору, а позика та проценти за фактичний час користування позикою підлягають поверненню Позикодавцю впродовж 10 робочих днів з дати відмови від внесення змін до договору. ОСОБА_1 відмовилася від зміни процентної ставки листом від 27.02.2009 року, таким чином в строк до 10 березня 2009 р. позика підлягала поверненню.

Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Стройтехснаб» складає 275526,65 гривень.

Виконання зобовязань за договором позики забезпечено іпотекою майнових прав на квартиру № 106 у будинку № 19, розташованому по вул. 1 Травня у м.Іллічівську відповідно до іпотечного договору від 25 листопада 2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого у реєстрі за № 7164(т.2 а.с. 28-30).

Згідно п.п. 6.2.3. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобовязання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки . П.п. 6.2.4. Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель має право у разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обовязків, встановлених Договором позики та/або цим Договором, вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем Основного зобовязання, а у разі його невиконання задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року N 898-IVу разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно п.п. 4.2. іпотечного договору реалізація предмета іпотеки провадиться шляхом уступки Іпотекодавцем Іпотекодержателю вимоги, що випливає із предмета іпотеки, на підставі відповідного Договору.

П.п. 4.3. іпотечного договору передбачає, що Іпотекодержатель має право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення вимог ТОВ «Стройтехснаб» щодо переведення на нього майнового права на квартиру № 106 на 3 поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва. Обєкт будівництва: АДРЕСА_1 № 91/10 БО від 28 жовтня 2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «СТС-Інвест» та ОСОБА_1..

Відносно позовній вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «ФК «СТС-Інвест» про зобовязання на виконання умов частини 4 пункту 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. надати ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка підтверджує право на отримання у власність закріпленого за нею обєкту інвестування, суд дійшов до наступного висновку:

Відповідно до ст. 19 Закону України « Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV, органи місцевого самоврядування оформлюють право власності довірителя на об'єкт інвестування на підставі довідки про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування, при цьому органи місцевого самоврядування не мають права вимагати будь-яких інших документів щодо участі довірителя у ФФБ.

Таким чином, довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування є підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру.

Враховуючи задоволення позовних вимог ТОВ «Стройтехснаб» про перевід на нього майнового права на квартиру № 106 на 3 поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва. Обєкт будівництва: АДРЕСА_1 № 91/10 БО від 28 жовтня 2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «СТС-Інвест» та ОСОБА_1, суд вважає, що позовна вимога про зобовязання на виконання умов частини 4 пункту 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. надати ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка підтверджує право на отримання у власність закріпленого за нею обєкту інвестування задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «ФК «СТС-Інвест» про зобовязання ВАТ «ФК «СТС-Інвест» на виконання умов частини 3 пункту 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. надати ОСОБА_1 Свідоцтво про участь у фонді суд вважає, що ця позовна вимога підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 3 п.п. 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. передбачений обовязок Управителя фонду видати Довірителю Свідоцтво про участь у фонді після зарахування коштів Довірителя до фонду.

Правовідносини субєктів системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю регулюються Законом України « Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV. Відповідно до ст. 15 Закону України від 19.06.2003 р. № 978-IV, після внесення довірителем коштів до ФФБ управитель видає довірителю свідоцтво про участь у ФФБ - документ, що підтверджує участь довірителя у ФФБ. Поряд з іншими даними, зазначеними у законі як обовязкові дані, які мають бути зазначені у Свідоцтві про участь у фонді, у свідоцтві зазначається графік подальшого внесення довірителем коштів до ФФБ.

Тобто Свідоцтво про участь у фонді видається після укладення договору та здійснення першої оплати за договором.

Відповідачем не надані докази видачі ОСОБА_1 Свідоцтва про участь у фонді. Крім того, ч. 7 п.п. 3.2.1. передбачає можливість видачі дублікату Свідоцтва, та саме факт участі ОСОБА_1 у фонді ВАТ «ФК «СТС-Інвест» не оспарюється.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позовної вимоги про зобовязання ВАТ «ФК «СТС-Інвест» надати ОСОБА_1 свідоцтво про участь у фонді.

Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Стройтехснаб» про визнання п. 2.1, п.п. 1, 5 пункту 5.2, п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. недійсними; визнання протоколу № 2-п загальних зборів ТОВ «Стройтехснаб» щодо розірвання Договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. незаконним; визнання договору позики № 91/11 (с) від 14.11.2008р. діючим відмовити у повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «ФК «СТС-Інвест» про зобовязання виконувати умови Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. задовольнити частково:

- зобовязати ВАТ «ФК «СТС-Інвест» на виконання умов частини 3 пункту 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. надати ОСОБА_1 свідоцтво про участь у фонді;

- в задоволенні позовної вимоги про зобовязання ВАТ «ФК «СТС-Інвест» на виконання умов частини 4 пункту 3.1.1. Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 91/10 від 28.10.2008 р. надати ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка підтверджує право на отримання у власність закріпленого за нею обєкту інвестування відмовити.

Позов ТОВ «Стройтехснаб» до ОСОБА_1 задовольнити: перевести на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб»,(АДРЕСА_2 код ЕДРПОУ 31377959) майнове право на квартиру № 106 на 3 поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва, обєкт будівництва: АДРЕСА_1, № 91/10 БО від 28 жовтня 2008 р, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «СТС-Інвест» (68000, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду 15 А, код ЕДРПОУ 32682420) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_3).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб», (АДРЕСА_2 код ЕДРПОУ 31377959) судові витрати у розмірі 45,50 грн., у тому числі держмито 8,50 грн., витрати на ІТЗ судового процесу 37,00 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС-Інвест» (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду 15А, код ЕДРПОУ 32682420) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) судові витрати у розмірі 45, 50 грн., у тому числі держмито 8,50 грн., витрати на ІТЗ судового процесу 37,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя