Рішення № 86634913, 26.12.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/ 6105 /2019

Номер справи 243/ 4097 /19

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

« 26 » грудня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного Договору № б/н від 30 липня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

У зв`язку з зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30 квітня 2019 року має заборгованість – 253067,12 грн., яка складається з наступного:

- 4970,00 грн. – заборгованість за кредитом;

- 244131,14 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3965,98 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

Зазначає, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, тому кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь - яку частину суми заборгованості.

Просить суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 липня 2007 року у розмірі 122425,89 грн., яка складається з наступного:

- 4970,00 грн. – заборгованість за кредитом;

- 117455,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 30 липня 2007 року по 29 червня 2018 року), а також судові витрати по справі у сумі 1921,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 у наданому відзиві зазначила, що вона підписувала лише заяву , а «Умови та Правила надання банківських послуг» та « Графік Банку» не підписувала. Тому вважає, що Умови та Правила банківських послуг не можна вважати складовими частинами укладеного між мною та позивачем кредитного договору і безпідставними є посилання позивача на ч.1ст. 634 ЦК України.

Також зазначає, що позивач звернувся з позовом з пропуском строку позовної давності тому просила суд застосувати позовну давність і відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається матеріалів справи, відповідно до укладеного Договору № б/н 30 липня 2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Розмір процентної ставки, який первинно встановлено в договорі станом на 30 липня 2007 року та складає 22,8 % (а.с. 9), так зазначено і позивачем в позовній заяві .

Тобто, умовами кредитного договору № б/н від 30 липня 2007 року не встановлено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Крім того, умови договору не містять порядку розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволив точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору (а.с. 9).

Як вбачається з розрахунку заборгованості банк підвищував декілька разів відсоткову ставку за кредитом, за відсутністю визначеного в кредитному договорі порядку розрахунку змінюваної процентної ставки, чим порушив вимоги ст. 1056-1 ЦК України.

Отже, при розрахунку заборгованості за кредитним договором слід використовувати первинно встановлену в договорі процентну ставку 1,9 % щомісяця, що складає 22,8% річних.

Однак, як вбачається з розрахунку банк в односторонньому порядку підвищував декілька разів відсоткову ставку, а в разі наявності простроченої заборгованості - із застосуванням коефіцієнту 2.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Строки та порядок погашення за кредитом (кредитний ліміт) по кредитним картам з встановленим мінімальним обов`язковим платежем, а також овердрафта, який виник за такими картами, наведений в Пам`ятці клієнта (Довідці про умови кредитування), яка є невід`ємною частиною Договору та встановлюються цим пунктом. Платіж включає плату за користування Кредитом, передбачену Тарифами, та частку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦПК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач не своєчасно вносить щомісячні платежі, в тому числі не сплачує проценти за користування кредитом, банк обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягненням заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач ОСОБА_2 заявила Клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Позивач звернувся до суду 10 червня 2019 року та просить стягнути проценти за період 30 липня 2007 року по 29 червня 2018 року.

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу.

А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постанові по справі № 444/9519/12.

Враховуючи, що договором передбачено сплачувати обов`язкові щомісячні платежі в строк до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, я вважаю, що відповідачем пропущений строк звернення до суду про стягнення заборгованості, починаючи, з травня 2016 року, оскільки у квітні та травні 2016 року ОСОБА_2 не сплачувала кредит та про дану обставину банку було відомо, однак він не звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення заборгованості з відповідача.

У зв`язку з чим суд приймає до уваги посилання ОСОБА_2 щодо застосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду та приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості щомісячних платежів за період з 30 липня 2007 року по 30 квітня 2016 року, включно.

Станом на 01червня 2016 року заборгованість за кредитом згідно розрахунку позивача складала: поточна заборгованість за кредитом 4735,86 грн., прострочена заборгованість за кредитом 234,14 грн., всього заборгованість за кредитом 4970,00 грн, тому суд вважає, що саме з цього періоду повинно бути здійснено розрахунок заборгованості без зміни формули нарахування процентів за користування кредитом.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в п. 91 постанови від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» при укладанні Договору з ОСОБА_2 визначилися, що банк відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тому суд приходить до переконання, що позивач має право вимагати повернення заборгованості за кредитним договором, та процентів, які утворилися на 29 червня 2018 року, оскільки саме до цієї дати банк просить суд стягнути відсотки по кредиту.

Таким чином відсотки за кредитом нараховуються за період з 01 травня 2016 року (із застосуванням строку позовної давності) по 29 червня 2018 року.

Суд вважає, що Банк безпідставно вимагає повернення процентів за користування кредитом з розрахунку 34,8% та 43,2% , оскільки Банк збільшив відсоткову ставку з 22,8% до 30 % ,34,8% та 43,20% без її згоди.

Тому відповідач не може нести цивільну відповідальність за неповернення кредитних коштів.

Таким чином, збільшення процентної ставки відбулося в односторонньому порядку банком без згоди позичальника. Тому такі дії АТ КБ «Приватбанк» є незаконними і не можуть бути підставою для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у підвищеному розмірі.

Отже, відповідач ОСОБА_2 має сплатити банку заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01 травня 2016 року по 29 червня 2018 року, однак не з розрахунку 43,20% річних, оскільки збільшення процентної ставки в односторонньому порядку банком без згоди позичальника є незаконною, а з розрахунку 22,8% річних, як це передбачено кредитним договором.

Таким чином розрахунок заборгованості за кредитним договором складає:

періодСальдо Заборгов. за кредитом, грн. Кіль кість днівСтав ка, %Розмір відсот ків за 1 день, грн.Нарахов. відсотки сплаченоЗаборгованість за відсотками грн.всьоготіловідсотки01.06.16 по12.07.16 4790,004122,83,03124,23100,00-100,0024,2313.07.2016 по 12.09.164790,006122,83,03184,83100,00-100,00109,60 (184,83-100+24,23) 13.09.16 по 24.11.164790,007222,83,03218,16100,00-100,00227,76 (218,16-100+109,60)25.11.16 по 25.01.174790,006122,83,03184,83200,00-200,00212,59 (184,83-200+227,76)26.01.17 по 29.06.184790,0052022,83,031575,60---1788,19 (1757,60+212,59) всього4790,00 1788,19

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості за Кредитним договором № б/н від 30 липня 2007 року, у розмірі 6578,19 грн., яка станом на 30 квітня 2019 року складається з:

- 4790,00 грн. – заборгованість за кредитом;

- 1788,19 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 01 травня 2016 року по 29 червня 2018 року;

У відповідності до Висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за 2 півріччя 2013 року від 01.02.2014 року «У разі встановлення в договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення ( Постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі №6-116цс13)».

Таким чином суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» слід стягнути заборгованість за Кредитом в сумі 6578,19 грн., задовольнивши частково позовні вимоги.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2019 року № 2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2019 року складає 1921,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп. (а.с.24).

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у розмірі 6578,19 грн.

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 5,37 % ((6578,19 грн. – задоволені вимоги) / (122425,89 грн. – заявлені позовні вимоги )*100%).

З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 103,16 грн. (1921,00 грн. – сплачений судовий збір * 5,37%), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті ним судового збору, у розмірі 103,16 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268,280-283 ЦПК України, ст. ст. 526,527,530,1048,1049,1050 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (№UA 083052990000029092829003111, МФО №305299, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за Договором № б/н від 30 липня 2019 року, яка станом на 30 квітня 2019 року складає заборгованість за кредитом 4790,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 1788,19 грн. за період з 01 травня 2016 року по 29 червня 2018 року, а всього 6578,19 грн. (шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім грн. 19 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (№UA 083052990000029092829003111, МФО №305299, код ЄДРПОУ 14360570), судовий збір у сумі 103 грн. 16 коп. (сто три грн. 16 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова