Ухвала суду № 86634863, 21.12.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/5307/19

Провадження № 1-кп/243/1093/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про призначення до судового розгляду

21 грудня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

головуючого судді Старовецького В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Каліух К.М.

прокурора Костенко М.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Прядко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 17 Слов`янського міськрайонного судукримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження про можливість призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Слов`янському міськрайонному суду, підстав для прийняття рішень про закриття провадження по справі або повернення обвинувального акту – не має.

Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Крім того під час підготовчого судового засідання прокурором було заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Зокрема прокурор вказує, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також попередження скоєння іншого кримінального правопорушення та запобіганню його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Заслухавши думку учасників судового засідання, з приводу вирішенні питання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисника Прядко Р.А. який просив відмовити в задоволенні клопотання та обвинуваченого ОСОБА_1 який просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч.3. ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті.

Так згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

З огляду на вищевказане суд зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи.

Приймаючи рішення по клопотанню прокурора суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Зокрема у відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182)

Як вбачається з клопотання прокурора, обґрунтованість причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджено зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події від 26 вересня 2019 року, допитом потерпілого, допитами свідків, протоколом пред`явленням особи для впізнання.

Суд також не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого та доводів самого обвинуваченого, однак не приймає їх до уваги та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків та переховування від правосуддя.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Так в судовому засіданні встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема той факт, що можливий термін покарання за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років свідчить про загрозу втечі останнього, оскільки враховуючи неоднарозові судимості ОСОБА_1 то наслідки та ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура відбування покарання. До того ж існує ризик впливу обвинуваченого на недопитаних свідків по кримінальному провадженню з метоюспонукання їх відмовитись від своїх свідчень або змінити їх на його користь. Крім того перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно непрацевлаштований, не має стабільного джерела матеріальних доходів та є особою яка раніше притягувался до кримінальної відповідальності.

Суд окрім тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_1 також враховує дані щодо особи обвинуваченого, а саме вік та стан здоров`я; відсутність відомостей про неможливість знаходження в умовах установи покарань, міцність його соціальних зв`язків за місцем постійного проживання, той факт, що останній обвинувачений не одружений, суспільно - корисною діяльністю не займається, не має постійного джерела доходу (заробітку) та не працевлаштований, у зв`язку з чим існують обґрунтовані підстави вважати, що знаходячись на волі обвинувачений може ухилитися від суду, вчинити вплив на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України , у зв`язку з чим враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 та

сукупність інших встановлених фактичних обставин у справі та характеризуючих відомостей, суд вважає доцільним обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України застава у даному кримінальному провадженні не застосовується у зв`язку із обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 314-1; 315,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, прийняти до провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Призначити справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК Українидо судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області на 11 годину 00 хвилин 02 січня 2020 року.

Доручити представнику персоналу Слов`янського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти досудову доповідь до 02 січня 2020 року до 11 години 00 хвилин.

Роз`яснити обвинуваченому, що на підставі ст.ст.14, 16 Закону України «Про пробацію» він має право приймати участь у підготовці досудової доповіді, а також на підставі ст. 17 вказаного Закону, зобов`язаний виконувати законні вимоги персоналу органу пробації та надавати про себе достовірну інформацію персоналу органу пробації.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів а саме: з 21 грудня 2019 року по 18 лютого 2020 року включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після її проголошення.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду В.І. Старовецький