Рішення № 86634738, 24.12.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/1572/19

Справа №235/4493/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 грудня 2019 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Лебеденко В.В.

за участю представника позивача Очеретько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

« Екомаркет» про відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Екомаркет» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 27.08.2018 року з 20-00 до 21-00 годин вона здійснювала покупки в магазині «Екомаркет». Знаходячись біля відділу ковбасних виробів, вона на рідині невідомого походження та кольору послизнулася та впала. У результаті падіння підвернула ногу, забила спину та забруднила свій одяг –штани, футболку. Після падіння вона звернулась до адміністратора з вимогою скласти відповідний акт. Але їй в цьому відмовили. У той же день вона звернулась за медичною допомогою, при обстеженні був встановлено, що в результаті такого падіння отримала тілесні ушкодження - забій лівої п`яткової кістки.

09.10.2018 року вона звернулась до відповідача із претензією про відшкодування їй моральної шкоди в результаті зазначеного падіння, та до виконкому Покровської міської ради із заявою про утворення комісії та видачу їй акту за формою НТ.

Згідно наданого їй акту НТ нещасний випадок стався по причині її необережності.

Вважає винною особою у її падіння саме відповідача по справі, оскільки останнім були порушені вимоги Порядку провадження торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування на ринку споживання, затвердженого Постановою КМУ № 833 від 13.06.2006 року, відповідач не вжив заходів та не попередив її про розлиту в приміщенні магазину рідину.

Саме невиконання вимог п. 5.1.16, 5.4.13 Правил з боку посадових осіб ТОВ «ЄКО», відповідальних за утримання території та приміщення магазину у відповідності до вимог законодавства знаходиться у причинному зв`язку із настанням нещасного випадку, що з нею стався.

Вважає, що така бездіяльність відповідача є підставою для стягнення з нього моральної шкоди, яка їй завдання внаслідок такого падіння. Посилаючись на норми ст.ст. 1167, 1168,1195 ЦК України, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь суму у розмірі 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачкою не надано жодних документів на підтвердження ушкодження здоров`я в результаті її падіння.

Відповідачем було вжито всі заходи розслідування даного нещасного випадку.

24.04.2019 року відбулося засідання комісії по встановленню причин нещасного випадку невиробничого характеру , що стався з позивачкою 27.08.2018 року, та складено акт розслідування нещасного випадку.

Згідно висновку розслідування від 24.04.2019 року : нещасний випадок стався через особисту необережність ОСОБА_1 .

При тому вигляді правовідносин, які виникли між сторонами і справі, законодавство у сфері захисту прав споживачів, не допускає відшкодування моральної шкоди, оскільки вона відшкодовується тільки в разі заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Наявність деліктної відповідальності не доведена, оскільки вина відповідача у заподіянні шкоди відсутня, як і причинний зв`язок між шкодою і діями відповідача, а факт заподіяння моральної шкоди відповідачу не є доведеним, заявлений позивачем розмір не є обґрунтованим.

Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився двічі, суд визнав причину неявки в судове засідання з неповажних причин, клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції залишено без розгляду на підставі ст. 126 ЦПК України, оскільки подано з порушенням строку для подання, встановленого вимогами ст. 212 ЦПК України

Суд розглянув справу без участі представника відповідача, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.08.2018 року в приміщенні магазину ТОВ «Екомаркет», що розташований за адресою: м. Покровськ, мкр-н Південний, 41 а з позивачкою по справі ОСОБА_1 стався нещасний випадок: остання послизнулася та впала на підлогу.

Внаслідок падіння отримала тілесні ушкодження - забій лівої п`яткової кістки, що підтверджено медичною довідкою ( а. с. 10-11,73).

24.04.2019 року комісією складено акт розслідування нещасного випадку невиробничого характеру від 24.04.2019 року за № 1 та встановлено, що нещасний випадок стався через особисту необережність ОСОБА_1 ( а. с. 17-18).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначає, що відповідачем порушені вимоги Порядку провадження торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування на ринку споживання товарів, затвердженого постановою КМУ № 833 від 13.06.2006 року та Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі, що призвело до вказаної події та має наслідками відшкодування шкоди на підставі ст.ст. 1166,1167 ЦК України.

Відповідач не спростовує сам факт нещасного випадку, проте зазначає, що доводи позивачки, викладені в позовній заяві є суперечливими , зокрема стосовно завдання шкоди: її звернення за медичною допомогою ( в медичній документах є виправлення, не надано довідки на підтвердження наявності тілесних ушкоджень); згідно акту про розслідування нещасного випадку, який позивачкою не оскаржено, вказана подія сталася через особисту необережність позивачки, та, у зв`язку з цим відсутня деліктна відповідальність через відсутність вини та причинного зв`язку між шкодою та виною.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Правовою підставою для відшкодування моральної шкоди позивачем зазначаються норми ст.ст. 1167,1168,1195 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодуванні, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, фізичній особі зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Таким чином, в деліктних зобов`язаннях передбачається презумпція вини заподіювача шкоди.

Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статей 1167,1195 ЦК України покладено на відповідача. Іншими словами: особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини ( у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру , затвердженого Постановою КМУ від 22.03.2001 року за № 270 під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов`язані з виконанням трудових обов`язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих.

Під каліцтвом розуміється травма (раптовий одноразовий вплив на організм, внаслідок якого завдається фізичне ушкодження) або професійне захворювання.

Інше ушкодження здоров`я – це будь-яке загальне захворювання або пошкодження здоров`я, не пов`язане з каліцтвом.

Разом з тим, для процесу відшкодування шкоди, не має значення, чи була вона завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, у тому числі в разі перебування в громадських місцях, на об`єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах.

Відповідно до п. 4 Порядку Факт ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.

Документом, який підтверджує ушкодження здоров`я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою (додаток 2).

Згідно п. 7 Порядку у процесі розслідування беруться до уваги листок

непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об`єкті якого стався нещасний випадок.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову працездатність громадян, затвердженого наказом МОЗ № 455 від 13.11.2001 року ( з наступними змінами) тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6. ( п.п.1.1,1.2 Інтсрукції).

Зокрема, довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря і печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається особам, які проходять обстеження:

- з приводу встановлення причинного зв`язку захворювання з умовами праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

- за направленням слідчих органів, прокуратури і суду ( п. 2.17 Інструкції)

Довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається:

- у разі тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу, і безробітних, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки( п. 2.18)

Факт події –падіння на підлогу в приміщенні магазину, що стався з позивачкою 27.08.2018 року, не спростовано відповідачем по справі.

Відповідно до п. 166 Санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі СанПиН 5781-91 всі приміщення підприємств продовольчої торгівлі повинні утримуватися чистоти. По закінченню роботи повинна проводитись прибирання приміщення.

Відповідно до п. 32 Порядку провадження торгівельною діяльністю і правила торговельного обслуговування на ринку споживання товарів, затвердженого ПКМУ № 833 від 13.06.2006 року суб`єкт господарювання повинен утримувати торговельні та складські приміщення, а також прилеглу до них територію відповідно до санітарних норм.

Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб`єкт господарювання зобов`язаний вжити заходів для дотримання чистоти на місці торгівлі та навколо нього.

Отже, в даному випадку, саме на відповідача покладено обов`язок щодо дотримання чистоти в приміщенні магазину.

Оскільки факт падіння внаслідок розлитої рідини не спростовано відповідачем по справі, не доведена відповідачем відсутність вини в даній події, суд вважає, що внаслідок бездіяльності відповідача сталось падіння позивачки в приміщенні магазину.

Разом з тим, суд зазначає, що обов`язок доведення наявності шкоди внаслідок нещасного випадку покладається саме на позивача по справі.

Позивачка ,звертаючись до суд, зазначає, що з нею стався нещасний випадок невиробничого характеру внаслідок вини відповідача і просить стягнути моральну шкоду з останнього внаслідок її переживань у зв`язку з ушкодженням її здоров`я і надає виписку з журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2018 рік, виписку з амбулаторної картки .

Відповідачем спростовуються надані позивачкою докази на підтвердження ушкодження здоров`я.

Суд, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, зазначає наступне.

Журнал реєстрації амбулаторних хворих за 2018 рік є первинно-обліковою документацією. Форма такого Журналу затверджена Наказом МОЗ № 157 від 26.01.2018 року, та який ведеться медичними установами з 13.03.2018 року.

Проте, до матеріалів справи позивачкою надано виписку з журналу старого зразка.

Звернення позивачки за медичною допомогою підтверджено виписками з амбулаторної картки та інформацією Покровської клінічної лікарні за № 393 від 31.07.2019 року ( а. с. 73), проте зазначене звернення не підтверджує факт завдання ушкодження здоров`я, що слугувало б підставою для відшкодування моральної шкоди внаслідок нещасного випадку не пов`язаного з виробництвом відповідно до вищезазначених норм права.

Жодних доказів на підтвердження ушкодження здоров`я, перелік і форма яких встановлена Порядком № 270, суду не надано. В даному випадку, як зазначалось вище, це повинні бути листок непрацездатності або довідка лікувально-профілактичного закладу відповідної форми ( офіційний документ на підтвердження тимчасової непрацездатності за станом здоров`я), затвердженого наказами МОЗ, що відповідає вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Суд також акцентує увагу на той факт, що до даних правовідносин слід застосувати норми ст.ст. 1167, 1168, 1195 ЦК України, а не норми Закону « Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВСУ № 6-1575цс15 від 09.11.2016 року.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема недоведеністю позивачкою факту завдання їй шкоди здоров`ю внаслідок нещасного випадку, як того вимагають правові норми Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, зокрема не надання належних доказів: медичних документів відповідної форми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1167,1168,1195 ЦК України,

ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомаркет» про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.12.2019 року.

Суддя: