Рішення № 86633418, 24.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1243/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Сторожинецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (законний представник) яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 (позивач) просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Сторожинецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області (відповідач) у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до положення про паспорт громадянина України затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ;

- зобов`язати управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Сторожинецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ, без передачі будь - яких даних про дитину і про матір до ЄДДР, без формування унікального запису в реєстрі, без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь - яких засобів ЄДДР.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Сторожинецький РВ УДМС у Чернівецькій області відмовив позивачці в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки. Вказану відмову позивачка вважає протиправною, оскільки зазначає, що примушування до обробки її персональних даних з метою оформлення паспорта у формі картки є неправомірним, оскільки, вона відмовилась надавати згоду на таку процедуру. Посилаючись на зразкову справу, розглянуту з цього ж приводу Великою Палатою Верховного №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) від 19.09.2018р. позивач відмовляється від оформлення паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм у вигляді пластикової картки. Позивач зазначає, що при зверненні до відповідача надала заяву-анкету встановленого зразка, до якої додала всі документи, передбачені Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом МВС від 06.06.2019р. №456. Таким чином, позивач вважає, що відмова відповідача є неправомірною, а її порушене право підлягає поновленню шляхом зобов`язання органу ДМС видати їй паспорт у формі книжечки.

Відповідач у поданому відзиві просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зазначає, що дана адміністративна справа, хоча і стосується спірних правовідносин щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України, однак вона не відповідає ознакам зразкової справи, вирішеної Великою Палатою Верховного суду 19.09.2018 року. Відмінність даної справи відповідач пояснює змінами в законодавстві, які були прийняті після прийняття рішення Великою Палатою Верховного суду в зразковій справі. Відповідач зазначає, що до територіального органу ДМС звернулась не позивач особисто, а її мати, направивши заяву та документи засобами поштового зв`язку. Крім того, до заяви не додано всіх необхідних документів. Таким чином, відповідач вказує, що саме позивачем було порушено порядок звернення із заявою про оформлення паспорта громадянина України до органу міграційної служби, відтак за умови фактичної відсутності заявника при зверненні та не надання документів, визначених Тимчасовим порядком у працівників були відсутні підстави для проведення процедури з оформлення та видачі паспорта громадянина України.

У відповіді на відзив від 27.11.2019р. представник позивача наголошував на тому, що відмова відповідача обґрунтована тим, що позивачем до заяви не додано рішення суду про зобов`язання органу ДМС видати їй паспорт у формі книжечки зразка 1994 року. При цьому, зауважень щодо особистого звернення позивача із заявою у відповідача не було.

Ухвалою суду від 25.10.2019р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (законний представник) є матір`ю ОСОБА_2 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями паспорта та свідоцтвом про народження останньої (а.с.7-8).

ОСОБА_2 , разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 18.09.2019 р. звернулися до Сторожинецького РВ УДМС у Чернівецькій області із заявою, у якій просили оформити неповнолітній ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки у зв`язку із її релігійними переконаннями та відмовою від обробки персональних даних та передачі їх до ЄДДР (а.с.9-10).

До указаної заяви додано заяву-анкету, передбачену додатком 1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, дві фотокартки, копію свідоцтва про народження (а.с.11-12).

Зазначені вище документи направлені Сторожинецькому РВ УДМС у Чернівецькій області засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією конверту, опису цінного листа та рекомендованого повідомлення (а.с.12-12 на звороті).

У відповідь на вказану заяву Сторожинецький РВ УДМС у Чернівецькій області надіслав ОСОБА_2 лист від 25.09.2019р. №723-474/7323.1-19, у якому повідомлено, що до постанови КМУ від 25.03.2015 року №302 внесені зміни, якими передбачено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів громадянам України щодо яких прийнято рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. За відсутності відповідного рішення суду відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки (а.с.13).

Не погодившись з такою відповіддю та вважаючи, що її донька має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, законна представниця звернулась з цим позовом до суду.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI (далі - Закон №5492) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з ч.3 ст.13 Закону №5492 паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

У відповідності до ст.14 Закону №5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною 1 статті 21 Закону №5492 визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до п.3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-XII (далі - Положення №2503) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 5 Положення №2503 передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється (п.6 Положення №2503).

Згідно з п.8 Положення №2503 термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №302 (далі - Постанова №302), затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Пунктом 2 Постанови КМУ №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року;

- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пп.1 п.7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою КМУ №302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016р. №745) із змінами та доповненнями (далі - Порядок №302) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 20 цього Порядку встановлено, що документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта за зареєстрованим місцем проживання особи.

При цьому, відповідно до п.23 Порядку керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет та видачі паспорта, і працівників, які здійснюють функції з оформлення паспорта (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення).

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт (п. 38 Порядку).

Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (п.39 Порядку).

З наведеного у сукупності вбачається, що процедура оформлення паспорту супроводжується та обумовлюється особистою явкою особи до органу міграційної служби та особистим поданням документів, необхідних для оформлення та видачі паспорту, що зумовлено, крім іншого, необхідністю ідентифікації цієї особи для цілей надання паспорту юридичної значимості та проставленню заявником особистого підпису у бланку паспорту.

Однак, з матеріалів справи слідує, що позивач направила документи поштою. Доказів того, що позивач зверталася з цими документами до відповідача особисто, чи з`явилася до органу міграційної служби вже після направлення документів поштою, що є передумовою розгляду документів та прийняття рішення про видачу паспорту, - суду не надано.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.

При цьому, посилання, які містяться у відповіді на відзив щодо не зазначення відповідачем у листі-відмові такої підстави як порушення порядку звернення з такою заявою, не змінюють той факт, що позивачем порушено зазначену вище процедуру.

Так, територіальний орган ДМС у відповіді на заяву ОСОБА_2 посилається на те, що відповідно до змін, внесених до Постанови №302 постановою від 03.04.2019р. №398 (набрала чинності 07.06.2019р.), що ДМС України до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

З таким твердженням суд не погоджується, з огляду на те, що право особи на отримання паспорта у вигляді книжечки, а не у вигляді ID-картки, підтверджене постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, не лише повинні враховуватись судами нижчих інстанцій, але є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Такий обов`язок закріплений у ч.5 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Вирішуючи зазначену вище зразкову справу, Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних відмова територіальних органів ДМС України у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, є протиправною.

Разом з цим, що стосується даного конкретного випадку, слід зазначити наступне.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.

При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

З наведеного вбачається, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Однак, у даному випадку, аналізуючи порядок звернення позивача із заявою щодо оформлення та видачі йому паспорта громадянина України, зокрема, подання такої заяви поштою, без особистої явки до органу міграційної служби та особистим поданням документів, необхідних для оформлення та видачі паспорту, суд доходить висновку що позивачем не дотримано встановленого порядку, який є передумовою для розгляду питання щодо видачі паспорту у формі паспортної книжечки.

Відтак, враховуючи те, що відповідна заява у встановленому чинним законодавством порядку та з обов`язковим переліком документів до відповідача не подавалась, у суду відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача з боку відповідача. З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави для висновку щодо наявності у відповідача обов`язку вчинити певні дії щодо видачі позивачу паспорта у форму книжечки.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при розгляді заяви позивача. Натомість доводи останньої, з огляду на вище викладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню не підлягає.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, зважаючи на те, що позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову, при цьому, докази понесення судових витрат відповідачем у матеріалах справи відсутні, що не суперечить статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Законний представник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент.код. НОМЕР_1 )

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Сторожинецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області (вул.Шептицького, 25, м.Чернівці, 58002; код ЄДРПОУ 37767440)

Суддя В.О. Кушнір