Рішення № 86633362, 26.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року справа № 580/3373/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

25 жовтня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12, код ЄДРПОУ 03357168) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0111865012 від 18.07.2019 про нарахування фінансових санкцій (штрафу) в сумі 213616,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого йому нараховано штрафні санкції. Так, перевіркою встановлено, що КП “Черкасиводоканал” за січень – жовтень 2018 року зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, перелік яких наводиться в таблиці №1 до акту перевірки із порушенням строку. Як вбачається з витягів із системи електронного адміністрування ПДВ у позивача існувало від`ємне сальдо суми ПДВ на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні в ЕРПН, що саме і унеможливлювало позивачу зареєструвати податкові накладні вчасно. Крім того, позивач послався на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №823/1417/18, яким встановлено факт бездіяльності Міністерства фінансів України, що призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, в тому числі неможливості реєстрації податкових накладних.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.11.2019 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржуване рішення винесене з наслідками виявлених камеральною перевіркою порушень податкового законодавства. В своє позові позивач не спростовує факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а лише вказує, що несвоєчасна реєстрація відбулася не з вини підприємства.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради зареєстроване 15.11.2000, ідентифікаційний код 03357168, за видом діяльності, зокрема основний КВЕД 36.00 “Забір, очищення та постачання води”.

24.06.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу відділу податків і зборів з юридичних осіб управління у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області М. Лісовою, на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19.1-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 та п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, за результатами якої складено акт №3312/23-00-50-12-007/03357168.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №3312/23-00-50-12-007/03357168 від 24.06.2019 та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0111865012 від 18.07.2019, яким застосовано до позивача штраф у загальному розмірі 213616,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п, 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів / послуг.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, КП “Черкасиводоканал” несвоєчасно зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки корегування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які зазначені в таблиці №1 акту перевірки.

Обставини несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є беззаперечним і позивачем не заперечується.

Таким чином, в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, КП “Черкасиводоканал” ЧМР несвоєчасно зареєстровано протягом граничних строків, визначених вказаною нормою, податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Будь-яких доказів, які б спростовували факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних або свідчили про помилковість обчислення контролюючим органом кількості днів затримки реєстрації вказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач не надав.

Згідно з п. 120-1-1 ст. 120-1 ПК України Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних /розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних і розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

В позовній заяві позивач зазначає, що штрафні (фінансові) санкції передбачені п. 120-1. 1 ст. 120-1 ПК України можуть бути застосовані лише за наявності його протиправної поведінки (вини). На підтвердження відсутності вини позивачем наводяться доводи щодо відшкодування тарифів, субвенцій і тд., як підтвердження відсутності коштів на електронному рахунку.

Разом з тим, згідно п. 200-1.З ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де:

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Тобто платник податків, за необхідності, може самостійно поповнити власний електронний рахунок з метою подальшої реєстрації податкових накладних. Разом з тим, КП «Черкасиводоканал» вказані дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних вчинено не було.

З приводу посилань позивача на інше законодавство України, яке регулює особливості проведення розрахунків з огляду на основний вид діяльності комунального підприємства (несвоєчасне отримання субвенцій, умови договорів про організацію взаєморозрахунків), то вказані доводи не впливають на обов`язки платника податків, визначені вимогами ПК України.

Щодо посилань позивача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №823/1417/18, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство грунтується, зокрема, на принципі рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №823/1417/18, яке набрало законної сили 25.02.2019, визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 рік в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради субвенцій з державного бюджету на погашення різниці в тарифах, яка виникла та залишилася не погашеною станом на 01.01.2016 на загальну суму 8929704,00 грн та зобов`язано Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/29, ідентифікаційний код 00013480) прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 та договорів про організацію взаєморозрахунків №332/005 від 07.07.2017, №332/038 від 16.08.2017 та №332/040 від 23.11.2017.

Таким чином, вищезазначеним рішенням суду визнано бездіяльність Міністерства фінансів України протиправною та вирішено питання про відшкодування шкоди завданою позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Належних і достатніх доказів, які б простували висновки контролюючого органу, викладені ним в акті перевірки, позивач не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26.12.2019.

Суддя В.П. Тимошенко