Ухвала суду № 86633185, 26.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3522/19

УХВАЛА

іменем України

26 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять четвертої сесії Чорноострівської селищної ради за № 246 від 05.06.2019 року "Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Рідкодуби".

- зобов`язати Чорноострівську селищну раду Хмельницького району Хмельницької області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Рідкодубівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за наслідками розгляду заяви позивача рішенням тридцять четвертої сесії Чорноострівської селищної ради № 246 від 05.06.2019 було відмовлено у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок частини сформованої земельної ділянки комунальної власності площею 3,8671 га, цільове призначення - землі запасу 16.00 кадастровий номер 6825087100:04:006:0021) на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Рідкодуби на підставі п.3 ст.123 Земельного кодексу України, оскільки зазначена на планово-картографічних матеріалах земельна ділянка передана у власність (соціальна сфера).

Вважає таке рішення Чорноострівської селищної ради № 246 від 05.06.2019 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Від представника відповідача на адресу суду 22.11.2019 подано відзив на позов, в якому зазначає, зокрема, що відповідно до рішення №7 десятої сесії Рідкодубської сільської ради 23 скликання від 16 вересня 2000 року, яке на сьогоднішній день є чинним, працівникам, зайнятим у соціальній сфері (у кількості 38 чоловік відповідно до списку, який додається до рішення №7 від 16 вересня 2000 року) було передано у приватну власність земельні ділянки, до складу яких входила ділянка, щодо якої позивач звернувся із клопотанням на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.0 га на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Рідко дуби.

Таким чином, у разі прийняття на черговій сесії Чорноострівської селищної ради позитивного рішення, щодо надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.0 га па території Чорноострівської селищної ради за межами с. Рідкодуби. ми порушуємо права тих осіб, яким передались земельні ділянки у власність відповідно до рішення Рідкодубської сільської ради №7 від 16.09.2000 року.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1-2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У зв`язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від адміністративної є наявність у них спору про права, що виникають, зокрема, із земельних правовідносин (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Згідно копії рішення №7 десятої сесії Рідкодубської сільської ради 23 скликання від 16 вересня 2000 року, сільська рада вирішила надати земельні ділянки працівникам соціальної сфери села та пенсіонерам, що раніше працювали у зазначеній сфері та проживають у сільській місцевості для індивідуального або спільного ведення особистого підсобного господарства, згідно списку, який додається до вказаного рішення.

Крім того, відповідач вказує, що вказані вище земельні ділянки передані у приватну власність, до складу яких входила ділянка, щодо якої позивач звернувся із клопотанням на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.0 га на території Чорноострівської селищної ради за межами с. Рідкодуби.

Отже, заявлені в позовній заяві вимоги стосуються земельної ділянки, яка надана у приватну власність третім особам, зокрема працівникам соціальної сфери, пенсіонерам, що відповідно вказує на приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 116 Земельного Кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, спір про цивільне право і подальше оспорювання дій відповідача щодо спірної земельної ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (користування) на земельні ділянки.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Також потрібно враховувати, що згідно з частини 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та висновків, вказаних у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18, суд вважає, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, тому наступає наслідок визначений пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 2 статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №560/3522/19 за позовом ОСОБА_1 до Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що зазначений спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук