Рішення № 86633050, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ № 826/2155/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково- дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-8095-17В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП», код ЄДРПОУ 01422826 (далі також - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП», позивач) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило: скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-8095-17.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-8095-17 сформована відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Позивач вважає, що відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату штрафу та пені повинна бути погоджена з органами Пенсійного фонду України та оформлена у вигляді рішення, яке надсилається платнику єдиного внеску. Крім того, позивач зазначив, що ГУ ДФС у м. Києві не врахувало всі здійсненні ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» проплати коштів в рахунок оплати єдиного соціального внеску за період починаючи з листопада 2015 року та те, що сплата боргу відбувалася через органи державної виконавчої служби. На підтвердження наведених у позовній заяві обставин позивач подав до суду наступні документи і матеріали: довідку про нарахування та сплату єдиного соціального внеску за період з січня по жовтень 2017 року, копії звітності по нарахованих та сплачених сумах єдиного соціального внеску за звітні періоди січень-жовтень 2017 року, платіжні доручення про сплату єдиного соціального внеску за вказані звітні періоди, датовані періодом з 19.01.2017 по 08.11.2017).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2018 відкрито провадження у справі №826/2155/18 за вказаним позовом ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» та дану справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

На виконання вимог цієї ухвали суду представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву з доказами направлення копій такого на поштову адресу позивача, та додатковими матеріалами (інформацією щодо нарахування та сплати товариством зобов`язань за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, розрахунком фінансових санкцій та пені, застосованих до товариства згідно рішення від 26.05.2016 №0004921303). Свої заперечення проти позову ГУ ДФС у м. Києві мотивувало тим, що оспорювана вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована та надіслана на адресу платника єдиного внеску (позивача) правомірно. Так, за даними інтегрованої картки платника єдиного внеску - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» станом на 30.11.2017 у позивача обліковувався борг по сплаті єдиного внеску на суму 534 694,28 грн., що відповідно стало підставою для формування вимоги від 05.12.2017 №Ю-8095-17. Також представник відповідача пояснив, що станом на 01.11.2017 за позивачем обліковувалася заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на суму 533 216,80 грн. Така сума заборгованості складалася з: 489 551,15 грн. - що виникла по поточним зобов`язанням по єдиному соціальному внеску, 43 665,65 грн. - залишок несплаченої пені, нарахованої рішенням ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.05.2016 №0004921303.

Додатково, 16.04.2018 у судовому засіданні представник відповідача на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2018 надав суду витяги з інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску (ККДБ 71010000) - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» за 2015 - 2017 роки.

У свою чергу від представника позивача через канцелярію суду надійшли відповідь на відзив, де позивач повторно наголосив на своїй позиції.

07.05.2018 судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В подальшому, 21.05.2018 судом відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено здійснювати розгляд цієї справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши їх усні пояснення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві сформовано та надіслано на адресу ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-8095-17, якою визначено, що станом на 30.11.2017 заборгованість недоїмки зі сплати єдиного внеску ПАТ «КИЇВЗНДІЕП», код ЄДРПОУ 01422826 становить 534 694,28 грн.

Вважаючи цю вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі по тексту - Закон №2464).

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пп. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною третьою ст. 9 цього Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пп. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464 визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до положень ч. 1 - 4 ст. 25 Закону №2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Водночас за змістом ч. 5 цієї ж статті Закону вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - фізичної особи станом на 06.04.2016 була затверджена чинним наразі наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, та набрав чинності з 29.05.2015) , а саме - наведена в додатку 7 до названої Інструкції.

Безпосередньо порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розд. VI згаданої вище Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

А саме у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Зокрема, у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Окрім того, ч. 6 ст. 25 Закону №2464 визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Дослідивши наявні у справі матеріали суд встановив, що за даними витягу інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску - позивача за 2017 рік станом 31.10.2017 за ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» обліковувалася заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальну суму 533 216,80 грн. (в т.ч. недоїмка - 489 551,15 грн., пеня - 43 665,70 грн.). А вже станом на 30.11.2017 розмір обліковуваної на той час заборгованості ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (а саме - недоїмки у сумі 423 548,82 грн.) збільшився на суму нарахованого 20.11.2017 до сплати єдиного внеску у розмірі 111 145,46 грн., задекларованого платником у поданому звіті за жовтень 2017 року (реєстр. №9243100322 від 17.11.2017). При цьому, сплачені ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» упродовж листопада місяця 2017 року згідно наступних платіжних доручень: №527 від 06.10.2017, №547 від 10.10.2017, №576 від 18.10.2017, №583 від 20.10.2017, №589 від 20.10.2017, №580 від 20.10.2017, №609 від 26.10.2017, №12 від 31.10.2017, №37 від 07.11.2017, №38 від 07.11.2017, №639 від 07.11.2017, №635 від 07.11.2017№649 від 08.11.2017 кошти (всього на загальну суму 113 519,17 грн.) в рахунок оплати єдиного внеску були зараховані в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску, що виник раніше (що не суперечить положенням ч. 6 ст. 25 Закону №2464.

Таким чином, станом 30.11.2017 за даними інтегрованої картки платника за ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» обліковувалася недоїмка по сплаті єдиного внеску у сумі 534 694,28 грн.

Судом також встановлено, що питання правомірності формування заборгованості ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» по сплаті єдиного внеску станом на 30.10.2017 вже було предметом дослідження Окружного адміністративного суду міста Києва, під час розгляду по суті іншої адміністративної справи.

Так, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/17863/17 за позовом ВАТ «КИЇВЗНДІЕП» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату борг (недоїмки) №Ю-8095-17 від 08.11.2017. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 у справі №826/17863/17 у задоволенні позову було відмовлено (текст цього судового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та доступний для ознайомлення за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75717285). Приймаючи таке рішення від 30.07.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з мотивів, що відповідачем документального доведено, а позивачем не спростовано обставин виникнення та існування у ВАТ «КИЇВЗНДІЕП» станом на 30.10.2017 заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 533 216,80 грн.

Вказане рішення суду від 30.07.2018 Товариством до суду апеляційної інстанції оскаржено не було та набрало законної сили з 30.08.2018, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, виходячи з аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновків про документальне підтвердження наявності у ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» станом на 30.11.2017 заборгованості (недоїмки) по сплаті єдиного внеску у розмірі 534 694,28 грн., з яких недоїмка у сумі 111 145,46 грн. виникла за період з 01.11.2017 по 30.11.2017 внаслідок непогашення задекларованого акціонерним товариством у поданому звіті за жовтень 2017 року єдиного внеску в сумі 111 145,46 грн.

Враховуючи наведені вище обставини та зміст процитованих норм Закону і Інструкції суд вважає, що у розглядуваному випадку у відповідача були наявні правові підстави для виставлення та надіслання позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-8095-17 лише в частині недоїмки, що утворилася за період листопад 2017 року. Натомість, як вже було встановлено судом в ході розгляду даної справи, 05.12.2017 ГУ ДФС у м. Києві прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-8095-17, якою охоплено частину боргу (423 548,82 грн.), зафіксованого у попередньо прийнятій вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2017 №Ю-8095-17. При цьому, в розумінні норм ч. 4 ст. 25 Закону №2464 та ст. 56 Податкового кодексу України така вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2017 вважається узгодженою починаючи з 30.08.2018. Таким чином, наразі оспорювана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 за №Ю-8095-17 частково дублює попередньо прийняту ГУ ДФС у м. Києві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2017 та, як наслідок покладає на платника (позивача) тягар додаткової фінансової відповідальності у вигляді зобов`язання сплатити кошти у сумі 423 548,82 грн. вдруге, що прямо суперечить змісту ст. 61 Конституції України.

Дані висновки суду кореспондуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України під час перегляду в касаційному порядку аналогічних адміністративних справ про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску (ухвали від 16.02.2016 у справі №820/1188/15, від 19.01.2016 у справі №823/995/15 та від 24.05.2017 у справі №813/3052/14).

За змістом п. 6 розд. VI зазначеної Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки); вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили; борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу, - у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Таким чином, враховуючи принцип правової визначеності, що є невід`ємною складовою принципу верховенства права, та з метою забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-8095-17 як протиправної.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 05.02.2018 №749 та від 14.02.2018 №755 підтверджено, що ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» під час звернення до суду із цим позовом сплатило судовий збір у загальному розмірі 8 020,41 грн. Відтак, враховуючи обсяг задоволених вимог суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у зазначеній сумі коштів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (код ЄДРПОУ 01422826, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-8095-17 задовольнити.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-8095-17, прийняту Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Присудити здійснені Публічним акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (код ЄДРПОУ 01422826, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26) документально підтверджені судові витрати у розмірі 8 020,41 грн. (вісім тисяч двадцять гривень 41 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок